- •2.1. Умови праці як соціально-економічна категорія
- •2.2. Класифікація факторів, які впливають на формування умов праці
- •2.3. Система елементів умов праці
- •2.4. Класифікація умов праці на виробництві
- •2.5. Санітарні норми та їх застосування для аналізу і поліпшення умов праці
- •2.6. Атестація робочих місць за умовами праці
- •2.7. Оцінювання стану умов праці
- •2.8. Засоби компенсації впливу на працівників несприятливих умов праці
- •3.1. Визначення і класифікація виробничих шкідливостей
- •3.2. Мікроклімат виробничих приміщень, його вплив на організм працівника і заходи щодо зниження його негативного впливу
- •3.3. Промисловий пил, його вплив на організм працівника і заходи щодо боротьби з пилом
- •3.4. Шкідливі хімічні речовини, їх вплив на працівника та заходи щодо зниження їх несприятливого впливу
- •3.5. Шум, його вплив на організм працівника та заходи щодо зниження шуму
- •3.6. Вібрація, її вплив на працівника та методи захисту
- •3.7. Випромінювання, його вплив на людину та засоби захисту
- •3.8. Техніко-економічна оцінка впливу виробничих шкідливостей на ефективність праці
- •4.1. Стан травматизмута профзахворюваності в Україні
- •4.2. Виробничі травми та профзахворювання
- •4.3. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків і профзахворювань на виробництві
- •4.4. Причини травматизму
- •4.5. Методи аналізу травматизму
- •4.6. Визначення економічних наслідків виробничого травматизму та професійних захворювань
- •4.7. Заходи щодо попередження травматизму та захворювання працівників на виробництві
- •4.8. Державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
- •Основи техніки безпеки
- •5.1. Поняття і завдання техніки безпеки
- •5.2. Технічний прогрес та безпека праці
- •5.3. Система стандартів безпеки праці
- •5.4. Загальні умови безпеки будівель, споруд, виробничих процесів та обладнання
- •5.5. Система захисту працівників на виробництві
- •5.6. Професійний добір працівників як складова комплексу профілактичних заходів щодо забезпечення безпеки праці
- •6.1. Законодавчі акти, що регулюють охорону праці людини на виробництві
- •6.2. Державні нормативні акти з охорони праці
- •6.3. Особливості охорони праці жінок і неповнолітніх
- •6.4. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •6.5. Міжнародне співробітництво у галузі охорони праці
- •7.1. Суть і завдання управління охороною праці. Концепція управління охороною праці
- •7.2. Органи державного управління охороною праці: їх компетенції та повноваження
- •7.3. Державний нагляд та контроль за станом охорони праці в Україні
- •7.4. Профспілковий та громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •7.5. Організація наукових досліджень
- •8.1. Суть, принципи організації та функціонування системи управління охороною праці на підприємстві
- •8.2. Організаційна структура управління охороною праці на виробництві
- •8.3. Форми та принципи контролю за охороною праці на підприємстві
- •8.4. Аналіз і оцінка стану охорони праці
- •8.5. Планування організаційно-технічних заходів з охорони праці
- •9.1. Економічне і соціальне значення поліпшення умов та охорони праці в ринковій системі господарювання
- •9.2. Витрати підприємств на заходи щодо поліпшення умов та охорони праці: визначення, класифікація й ефективність
- •9.3. Методика оцінки соціальної та економічної ефективності заходів щодо вдосконалення умов і охорони праці
- •9.4.Економічне стимулювання поліпшення умов і охорони праці. Європейська модель економічного стимулювання охорони праці
3.6. Вібрація, її вплив на працівника та методи захисту
Вібрація — це тремтіння всього тіла або окремих його частин унаслідок виконання певних робіт.
Вібрація завдає великої шкоди здоров’ю людини — від перевтоми організму та незначних змін функцій організму до струсу мозку, розриву тканин, порушення серцевої діяльності і нервової системи, деформації м’язів та кісток, порушення чутливості шкіри і кровообігу тощо. Вібрації частотою понад 200 Гц перевантажують нервову систему людини, потребують підвищеного психічного напруження.
Вживаються колективні та індивідуальні заходи щодо боротьби з вібрацією. Найпоширенішим інженерним методом захисту від вібрації є віброгасіння.
3.7. Випромінювання, його вплив на людину та засоби захисту
Випромінювання поділяється на: іонізуюче, ультрафіолетове, електромагнітне, лазерне.
Іонізуючим є будь-який вид випромінювання, взаємодія якого із середовищем спричиняє виникнення електричних зарядів різних знаків.
Виділяють наступні засоби захисту від ультрафіолетового випромінювання:
-
екранування джерел випромінювання;
-
загородження робочих місць щитами, ширмами, спеціальними кабінами;
-
застосування індивідуальних засобів захисту (спецодягу, спецвзуття, захисних окулярів, рукавиць).
Електромагнітне випромінювання — це процес утворення вільного електромагнітного поля, що випромінює заряджені частинки, які прискорено рухаються.
Лазерне випромінювання має місце у техніці, медицині, де використовуються лазери. Найістотніше лазерне випромінювання впливає на очі (ушкоджує сітчатку очей). Серед засобів захисту виділяють:
-
застосування телевізійних систем спостереження за технологічним процесом, захисних екранів;
-
системи блокування та сигналізації;
-
загородження лазерно-небезпечної зони;
-
індивідуальні засоби захисту (спеціальні протилазерні окуляри, щитки, маски, спецодяг, рукавиці).
3.8. Техніко-економічна оцінка впливу виробничих шкідливостей на ефективність праці
Для економічної оцінки впливу виробничих шкідливостей на ефективність праці необхідно проаналізувати низку показників по цеху, дільниці, робочому місцю до і після вжиття заходів, спрямованих проти їх негативного впливу. Такими показниками є:
-
випуск продукції за зміну;
-
середня тривалість виконання основної виробничої операції;
-
питома вага оперативного часу в змінному фонді робочого часу;
-
питома вага допоміжного часу в оперативному часі;
-
частка втрат робочого часу в змінному фонді робочого часу;
-
питома вага бракованої продукції в загальному випуску.
РОЗДІЛ 4
АНАЛІЗ І ПРОФІЛАКТИКА ПРОФЗАХВОРЮВАНЬ ТА ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ
4.1. Стан травматизмута профзахворюваності в Україні
Травматизм на виробництві не випадково почали прирівнювати до національного лиха. Він не тільки завдає багато горя і страждань конкретним людям, їх рідним та близьким, а й безпосередньо впливає на економіку країни, бо особисті трагедії зливаються в чималі суспільні втрати, негативно позначаються на рівні життя народу.
Незадовільний стан умов і безпеки праці, високий рівень травматизму та професійних захворювань зумовлюються комплексом об’єктивних і суб’єктивних причин. Серед найголовніших з них є численні порушення чинного законодавства про охорону праці, з одного боку, та наявність суттєвих недоліків у цьому законодавстві, — з іншого.