Гордій обира-: я, то й ніхто не мий світ, BlZEIIZTZ обов’язку: яалімгіаідк ризикував житті

У розділах, прксаг зана з образом професора

? гано*. Він зробив свій вибір на косте» культурні пам’ятки в окупованому ЯжзяИ на малого сина Бориса, гг XX ст. мистецька проблематика Стази. Наявний жіночий образ — ської художниці Таї Зжжхзтоі. У діл сюжетній лінії автор порушує обов’язку й своболт: дхднни Борису Отаві ще належить зробити справою життя й особистим жжгтем. Він має змогу побачити наслідки вибору не лише на прикладі батька. але й своїх попередників (Сивоока лава). Героя не полишає дз-туття обов'язку, проте Борис отримує гз Таї, і завдяки цьому енізолу можемо гозорити про умовну розв’яз:-:: ної лінії.

4. група

Розкрийте ідейний зміст образу Софії Київської як історичне: дз та художннього символу'.

Очікувані результати

У своєму славнозвісному творі автор робить перегуки минулій нішпього й майбутнього. У найцікавішому «Диві» подано широкі життя наших предків за часів Київської Русі, діяльність Яросдвла а особливістю твору є справжнє диво — будівництво споруди — ської. «Цей собор вже з першого дня його існування, певно, мал: за житло для Бога — він сприймався як надійний притулок лх тут відразу задомовився дух громадянства і мудрості тлх, хг: державність Київської Русі ...Диво!».

нм

Якщо говорити про конкретну історію Київської Софії, тс сходяться на тому, що її споруджували й оздоблювали гредь:-:. з місцевими людьми, які, навчаючись у перших, збагачу—і-іл: і нювали» їхнє мистецтво, привносили в нього виразні рн:и самобутності.

Ю7--І

ного матеріалу

Софія Київська — це й символічний образ. Так він -лд сім через те, що довкола нього розгортаються всі полі:, на них постійно ніби падає тінь від Софійського собору. Софвв, символ і як реальна історична пам’ятка, сконцентрувала з :-:cL кий, сильний дух народу, його невмирущість. ЗССЗЕОреЗЗСТ^ ним самовираженням внутрішньої суті цього народу, і моралі, власне. утілила в собі духозність народу.

4. Узагальнення

ЗОДрі-ЗДЗЗ^

ШНПО.

чає шяґо

І'т.іД.і_ІД2

♦ диво* — дг зш

ного знають —: тзз па й взаєморазутегЕЕЖ- шат

7. Домашнє

1. Опрацювати с*

скласти

2. Дібрати шктеїл.Г тдк

V. Вмсновю»

У TT* TLTJ Загтебедьасгч. ярвні

P&2HL. ~ !' лг~Та лзслігмз. Ніж атг

6. Оголошешт

ет?. С

у жзі

Учитель:

Клас:

Дата:

Урок № 65 ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XX - ПОЧАТКУ XXI ст. НА ШЛЯХУ ДО НОВОГО ВІДРОДЖЕННЯ. ЛІТЕРАТУРНІ УГРУПОВАННЯ

Мета: ознайомити учнів із здобутками української поезії, прози,

драматургії кінця XX — початку XXI ст., історією створення й діяльністю літературних угруповань та з найвідомішими представниками сучасної літератури; розвивати пам’ять учнів, логічне мислення; формувати сучасний погляд на світ і людину в ньому.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Форма уроку: лекція-огляд

Обладнання: виставка творів сучасних українських письменників, опорна схема для роботи на уроці, епіграф.

Українська література не призначена для читання. Її можна цитувати, за неї можна страждати, Ті можна любити, за неї боротися.

Але для читання вона надто болісна, надто консервативна, надто багатовимірна, надто елітна.

Н. Сняданко

ПЕРЕБІГ УРОКУ