3. Дослідницька робота

• Довести на прикладі уривку особливості літературного портрету персона­жів Нечуя-Левицького.

Літературний портрет — один із засобів створення образу, зображення героя: його обличчя, фігури, одягу, манери поведінки. Через психологічний портрет автор прагне розкрити внутрішній світ і характер героя. Портрет ілюструє ті особливості натури героя, які уявляються авторові найбільш важливими.

«Музики заграли, і Микола пішов садить гопака. Той гопак був страшний; здавалось, ніби сам сатана вирвався з пекла на волю. Його темні очі ніби го­ріли, як жарини, а волосся розпатлалось; бліде лице почорніло і неначе по­сатаніло. То був не молодий Микола з тонким станом, з парубочим веселим лицем; то був бурлака, що був ладен жити й гулять хоч весь день».

Висновок: портрети його персонажів у кожній деталі наповнені психоло­гічними переживаннями.

4. Робота з текстом у малих групах

Психологія персонажів часом підкреслюється й безпосереднім звертан­ням автора повісті до ритмів і образів народної творчості. Українська пісня, прислів’я, приказка невимушено й вільно входять у письменницьку розповідь і допомагають висловити глибину думок і почуття персонажів. «Скажу тобі, моє серце, що на душі маю: я тебе, молоду, цього вечора покинуть думаю»,— каже Микола дружині перед втечею від лютого пана. А на її питання, коли ж дожидати його додому, відповідає словами пісні: «Тоді жди мене в гості, як виросте в тебе у світлиці трава на помості». Уведені в текст твору звороти й образні засоби народної пісні сприймаються як узагальнені поетичні фор­мули народних відчувань, підкреслюють мелодійність, м’якість і образність української мови, тісно пов’язаної з психологією і побутом народу.

Учитель ділить повість на частини та пропонує кожній групі знайти зразки усної народної творчості.

Досить часто вдається І. Нечуй-Левицький і до такого засобу розкриття внутрішнього, душевного стану персонажів, як сни. У них знаходять відби­ток і реакція на реальні події, і напівсвідомі психічні процеси. Один із таких снів передує першій зустрічі Миколи з Нимидорою. Дзвінкий і чистий голос дівчини він чує крізь сон, і в його свідомості виникають чудові видіння: спі­вають листя дерев, співає срібно-золотий птах і з крил його сиплються огняні іскри... Прокинувшись, Микола помічає над рікою незнайому дівчину з тон­ким станом і чорними бровами. Так у сні виявляється несвідоме бажання любові, передчуття близького щастя.

Іншого, соціального характеру набувають сни Нимидори, що алегорично містять у собі прагнення селян до волі й помсти. Жінка бачить огняні снопи, які молотять Микола і старий Джеря.

5. Фронтальне опитування

• Чому в Миколи зароджується ненависть до пана й панщини?

• Чому Микола змушений був утекти з рідного села?

• Які картини народного побуту і звичаїв змальовані в повісті «Микола Джеря»?

• Яка ідея повісті І. Нечуя-Левицького «Микола Джеря»?

• Розповісти про умови життя Миколи та інших утікачів на заробітках. Вербівських утікачів жорстоко експлуатують підприємці, серед яких є ні­мецькі капіталісти — власники заводів і фабрик. Мізерна платня (3 карбованці на місяць), нестерпні умови побуту, важка праця довели заробітчан до стану робочої худоби. Письменник не шкодує фарб, щоб детально описати весь жах, в якому животіють і працюють люди: «Між білими чистими німецькими ха­тами, між зеленими вербами чорніли дві довгі казарми для бурлак. Казарми були довгі, обідрані, з оббитими дощем стінами. Можна було подумати, що то кошари для овець, а не для людей».

• Зачитайте опис обіду бурлаків на заводі. З якою метою автор гіперболі­зує деталі? (Письменник навмисне згущує фарби, нагнітах деталі, мовби намагається викликати почуття власної гідності і прагнення жити по-людськи: «Той борщ був такий смачний, що вербівські бурлаки, виго­лодавшись після дороги, через велику силу набивали ним. пельки. В борщі була сама за себе бутвипа та квас; подекуди плавали тільки таргани замість м'яса. Після борщу подали кашу. Каша була з тухлого пшона, а старе сало тхнуло лоєм. Хліб був чорний, як свята земля»).

• 3 якою метою автор протиставляє село місту? Зачитайте приклади з тек­сту. (Письменник трактує місто як осередок деморалізації, а капіталі­зацію як силу, що руйнує екологію середовища й екологію душі).

• Перекажіть кінцівку повісті. З якою метою автор закінчує свою опо­відь живописною картиною? (Життя продовжується, гуде, грає; онуки слухають розповідь славного й непокірного свого діда. Вони принесуть очікувані зміни суспільному ладу, що започаткував їх дід).— Поясніть, з якою метою вдається І. Нечуй-Левицький до такого засобу розкриття внутрішнього, душевного стану персонажів, як сни. (У них знаходять відбиток і реакція на реальні події, і напівсвідомі психічні процеси). Зачитайте зразки з повісті.

6. Робота за картками

1. иіа картка (тести, 6 балів)

1. Укажіть, що є предметом зображення в повісті І. Нечуя-Левицького «Ми­кола Джеря».

А Життя покріпаченого села і становище заробітчан-бурлак;

Б традиційний патріархальний устрій українського села;

В сім’я як середовище безперервних конфліктів, зумовлених надто вели­кою кількістю людей;

Г розшарування селянства, розпад патріархальних норм родинного життя під тиском пореформених обставин, темрява і неуцтво, індиві­дуалізм.

2. Укажіть, який жанр української прози започаткував І. Нечуй-Левицький. А Соціально-побутову повість;

Б соціально-психологічний роман;

В ліро-епічний роман;

Г психологічну новелу.

3. Новаторство образу Миколи Джері, героя з однойменної повісті І. Нечуя- Левицького, виявляється:

А у створенні багатогранного, динамічного образу селянина-бунтаря;

Б у яскравому розкритті жіночих художніх образів;

В в оригінальній оповідній манері;

Г у всебічному показі життя українського пореформеного села.

4. Укажіть, що заперечує автор у повісті «Кайдашева сім’я», створюючи комічні ситуації і сцени.

А Необхідність відокремлення господарства старшого брата Карпа від молодшого Лавріна зі своїм господарством;

Б крутий характер Марусі Кайдашихи;

В постійне вживання спиртного старим Кайдашем;

Г життя і здоров’я на суперечки, які порушують цілісність і міцність родини.

5. Укажіть опис останніх днів Нимидори.

А До самої смерті залишається самотньою;

Б іде за чоловіком, покинувши сім’ю напризволяще;

В вдало виходить другий раз заміж;

Г дочекалася Миколу і прожила щасливу подружню старість.

6. Як починається повість «Микола Джеря»?

А Описом річки Ластавиці;

Б описом сім’ї Миколи Джері;

В описом маєтка пана Бжозовського;

Г портретом Нимидори.

2. га картка (9 балів)

1. Назвіть серед персонажів повісті І. Нечуя-Левицького «Микола Джеря» (Микола Джеря, його батьки, Бжозовський, Нимидора, Кавуни, Бро- довський, Андрій Корчак, Ковбаненко) протилежні соціальні групи, зіткнення між якими і визначає головний її конфлікт.

2. Визначте в описі пожежі, спричиненої Миколою Джерею та його товаришами з однойменної повісті І. Нечуя-Левицького, художні засоби, до яких вдається автор для досягнення реалістичності зображуваних ситуацій, що формує відчуття присутності під час події.

3. тя картка (12 балів)

Поміркуйте, які українські письменники були попередниками станов­лення соціально-побутової повісті й у чому виявляється новаторство І. Нечуя- Левицького (обсяг відповіді — 10-12 речень).

7. Повторення відомостей про реалізм як творчий метод

Реалізм (з лат.— речовий) — один із творчих методів у літературі та мис­тецтві. Реалізм у літературі — це вірність зображення характерів персонажів, їх психології, психології їх середовища. Основна властивість — за допомо­гою типізації відбивати життя в образах, які відповідають суті явищ самого життя. Прагнення до широкого охвату дійсності в її протиріччях, глибинних закономірностях і розвитку. Тяжіння до зображення людини в її взаємодії із середовищем: внутрішній світ персонажів, їх поведінка несуть на собі при­кмети часу; велика увага приділяється соціально-побутовому фонові часу.

Провідний критерій художності — вірність дійсності; прагнення до без­посередньої достовірності зображення, «відтворення» життя «у формах са­мого життя».

Реалістичний твір — твір, у якому автор прагне відтворити й зобразити життя достовірно, в правдоподібних образах та «формах самого життя». Для них властиве прагнення до об’єктивності, узагальнення, типізації.

4. Закріплення вивченого

1. Творче завдання

Довести, що роман належить до напряму критичного реалізму.

• Об’єктивність художнього зображення.

• Народність.

• Гуманізм.

• Зображення персонажів у взаємодії з оточенням (через деталі інтер’єру, портрета, пейзажу).

5. Домашнє завдання

1. Написати три синканти (невеличкі твори-характеристики героїв) за такою схемою:

1. й рядок — ім’я героя;

2. й рядок — визначальні слова, що характеризують героя;

3. й рядок — стан героя, його дії;

4. й рядок — фраза (слово), що свідчить про авторське ставлення до героя.

2. Написати складний план до роботи на тему «Значення літературної спад­щини І. Нечуя-Левицького».

Урок № 9

П. Я. РУДЧЄНКО - «ПЕРШИЙ СИМФОНІСТ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ» (О. ГОНЧАР). ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ шлях ПИСЬМЕННИКА. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ РОМАН «ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?». ІСТОРІЯ ЙОГО СТВОРЕННЯ, СПІВАВТОРСТВО З ІВАНОМ БІЛИКОМ

Клас:

Дата:

Мета: глибше ознайомити учнів із життєвим та творчим шляхом Па­

наса Мирного, розкрити етапи творчості прозаїка, познайомити з основними його творами, їх жанровою й тематичною різно­манітністю; розкрити своєрідність композиції та багатоплано­вість сюжету роману, його проблематику; виховувати в учнів естетичну культуру.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрети Панаса Мирного та І. Білика, виставка творів, «Життя і творчість Панаса Мирного у фотографіях, ілюстраціях, доку­ментах: Альбом, укл. Є. Є. Радченко, О. І. Володарець.— К.: Радянська школа, 1984.— 160 с.; ілюстрація обкладинки пер­шого видання роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» (Же­нева, 1880), текст твору.

Не Муза мій сон доглядала, А плач не давав мені спать!

П. Мирний

ХІД УРОКУ

І. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя

Чи випадково молодий чиновник Панас Рудченко вибрав собі псевдонім — Мирний? Що за цим криється? Якою особистістю був цей письменник?

Постановка проблемного питання

Перед вами портрет письменника. Мабуть, таким його запам’ятав і пол­тавський лікар С. Мороз.

Високого зросту, трохи згорблений старик з похиленою вниз головою, зосереджений, вдумливий, привітний у розмові, добродушний, скромний у повсякденному житті, глибокий гуморист — таким пригадується мені П. Мирний. Менш усього він говорив про свої прекрасні літературні твори. Складалося враження, що він навіть намагався приховати свій великий пись­менницький талант.

Глибше зрозуміти життєві принципи та пріоритети письменника допо­може він сам. Ось уривок із листа до свого видавця.

«...Коли мої твори що-небудь значать, мають яку-небудь вагу, то задля діла (справжнього діла) — вони одні тільки потрібні, а не моє ймення, котре, якщо наші нащадки признають, що його личить уславити, то знайдуть, як і чим. Самому ж себе уславляти — не приходиться, та й не личить».

Де ж витоки життєвих доріг письменника?

2. Випереджальне завдання — учнівські повідомлення

(бажано з переглядом слайдів)

1. й учень. Панас Мирний (Панас Якович Рудченко) народився 13 травня 1849 року в родині бухгалтера повітового казначейства в місті Миргороді на Полтавщині.

(Слайд. Батьки Панаса Мирного — Яків Григорович і Тетяна Яківна Рудченки. Фото 60-х рр. XIX ст.)

Його батько Яків Григорович (1823-1890) працював спочатку канцеля­ристом, потім бухгалтером у повітовому казначействі, а переїхавши у 1857 р. в Гадяч,— повітовим казначеєм.

Мати майбутнього письменника Тетяна Яківна (1824-1910) походила з ро­дини колезького регістратора Гординського.

2. й учень (Слайд О. Пчілки — зі спогадів). «Малий Панас, або як його звали тоді Афанасій, пригадується мені як хлопчик дуже тихої, лагідної

■ — 3

Урок № 34 ЄВГЕН МАЛАНЮК. ОГЛЯД ЖИТТЄВОГО Й ТВОРЧОГО ШЛЯХУ ПИСЬМЕННИКА. «ПІД ЧУЖИМ НЕБОМ», «СТИЛЕТ ЧИ СТИЛОС?..». НОСТАЛЬГІЧНІ МОТИВИ, ФІЛОСОФІЧНІСТЬ ПОЕЗІЙ 7

ПЕРЕБІГ УРОКУ I. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок 7

II.Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми й мети уроку 7