IV.Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу 58

V.Ідейно-художній аналіз поезії «Сеньйорито акаціє, добрий вечір...» 59

VI.Творче завдання 60

VII.Підбиття підсумків уроку 60

IX.Домашнє завдання 60

і 79 87

Ттахтогаа ъяфтаь татчта 93

V.Огшюввеянш :с>.МВЯВЯННМНвВМ0і 102

wem 175

її 199

а*. 254

«

я

«

«

€

Урок № 2

УМОВИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В II ПОЛ. XIX ст. ДІЯЛЬНІСТЬ ДЕМОКРАТИЧНОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ НА НИВІ ПРОСВІТИ. НОВИЙ ЕТАП У РОЗВИТКУ РЕАЛІЗМУ, НАТУРАЛІЗМУ, ПІЗНІЙ РОМАНТИЗМ

Мета: дати загальну характеристику розвитку української літера­

Клас:

Дата:

тури 70-90-х років XIXст.; познайомити учнів із історико- культурними умовами розвитку української літератури в II пол. XIXст., зокрема, появою Валуєвського циркуляру та Емського указу; пояснити зв’язок літератури з національно-визвольним рухом свого народу; обґрунтувати подвижницьку діяльність ін­телігенції на ниві просвіти, новаторство прози, розвиток драма­тургії і театру; проаналізувати новий етап у розвитку реалізму, ' натуралізму, пізній романтизм; розвивати вміння висловлювати думки, критично ставитися до прочитаного та. прослуханого; виховувати зацікавленість історією рідного народу. Обладнання: портрет Т. Шевченка, П. Куліша, П. Грабовського, В. Самійленка, представників «театру корифеїв», відеодиск із записами худож­ніх фільмів («Іван Франко» реж. Т. Мовчун, 1956; «За двома зайцями», реж. В. Іванов, 1957).

Тип уроку: комбінований.

Так, ми на те у наш убогий мир прийшли,

Щоб мову з мов людських, скалічену, забвенну, З народних уст узять і в перло возвести.

П. Куліш («До рідного народу»)

ХІД УРОКУ

1. Мотивація навчальної діяльності учнів. Оголошення теми і мети уроку II. Актуалізація опорних знань учнів

1. Скласти асоціативне гроно

Дійсність, художня література, нація, загальноєвропейський.

2. Здійснити уявне інтерв’ю з одним із найвідоміших

українських літературознавців (розіграти в парах)

Які б проблеми порушили?

3. Розкрити поняття національного і вселюдського, літературний процес

4. Виступ учня-«історика»

СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНА СИТУАЦІЯ 50-60-хрр. XIX ст.

Після ліквідації Кирило-Мефодіївського братства, арешту та заслання М. Костомарова, П. Куліша й Т. Шевченка, «мирных» 50-х років, які позна­чилися занепадом національного руху, реакція послабшала, почалась так звана епоха великих реформ, зазнала піднесення громадська активність. Заклалася нова доба в розвитку української літератури. Насамперед це було пов’язано зі сходженням на престол Олександра II. Вихований гіоетом-гуманістом В. Жу­ковським, Олександр II виявився ліберальнішим і прогресивнішим від свого батька Миколи І. Одразу ж після коронації молодого царя звільнено членів братства: спочатку П. Куліша, М. Костомарова, В. Бєлозерського, а згодом і Т. Шевченка; стало вільніше для слова та думки, пожвавився літературний рух.

і І

Новим подихом у розвої українського письменства стали «Записки о Юж­ной Руси» Куліша (1856-1857), «Народні оповідання» Марка Вовчка, переви­дання творів Котляревського, Квітки-Основ’яненка. Петербург, де зібралися найвидатніші українські письменники, на деякий час став центром україн­ського літературного руху, але й у провінції — Києві, Полтаві, Чернігові — українське слово зазнавало піднесення.

11

п'.і-.іи .'у.-. і.

аяд

Починаючи з 1859 року, відкриваються недільні школи — осередки на­родної освіти, що було передумовою подальшого культурного прогресу.

19 лютого 1861 року Олександр II видав маніфест, який скасував кріпосне право, але відміна кріпацтва вимагала проведення й інших реформ: земської, судової, освітньої, військової тощо.

З 1861 року в Петербурзі виходить двома мовами — російською та укра­їнською — місячник «Основа» за редакцією В. Вєлозерського. Л. Глібов того ж року починає видавати «Черниговский листок».

Перед письменниками постають складні питання: потрібно створити по­пулярну літературу для народної освіти, адже донині такої взагалі не існу­вало, а також літературу публіцистичну; виробити правописні норми. Проте головним завданням, як і раніше, лишається виховувати українську молодь, ширити національні ідеї.

5. Виступ учня-«літературознавця»

Читання учнем-«літературознавцем» «Зазивного листа до української ін­телігенції» (уривки) П. Куліша {див. додаток).

6. Запитання і завдання

• Що таке публіцистика? Чим публіцистичний твір відрізняється від ху­дожнього? Що в ньому від науки, а що — від мистецтва слова?

• Яка тематика Кулішевого «Зазивного листа» ? Як ви розумієте перше слово його назви?

• Як Куліш порушив проблему національної гідності і як він її розв’язує?

• Доля нашої рідної мови, за Кулішем, та її роль у житті нації, в її куль­турі?

• Чим викликаний антимосковський мотив «Листа»?

7. Виступ учня-«критика»

Що було головною опорою світогляду П. Куліша і основою його національ­ної ідеї? Хутір. Це означає, що в ньому праця протиставлена розбишацтву, ледарюванню, порядок — анархії, освіта — неуцтву.

Хутір означає цивілізацію й культуру землеробства, культуру побуту. Ху­тір — це бастіон утвердження всього національного — мови, етнопедагогіки, звичаїв, обрядовості. Ось що можна вичитати у знаменитих кулішівських «Листах із Хутора». Це збірка перших памфлетів в українській літературі. Ідея, що наскрізь пронизує цю збірку,— розвивати українство, його куль- туру і свою національну цивілізацію на основі широкої освіти і поєднання здобутків світової науки й культури із збереженням власних традицій. Тоді українство ніколи не виродиться.

Українську національну ідею П. Куліш утверджував не лише в поетичних і публіцистичних творах, а й як науковець. Він створив перший український фонетичний правопис («кулішівку»), який згодом прислужився і до друку «Кобзаря», і для журналу «Основа». Буквар Куліша і його читанка «Грама­тика» засвідчили світові власне національне обличчя української культури, а в Україні це явище було очисною громовиною.

Ш. Сприйняття й засвоєння учнями нового матеріалу

1. Лекція вчителя за планом

1. Валуєвський циркуляр.

2. Роль західноукраїнських періодичних видань у поширенні українського друкованого слова.

3. Піднесення українського руху на початку 70-х рр. XIX ст.

4. Емський указ.

5. Становлення нових стильових течій і напряміз.

6. Інтенсивний розвиток прози.

7. Досягнення української поезії.

8. Роль драматургії в українському літературному та культурному житті. Перегляд уривка відеозапису (худ. фільм «За дзозсазайцями», реж. В. Іва­нов, 1957р.)

4. Закріплення