- •2.1. Умови праці як соціально-економічна категорія
- •2.2. Класифікація факторів, які впливають на формування умов праці
- •2.3. Система елементів умов праці
- •2.4. Класифікація умов праці на виробництві
- •2.5. Санітарні норми та їх застосування для аналізу і поліпшення умов праці
- •2.6. Атестація робочих місць за умовами праці
- •2.7. Оцінювання стану умов праці
- •2.8. Засоби компенсації впливу на працівників несприятливих умов праці
- •3.1. Визначення і класифікація виробничих шкідливостей
- •3.2. Мікроклімат виробничих приміщень, його вплив на організм працівника і заходи щодо зниження його негативного впливу
- •3.3. Промисловий пил, його вплив на організм працівника і заходи щодо боротьби з пилом
- •3.4. Шкідливі хімічні речовини, їх вплив на працівника та заходи щодо зниження їх несприятливого впливу
- •3.5. Шум, його вплив на організм працівника та заходи щодо зниження шуму
- •3.6. Вібрація, її вплив на працівника та методи захисту
- •3.7. Випромінювання, його вплив на людину та засоби захисту
- •3.8. Техніко-економічна оцінка впливу виробничих шкідливостей на ефективність праці
- •4.1. Стан травматизмута профзахворюваності в Україні
- •4.2. Виробничі травми та профзахворювання
- •4.3. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків і профзахворювань на виробництві
- •4.4. Причини травматизму
- •4.5. Методи аналізу травматизму
- •4.6. Визначення економічних наслідків виробничого травматизму та професійних захворювань
- •4.7. Заходи щодо попередження травматизму та захворювання працівників на виробництві
- •4.8. Державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
- •Основи техніки безпеки
- •5.1. Поняття і завдання техніки безпеки
- •5.2. Технічний прогрес та безпека праці
- •5.3. Система стандартів безпеки праці
- •5.4. Загальні умови безпеки будівель, споруд, виробничих процесів та обладнання
- •5.5. Система захисту працівників на виробництві
- •5.6. Професійний добір працівників як складова комплексу профілактичних заходів щодо забезпечення безпеки праці
- •6.1. Законодавчі акти, що регулюють охорону праці людини на виробництві
- •6.2. Державні нормативні акти з охорони праці
- •6.3. Особливості охорони праці жінок і неповнолітніх
- •6.4. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •6.5. Міжнародне співробітництво у галузі охорони праці
- •7.1. Суть і завдання управління охороною праці. Концепція управління охороною праці
- •7.2. Органи державного управління охороною праці: їх компетенції та повноваження
- •7.3. Державний нагляд та контроль за станом охорони праці в Україні
- •7.4. Профспілковий та громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •7.5. Організація наукових досліджень
- •8.1. Суть, принципи організації та функціонування системи управління охороною праці на підприємстві
- •8.2. Організаційна структура управління охороною праці на виробництві
- •8.3. Форми та принципи контролю за охороною праці на підприємстві
- •8.4. Аналіз і оцінка стану охорони праці
- •8.5. Планування організаційно-технічних заходів з охорони праці
- •9.1. Економічне і соціальне значення поліпшення умов та охорони праці в ринковій системі господарювання
- •9.2. Витрати підприємств на заходи щодо поліпшення умов та охорони праці: визначення, класифікація й ефективність
- •9.3. Методика оцінки соціальної та економічної ефективності заходів щодо вдосконалення умов і охорони праці
- •9.4.Економічне стимулювання поліпшення умов і охорони праці. Європейська модель економічного стимулювання охорони праці
4.2. Виробничі травми та профзахворювання
Під виробничою травмою розуміють порушення анатомічної цілісності або фізіологічних функцій тканин чи органів людини внаслідок механічного, теплового, хімічного та іншого впливу факторів виробничого середовища на організм людини у зв’язку з виконанням нею професійної праці, будь-якого виробничого завдання або громадського доручення.
Відповідно до впливу чинників виробничого середовища на працівників травми поділяють на механічні, теплові, хімічні, електричні, променеві, комбіновані.
Сукупність виробничих травм називають виробничим травматизмом.
Унаслідок довготривалої або багатократної дії шкідливих речовин та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу виникають професійні захворювання. До професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності виключно або переважно під впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов’язаних з роботою.
4.3. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків і профзахворювань на виробництві
Подію, яка викликала травму, називають нещасним випадком.
Розрізняють нещасні випадки, пов’язані з роботою та виробництвом, а також побутові нещасні випадки, пов’язані з роботою. Останні є поняттям більш широким і включають нещасні випадки, які відбулися не лише на виробництві, а й поза ним
4.4. Причини травматизму
Виділяють організаційні, технічні і психофізіологічні причини травматизму.
До організаційних причин травматизму відносяться:
-
незадовільне функціонування, недосконалість або відсутність системи управління охороною праці;
-
недоліки під час навчання безпечним прийомам праці;
-
неякісна розробка, недосконалість інструкцій з охорони праці чи їх відсутність;
-
відсутність у посадових інструкціях функціональних обов’язків з питань охорони праці;
-
порушення режиму праці та відпочинку;
-
невикористання засобів індивідуального захисту через незабезпеченість ними;
-
виконання робіт з несправними засобами колективного захисту;
-
залучення до роботи працівників не за спеціальністю (професією);
-
порушення технологічного процесу;
-
порушення вимог безпеки під час експлуатації устаткування, машин, механізмів тощо;
-
порушення трудової і виробничої дисципліни;
-
незастосування засобів індивідуального й колективного захисту (за їх наявності);
-
невиконання вимог інструкцій з охорони праці.
До технічних причин травматизму належать:
-
конструктивні недоліки, недосконалість та недостатня надійність засобів виробництва;
-
конструктивні недоліки, недосконалість і недостатня надійність транспортних засобів;
-
неякісна розробка або відсутність проектної документації на будівництво, реконструкцію виробничих об’єктів, будівель, споруд, обладнання тощо;
-
неякісне виконання будівельних робіт;
-
недосконалість, невідповідність вимогам безпеки технологічного процесу;
-
незадовільний технічний стан виробничих об’єктів, будинків, споруд, території, засобів виробництва, транспортних засобів;
-
незадовільний стан виробничого середовища.
До психофізіологічних причин травматизму відносяться:
-
алкогольне, наркотичне сп’яніння, токсикологічне отруєння;
-
низька нервово-психічна стійкість;
-
незадовільні фізичні дані або стан здоров’я;
-
незадовільний «психологічний» клімат у колективі;
-
інші причини.
Дослідження свідчать, що технічні причини складають приблизно 50 % від усіх нещасних випадків, організаційні — близько 25 % і психофізіологічні — приблизно 10—12 %.