3. Узагалы«

4. Висіюші

5. Огшюввеянш :с>.МВЯВЯННМНвВМ0і

п гзшшвш иеп «За мить щастя».

Урок № 55 1

0. Гончар. «за мить щастя». Учитель:

КРАСА Й СИЛА КОХАННЯ ЯК МАТЕРІАЛ ХУДОЖНЬОГО

ОСМИСЛЕННЯ. УЗАГАЛЬНЕНИЙ ОБРАЗ МИТІ ЖИТТЯ,

ФІЛОСОФІЯ МИТІ ЩАСТЯ ЛЮДИНИ _Клас:

Мета: учити учнів аналізувати епічний твір, визначати новелістич­ний жанр, виділяти провідні ідеї, образи, розкривати їх, спи­раючись на текст; розвивати вміння використовувати деталі, Дата:

кольорову гаму для розкриття стильової палітри твору; вихо­вувати усвідомлення філософської сутності щастя людини,

його відносності й короткочасності.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: текст новели, літературознавчий словник, епіграфи.

Життя саме по собі — ні добро; ні зло, воно — вмістилище і добра.

і зла, дивлячись по тому, у що ви самі його перетворили.

Монтень

ПЕРЕБІГ УРОКУ -

0. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок

2. Повідомлення теми й мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

Спини мене, отямся і отям,

Така любов буває раз в ніколи.

Вона ж промчить над зламаним життям,

За нею будуть бігти видноколи. -

Вона ж порве нам спокій до струни,

Вона ж слова поспалює вустами. -

Спини ж мене, спини і схамени,

Ще поки можу думати востаннє,

Ще поки можу, але вже не можу,

Настала черга й на мою зорю,

Чи біля тебе душу відморожу,

Чи біля тебе полум’ям згорю.

(Ліна Костенко)

Серед усіх чудес світу найбільше "чудо — це людина й кохання. Якби запи­тали людину, чи згодна вона прожити життя, не пізнавши цього почуття,

я думаю, бажаючих би не було. І навіть якби запропонували вибрати щось

одне серед таких цінностей, як гроші, влада, слава й кохання, то переважна більшість вибрала б останнє.

Так що ж таке кохання, щастя, життя? Над цими питаннями людство

міркує скільки існує. Тлумачний словник подає такі пояснення:

Кохання — почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі;

Щастя — стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдо­волення та безмежної радості;

Життя — стан живого організму в стадії розвитку, зросту.

Звичайно, ці визначення не в змозі передати сили потрясіння, захвату,

захоплення, екстазу, що викликають ці поняття-почуття в душі людини. Звер- .

німо увагу, що саме поняття «життя» включає в себе «щастя», а «щастя» —

«любов». Я живу, коли щасливий, я щасливий, коли люблю!

• Складіть асоціативні кущі до слів «любов», «щастя», «життя».

Завданням нашого уроку є з’ясувати, чи справді любов зробила щасли­вими героїв твору «За мить щастя». ;

2. Опрацювання навчального матеріалу

1. Вступне слово вчителя

Новела «За мить щастя» писалась, коли в літературу прийшло більше трагічної правди про війну. На той час О. Гончарем був написаний роман

«Людина і зброя» про трагедію студентського батальйону, бійцем якого був

і сам автор; у його уяві окреслювався роман * Циклон * про страшну табірну одіссею радянських полонених. Через те не дивно, що новела «За мить щастя» сповнена болю, суперечностей, побудована на багатьох опозиціях.

Її задум виник у далекій Бірмі, у місті Рангуні. Тамтешні молоді солдати з автоматами й храми-пагоди, що нагадують оповідачеві «стоги жовтогарячого жнив’яного блиску», стали імпульсом спогаду про давню історію. Очевидно, цей архетипний образ сонячних жнив, снопів, полукіпків, як символ життя, зберігався в підсвідомості автора ще з повоєнного літа поруч із образом смерті як кари за смерть. Але тієї смертної кари не приймала душа автора, котрий пройшов крізь пекло війни й таборів. Більше того, смерті на війні проти­ставлено радість життя й кохання — і ті дві смерті вже після війни, коли фронтовикам мріялося про вічний мир. Свої давні тривоги й сумніви автор відбив у слові, воскресивши найбільш вражаючі епізоди тієї давньої історії й намагаючись осмислити те, що сталося...

Скупими деталями окреслено історичні умови, здавалося б, локальної події, що сталася на жнивах у полі, біля угорського містечка, поруч із яким розташувалися окупаційні частини, «солдатська цивілізація», як не без іронії висловлюється оповідач про землянки, споруджені в колишньому графському лісі. У ситуації, що склалася, не могли не виникати проблеми взаємин солдатів і місцевого населення. Автор подає лише окремі деталі кри­зових моментів тих відносин: «боєць лежить на винограднику затоптаний, поглумлений, з перерізаним горлом»; трапляється, місцеві любителі вина й «бійців споюють».