4. Творча робота

Скласти анкету Христі.

4. Закріплення

1. Бесіда за питаннями

• Яке уявлення склалося у вас про Грицька? Розкрити образ цього персо­нажа через авторську характеристику, вчинки, мову, взаємодію з іншими персонажами.

• Чому запорізький козак Мирон Ґудзь не міг би пишатися онуком Макси­мом? Якими вчинками максим Ґудзь знеславив свій козацький рід?

⁸ Чому дочка розбійника не захотіла стати дружиною розбійника? Розкрити внутріш^й стан Галі, вмотивувати її вчинки після одруження.

• З’ясуйте причини прихильності Христі до Чіпки, аналізуючи обставини життя, душевний стан і вчинки героїні.

• У чому трагізм жіночої й материнської долі Мотрі?

• З’ясуйте життєву філософію баби Оришки й Галиної матері Явдохи.

2. Оцінювання

4. Домашнє завдання

1. Підготувати індивідуальний виступ на одну із запропонованих тем на кон­ференцію (3-4 хв.).

• Роль портретних характеристик у творенні літературних образів.

• Пейзаж у романі — важливий засіб змалювання психічного стану ге­роїв.

• Лексичне багатство роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

• Сучасники й нащадки про П. Мирного та його творчість.

• 0. Білецький про місце роману в історії української та зарубіжної психо­логічної прози.

^в Особливості стилю, творів І. Нечуя-Левицького та Панаса Мирного.

2. Вивчити словничок літературних термінів.

Урок № 12 РОЗВИТОК ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ. КОНТРОЛЬНИЙ ТВІР-РОЗДУМ НА ТЕМУ «ЗОБРАЖЕННЯ П ОКРІП АЧ ЕННЯ УКРАЇНИ В РОМАНІ ПАНАСА МИРНОГО «ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?»

Мета: розвивати писемне зв’язне мовлення учнів; навчати вмінню са­

мостійно викладати думки, аргументувати власні твердження, робити узагальнення й висновки; виховувати почуття націо­нальної гідності, справедливості.

ХІД УРОКУ

1. Оголошення теми, мети уроку

2. Актуалізація опорних знань учнів

3. Формування нових знань, умінь та навичок

Бесіда на повторення

• Назвіть складові (структурні компоненти) твору-роздуму. (Складовими (структурними компонентами) частинами роздуму є теза (основна думка), аргументи (доведення). У будь-якому роздумі є дві, а іноді й три частини. Найчастіше в першій міститься теза, тобто твердження, яке треба довести, у другій — дається обґрунтування висловленої думки, наводяться аргументи. Третя частина — це висновки)

® Якими бувають доведення (докази)?( Доведення бувають прямі й непрямі. При прямих доведеннях тезу обґрунтовують безпосередньо, при непря­мих їі доводять через спростування інших думок, протилежних до тієї, що треба довести. Висловлювання з непрямими міркуваннями ще нази­вають роздумом від супротивного)

• Дайте визначення індуктивного та дедуктивного твору-роздуму. Поясніть побудову кожного з них. (Залежно від способу^логічного мислення розріз­няють індуктивний і дедуктивний роздуми. При індуктивному способі спершу розглядають і аналізують факти, а потім уже роблять висновок, формулюють основну думку, при дедуктивному — навпаки: висловлену головну думку підтверджують необхідними аргументами)

3. Формування нових знань, умінь та навичок

1. Бесіда з учнями

• Поясніть значення алегоричної назви твору Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

• У чому виявляється новаторство роману?

• Поміркуйте, які персонажі роману уособлюють виразників різних су­спільних та особистих інтересів? Систематизуйте персонажі-характери роману за принципом їх соціальної диференціації та за життєвими прин­ципами.

• У чому полйгає особливість реалізму твору?

• Охарактеризуйте жахливі соціальні умови життя в с. Піски, спричинені свавіллям панів Польських.

2. Читання вчителем зразка твору

_Г 3. Робота учнів над текстом твору-роздуму.

\ Удосконалення творчої роботи на чернетці

Під час першого читання твору в чернетковому записі більше уваги при­діляти його змісту. Також треба визначити:

; 1. Чи відповідає написане темі?

, 2. Співвідносність епіграфа (якщо є) з текстом та темою.

І 3. Як розкрита у творі основна думка?

і 4. Чи відповідає зміст написаного складеному планові, обраному стилю й типу ; мовлення? мТ Ц

'ч -

5. На які частини ділиться твір і чи є логічний зв’язок між ними?

6. Якщо немає плану, чи наявна послідовність викладу.

7. Чи дібрано переконливі аргументи (факти, приклади), доцільність вико­ристаного ілюстративного матеріалу.

8. Доречність цитат, їх оформлення.

9. Відсутність фактичних помилок, хибних думок, змішування матеріалу.

10. Обсяг твору.

11. Відсутність орфографічних, пунктуаційних, лексичних помилок. ^

1. Аналіз учителем 2—3 учнівських робіт

Е„

и«*

. і:-

2. Переписування твору з чернетки Зразок учнівського твору

Історія України має багато трагічних сторінок, але найбільшою для на­шого народу стала ліквідація Гетьманщини й перетворення вільного селянина на безправного кріпака. Дуже часто кріпосниками ставали давні вороги укра- їнців — польські пани та підпанки, яким російські самодержці роздавали ч.*» родючі землі своєї Малоросії. Саме так з’явився в Пісках пан Польський. <-4 Уперше прибувши в Піски, що подарувала йому цариця, і відчувши опір '-«і вільних людей, новоспечений володар зрозумів, що громада добровільно не вставить свою шию в ярмо, що «волів» потрібні гарненько призвичаїти, V* щоб самі простягали шию та слухняно виконували волю господаря. І на дру-

і .

гий день генерал привів «москалів», котрі швиденько прикладами гвинтівок

с -»

Л'

заспокоїли непокірних.

З того все й почалося... Пан вдається й до мерзенного обману піщан, що братиме з них тільки невелику плату за користування «його» землею.

.1

І

Ч*

І зрештою вільні колись селяни стали панськими. Уперше біда затесалась у село у вигляді царського генерала, а згодом з’явилась разом із удовою- ^ генеральшою та її синочками. Тепер піщани зрозуміли, що пропали навіки. ^ Кріпосники за короткий час так запрягли «волів» у ярмо, що тепер уже можна було тішитися й насолоджуватися життям щодня. Селяни ходили на панщину по чотири-п’ять днів на тиждень, а крім того, «зносили у двір курей, гусей, яйця». Було з чого панам бенкетувати. Генеральша навіть не спілкувалася зі своїми годувальниками-.кріпаками, усе йшло через при­кажчиків, її мозок працював тільки над вигадуванням страшних, приниз­ливих покарань своїм дворовим. Навіть серце генеральші грілося не біля дітей та онуків. Свою любов вона віддала котам. А тим, хто вичісував тих котів, стелив їм постіль, доводилось гірко. Так, наприклад, за наказом гене- Ч*' ральші люто катують веселу дівчину Уляну. Дівчині доводиться прилюдно 'Т* цілий день мазати панські кухні з мертвим кошеням на шиї, якого вона не-

V«*

нароком придушила.

Зовсім зубожіло село, коли осів на батьківщині Василь Семенович Поль­ський. При ньому кріпаки вимушені були працювати на панщині вже шість днів на тиждень. На відміну від генеральші, Василь Семенович спілкувався із своїми кріпаками. Ще підлітком скуб ровесників за чуба, юнаком цінував красу молодих кріпачок.

На мою думку, пани-кріпосники були не хазяїнами, а хижими експлуата­торами. Вони не дбали про землю, про тих, хто на ній працює. З року в рік земля виснажувалася, урожаї падали, село убожіло, морально розкладалося. Пияцтво, злодійство стали звичайними явищами серед кріпаків. ^

:

Са

І. С а*

І

СА

!

і

у •+

Я вважаю, що сила критичного реалізму Панаса Мирного полягає саме в тому, що він у яскравих художніх образах розкрив антинародну сутність крі­посництва, показав справжній зміст царських реформ, правдиво відтворив па- губність і розтлінність впливу залишків кріпосного права в пореформену добу.

и

; • І. А

Отже, Панас Мирний стоїть у перших рядах борців проти поміщицько- кріпосницької неволі, його твори на цю тему становлять нову сторінку в роз­витку українського критичного реалізму.

3. Домашнє завдання

і

Підготуватися до конференції за вказівками вчителя.

І

<.4

58 4»

*

А

І

: і !: ■' ' і .. —

Учитель:

Клас:

Дата:

Урок №13 ІДЕЙНЕ СПРЯМУВАННЯ ТВОРУ. ХУДОЖНЯ МАЙСТЕРНІСТЬ. 0. БШЕЦЬКИЙ ПРО МІСЦЕ РОМАНУ В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇТА ЗАРУБІЖНОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПРОЗИ. ЗІСТАВЛЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ СТИЛЮ ТВОРІВ І. НЕЧУЯ-ЛЕВИЦЬКОГО ТА ПАНАСА МИРНОГО

Мета: з’ясувати ідею роману й пояснити роль ліричних елементів у ви­

явленні ідейного змісту твору; прокоментувати оцінку О. Бі- лецького про місце роману в історії літератури; зіставити особ- ливості стилю творів І. С. Нечуя-Левицького та П. Мирного; виховувати в учнів почуття гідності й прагнення бути особис­тістю на прикладі життя П. Мирного.

Тип уроку: урок-конференція.

Обладнання: портрети П. Мирного, І. Білика, О. Еілецького, І. Нечуя- Левицького; виставка праць О. Зілинського; репродукція_кар- тини М. Глущенка «Панас Мирний»

Література:

1. Білецький 0. Видатний майстер критичного реалізму.— Радянське літературо­знавство, 1950.— № 14.

2. Білецький 0. Зібрання праць. У 5-ти т.— К.: Наукова думка, 1965.— Т. 1.

3. Білецький 0. Панас Мирний // Мирний Панас. Твори: В 5-ти т.— К.: Держліт- видав, 1960.

До Панаса Мирного українська художня проза не знала таких широких картин суспільного життя,

які він дав у своїх творах.

О. Білецький

ХІД УРОКУ