- •2.1. Умови праці як соціально-економічна категорія
- •2.2. Класифікація факторів, які впливають на формування умов праці
- •2.3. Система елементів умов праці
- •2.4. Класифікація умов праці на виробництві
- •2.5. Санітарні норми та їх застосування для аналізу і поліпшення умов праці
- •2.6. Атестація робочих місць за умовами праці
- •2.7. Оцінювання стану умов праці
- •2.8. Засоби компенсації впливу на працівників несприятливих умов праці
- •3.1. Визначення і класифікація виробничих шкідливостей
- •3.2. Мікроклімат виробничих приміщень, його вплив на організм працівника і заходи щодо зниження його негативного впливу
- •3.3. Промисловий пил, його вплив на організм працівника і заходи щодо боротьби з пилом
- •3.4. Шкідливі хімічні речовини, їх вплив на працівника та заходи щодо зниження їх несприятливого впливу
- •3.5. Шум, його вплив на організм працівника та заходи щодо зниження шуму
- •3.6. Вібрація, її вплив на працівника та методи захисту
- •3.7. Випромінювання, його вплив на людину та засоби захисту
- •3.8. Техніко-економічна оцінка впливу виробничих шкідливостей на ефективність праці
- •4.1. Стан травматизмута профзахворюваності в Україні
- •4.2. Виробничі травми та профзахворювання
- •4.3. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків і профзахворювань на виробництві
- •4.4. Причини травматизму
- •4.5. Методи аналізу травматизму
- •4.6. Визначення економічних наслідків виробничого травматизму та професійних захворювань
- •4.7. Заходи щодо попередження травматизму та захворювання працівників на виробництві
- •4.8. Державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
- •Основи техніки безпеки
- •5.1. Поняття і завдання техніки безпеки
- •5.2. Технічний прогрес та безпека праці
- •5.3. Система стандартів безпеки праці
- •5.4. Загальні умови безпеки будівель, споруд, виробничих процесів та обладнання
- •5.5. Система захисту працівників на виробництві
- •5.6. Професійний добір працівників як складова комплексу профілактичних заходів щодо забезпечення безпеки праці
- •6.1. Законодавчі акти, що регулюють охорону праці людини на виробництві
- •6.2. Державні нормативні акти з охорони праці
- •6.3. Особливості охорони праці жінок і неповнолітніх
- •6.4. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •6.5. Міжнародне співробітництво у галузі охорони праці
- •7.1. Суть і завдання управління охороною праці. Концепція управління охороною праці
- •7.2. Органи державного управління охороною праці: їх компетенції та повноваження
- •7.3. Державний нагляд та контроль за станом охорони праці в Україні
- •7.4. Профспілковий та громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •7.5. Організація наукових досліджень
- •8.1. Суть, принципи організації та функціонування системи управління охороною праці на підприємстві
- •8.2. Організаційна структура управління охороною праці на виробництві
- •8.3. Форми та принципи контролю за охороною праці на підприємстві
- •8.4. Аналіз і оцінка стану охорони праці
- •8.5. Планування організаційно-технічних заходів з охорони праці
- •9.1. Економічне і соціальне значення поліпшення умов та охорони праці в ринковій системі господарювання
- •9.2. Витрати підприємств на заходи щодо поліпшення умов та охорони праці: визначення, класифікація й ефективність
- •9.3. Методика оцінки соціальної та економічної ефективності заходів щодо вдосконалення умов і охорони праці
- •9.4.Економічне стимулювання поліпшення умов і охорони праці. Європейська модель економічного стимулювання охорони праці
5.4. Загальні умови безпеки будівель, споруд, виробничих процесів та обладнання
Будівлі, споруди підприємств мають відповідати будівельним нормам і правилам, санітарним нормам проектування промислових підприємств СН 245-71, а також галузевим нормативним документам. Об’єм виробничих приміщень на одного працівника згідно із санітарними нормами повинен складати не менше 15 м3, а площа приміщення — 4,5 м2. Ширина основних проходів усередині цехів та ділянок має бути не менша 1,5 м, а ширина проїздів — 2,5 м. Висота виробничих приміщень повинна бути не менше 3 м.
Виробничі процеси мають бути пожежо- і вибуховобезпечними, а також не повинні забруднювати навколишнє середовище шкідливими виробами.
5.5. Система захисту працівників на виробництві
З метою запобігання або зменшення впливу на працівників шкідливих і небезпечних виробничих чинників, забезпечення безпеки праці застосовують засоби захисту, які за характером їх призначення поділяються на дві категорії:
-
засоби колективного захисту;
-
засоби індивідуального захисту.
На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих температурних умовах, працівникам видаються безкоштовно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також змиваючі та знешкоджуючі засоби.
5.6. Професійний добір працівників як складова комплексу профілактичних заходів щодо забезпечення безпеки праці
Професійний добір — одна з найважливіших складових комплексу профілактичних заходів щодо забезпечення безпеки праці, який включає також контроль за проектуванням нових технологій та виробничого устаткування, застосування раціональних режимів праці й відпочинку і засобів індивідуального захисту, ефективне медичне обслуговування, зниження можливих економічних втрат у зв’язку з травматизмом та профзахворюваністю.
Визначаючи професійну придатність, слід враховувати наявність таких відповідних потенційних, професійно значущих властивостей:
-
індивідуальних особливостей людини для можливості виконання конкретного виду трудової діяльності, тобто відповідності її фізичних та психологічних якостей характеру майбутньої праці;
-
відповідності рівня підготовки і професійного досвіду вирішуваним виробничим завданням;
-
стійкості установки на виконання даного виду робіт (заінтересованості, почуття обов’язку тощо).
Основними напрямами профдобору є:
-
підвищення успішності професійної діяльності;
-
профілактика травматизму;
-
профілактика профзахворювань.
РОЗДІЛ 6
ПРАВОВЕ І НОРМАТИВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ
6.1. Законодавчі акти, що регулюють охорону праці людини на виробництві
Законодавство України про охорону праці являє собою систему взаємозв’язаних нормативних актів, що регулюють відносини у галузі реалізації державної політики щодо правових, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці. Воно складається із загальних законів України та спеціальних законодавчих актів. Загальними законами України, що визначають основні положення з охорони праці, є Конституція України, Кодекс законів про працю України та Закон України «Про охорону праці».
Основним законом, що гарантує права громадян на безпечні й нешкідливі умови праці є Конституція України. Реалізація цих прав здійснюється через виконання вимог, викладених у законодавчих актах.