
- •В. О. Михайлюк, в. І. Ізотов, о. А. Мармазинський методичні вказівки
- •"Комплексна оцінка стійкості об’єктів економіки та адміністративно-територіальних одиниць у надзвичайних ситуаціях"
- •Перелік використаних скорочень
- •1. Основні вимоги та рекомендації до виконання розрахунково-графічної (курсової) роботи
- •1.1. Навчальна мета та питання, що розв’язують студенти під час роботи
- •1.2. Організаційно-методичні вказівки до виконання роботи
- •2. Оцінка рівня техногенних небезпек
- •2.1. Загальна методика оцінки
- •2.2. Визначення інтегрального показника потенційної небезпеки
- •3. Визначення характеристик можливих вражаючих факторів яв та їхнього впливу на ое
- •3.1. Визначення величини надмірного тиску у фронті ух
- •3.2. Визначення величини світлового імпульсу
- •3.3. Визначення очікуваної дози проникної радіації
- •3.4. Визначення масштабів та ступеня радіоактивного зараження
- •3.5. Визначення параметрів електромагнітного імпульсу
- •3.6. Аналіз параметрів вражаючих факторів яв, які діють на ое
- •4. Оцінка обстановки, яка може скластися на ое внаслідок яв
- •4.1. Оцінка можливої інженерної обстановки
- •4.2. Оцінка можливої пожежної обстановки на ое
- •4.3. Оцінка впливу емі на стійкість роботи електричного і електронного обладнання (еео)
- •4.4. Оцінка інженерного захисту виробничого персоналу об'єкта
- •5. Визначення необхідних обсягів робіт та сил для виконання аварійно-рятувальних та ремонтно-відбудовних робіт
- •6. Визначення заходів щодо підвищення стійкості ое.
- •Список використаної літературИ
- •Стисла характеристика ое
- •1. Методика визначення надмірного тиску у фронті ударної хвилі та імпульсу фази стиснення при вибухах технологічних систем
- •2. Методика визначення надмірного тиску у фронті ух та імпульсу фази стиснення при вибуху пальних пилів
- •Норми проектування та комплектації сховищ
- •Додаток 6 Перелік основних заходів цо, що виконуються на ое для забезпече-ння стійкості роботи в умовах нс
- •1. Захист робітників та службовців і членів їх сімей
- •2. Підвищення стійкості управління виробництвом та цо об’єкта
- •3. Підвищення стійкості будівель та споруд
- •4. Захист технологічного обладнання
- •5. Підвищення стійкості комунально-енергетичних мереж
- •6. Забезпечення надійності матеріально-технічного постачання
- •7. Підвищення стійкості роботи об’єкта в умовах впливу рр, ор, нхр та бз
- •8. Виключення або обмеження впливу інших вражаючих факторів
- •9. Підвищення протипожежної стійкості
- •10. Світломаскування об’єкта у воєнний час
- •11. Підготовка об’єкта до переведення на режим роботи воєнного часу
- •12. Забезпечення безаварійної зупинки виробництва за сигналом "По-вітряна тривога" (у воєнний час) або "Увага всім!" (у мирний час)
- •13. Підготовка об’єкта до роботи в умовах нс мирного часу (додаткові специфічні заходи)
- •14. Підготовка до відновлення порушеного виробництва
4.4. Оцінка інженерного захисту виробничого персоналу об'єкта
Під час виконання цього підрозділу на основі вихідних даних необхідно оцінити: забезпеченість захисту персоналу за місткістю існуючого сховища; системи життєзабезпечення вбудованого сховища виробничої дільниці на відповідність державним будівельним нормам (ДБН); оцінити наявні сховища ОЕ за захисними властивостями. У разі потреби виконати розрахунок об’єм-но-планувальних рішень додаткового сховища.
Для оцінки забезпеченості захисту персоналу ОЕ необхідно підрахувати місткість наявного сховища виробничої дільниці і зробити висновок про забезпеченість місцями в ньому персоналу виробничої дільниці.
При недостатній забезпеченості захисту персоналу виробничої дільниці виконати необхідні розрахунки для визначення об’ємно-планувальних рішень додаткового сховища.
4.4.1. Розрахунок площі сховища
У розрахунку вказати: клас сховища, місткість, мінімальну і максимальну відстані від виробничої дільниці, основні та допоміжні приміщення, кількість ярусів лавок-нар для розміщення персоналу та місць для лежання і сидіння.
Площа сховища в загальному випадку визначається за формулами:
,
,
,
де − Sсх, Sосн, Sдоп, Sпер, Sсп, Sмп, SПУ, Sпр, Sтш, Sінш, відповідно − площі сховища, його основних та допоміжних приміщень, відсіку для персоналу, який пере-ховується, санітарних постів, медичного пункту, пункту управління, комори для продуктів, тамбур-шлюзу, інших приміщень.
Площі приміщень визначаються на основі відповідних норм, обумовлених ДБН і зазначених у дод. 4. В окремих випадках, деякі приміщення можуть бути відсутні. Наприклад, тамбур-шлюзи обладнаються у сховищах місткістю 300 і більше людей, при меншій їх кількості – вони не встановлюються.
Для зберігання продуктів передбачається комора площиною:
,
м²,
де Nп – кількість людей, що переховуються у сховищі, чол.
Кількість приміщень для продуктів у сховищі повинна бути з розрахунку 1 комора на 600 чол., що вкриваються. Площу інших приміщень в загальному випадку визначають:
,
де n − норма площі допоміжних приміщень (додаток 4).
Висоту сховища hсх визначають, виходячи з необхідного об'єму сховища:
,
де Vсх – необхідний об'єм сховища при нормі 1,5 м3 на людину:
Основні значення характеристик сховища занести до табл. 4.1.
Таблиця 4.1. Основні характеристики додаткового сховища
Назва елемента |
Умовне позначення |
Значення |
Клас сховища |
– |
|
Місткість |
чол. |
|
Відстань від виробничої дільниці, м |
Lmin Lmax |
|
Кількість ярусів лавок-нар |
– |
|
Кількість місць для: − лежання − сидіння |
– – |
|
Площа сховища, м2 |
Sсх |
|
Висота сховища, м |
hсх |
|
Об’єм сховища, м3 |
Vcx |
|
Площа допоміжних приміщень: − комора для продуктів − тамбур-шлюз − інші доп. приміщення |
Sпр Sтш Sінш |
|
Площа основних приміщень: – площа відсіку для персоналу, що переховується – площа пункту управління – площа медичного пункту – площа санітарних постів |
Sпер Sпу Sмп Sсп |
|
4.4.2. Розрахунок коефіцієнта захисту від дії ПР сховища №2
Визначити
реальний коефіцієнт захисту від дії ПР
сховища №2 за фор-мулою:
,
де Кз – коефіцієнт захисту сховища від дії ПР; Кр – коефіцієнт розташування (для сховищ, що стоять окремо в районі забудови Кр = 2); hi − товщина шару матеріалу забудови; di − шар половинного ослаблення даного матеріалу (табл.3.12, дод. 3), m − кількість захисних прошарків.
Зробити розрахунок товщини додаткового шару ґрунту hдод для підви-щення коефіцієнта захисту сховища № 2 до 1024. Зробити висновки щодо забезпеченості інженерного захисту персоналу ОЕ та призначити доцільні заходи підвищення його стійкості.
4.4.3. Оцінка систем життєзабезпечення вбудованого сховища
Для забезпечення життєдіяльності людей ЗС обладнуються системами: повітропостачання, водопостачання, електропостачання, опалення, зв'язку, (каналізації та інш.). Найбільш важливими є системи повітря- і водопоста-чання. Суттєвість оцінки систем полягає у визначенні їх можливостей забез-печення людей, що укриваються, повітрям і водою за існуючими нормами ДБН. Оцінити відповідність систем життєзабезпечення існуючого сховища виробничої дільниці вимогам нормативних документів.
Визначити характеристики систем життєзабезпечення існуючого вбудова-ного сховища виробничої дільниці та занести їх до табл. 4.2.
Таблиця 4.2. Характеристики системи життєзабезпечення
Система повітропостачання |
|||||||
Тип |
Режими роботи (№) |
Продуктивність за режимом |
|||||
Режим 1 (м3/чол) |
Режим 2 (м3/чол) |
||||||
|
|
|
|
||||
Система водопостачання |
|||||||
Джерела водопостачання |
Глибина магістралей (м) |
Аварійний запас води (л) |
|||||
|
|
|
|||||
Система каналізації |
|||||||
Типи систем |
Глибина магістралей (м) |
Аварійні ємності (л) |
|||||
|
|
|
На основі оцінки обстановки на ОЕ обґрунтувати необхідні режими роботи системи повітропостачання (вентиляції) сховища та виконати розрахунки потрібної кількості повітря для кожного з них:
– визначити потрібну кількість повітря при роботі системи вентиляції у 2-ому режимі (режим фільтровентиляції):
,
де Q2 – кількість повітря, яке потрібно подати в сховище при роботі системи вентиляції у другому режимі, м3/год; Nп − кількість людей, що переховуються у сховищі, чол.; Nпу – кількість працюючих у пункті управління при його наявності, чол.; NЕРВ – кількість людей, необхідних для забезпечення роботи всіх вентиляторів у ручному режимі; nп, nпу, nерв – норми подання повітря в другому режимі для відповідних категорій тих, хто переховується (дод. 4);
– визначити потрібну кількість повітря при роботі системи вентиляції у 1-ому режимі (режим чистої вентиляції):
,
де nкз – норма подання повітря на одну людину, що переховується, при роботі системи вентиляції в першому режимі, в залежності від кліматичної зони розташування сховища, м³/год (дод. 4);
– при доцільності 3-го режиму вентиляції (режим ізоляції та регенерації внутрішнього повітря) вжити необхідних заходів для його забезпечення (см. розділ 4.2).
Порівняти можливості системи повітропостачання з розрахунками потреб і зробити висновки про здатність їхнього забезпечення.
У випадку недостатнього обсягу повітря, за режимом 2 розрахувати необхідну кількість фільтровентиляційних комплектів (ФВК):
,
де NФВК – необхідна кількість ФВК (округляється до цілого числа в більший бік), шт.; Q2ФВК – продуктивність одного комплекту ФВК у другому режимі, м3/год.
Оцінити достатність подання повітря за режимом 1. У випадку недостачі повітря (тільки в першому режимі), систему повітропостачання доповнити вентиляторами ЕРВ − 72-2 (продуктивність 900…1200 м3/год.).
За необхідністю 3-го режиму вентиляції запропонувати оптимальний варіант його забезпечення (модернізація ФВК-1 регенеративною установкою, заміною ФВК-1 на ФВК-2, доповненням системи вентиляції комплектом ФВК-2).
Розрахувати потрібний аварійний запас води в сховищі за формулою:
,
де Vав – необхідний аварійний запас води, л; nв – норма аварійного запасу води на одну людину, л/(добу · чол.); t – мінімальний термін перебування людей у сховищі в автономному режимі, діб.
Порівняти потрібний запас води з наявним і оцінити відповідність системи водопостачання вимогам ДБН, зробити висновки про необхідність додаткових заходів.
Визначити необхідний об'єм аварійної ємності для збирання стоків:
,
де Vст – об'єм аварійного резервуара для збирання стоків, л; nст – норма стічних вод на одну людину, л/(добу·чол), t – мінімальний термін перебування людей у сховищі в автономному режимі, діб.
Зробити висновки щодо відповідності системи каналізації вимогам норм і необхідності додаткових заходів.
Проаналізувати та зробити висновки щодо відповідності систем електро-постачання, опалення та зв'язку вимогам норм і необхідності заходів для усунення недоліків. Результати оцінки інженерного захисту ОЕ занести до табл. 4.3.
Таблиця 4.3. Результати оцінки інженерного захисту персоналу ОЕ
Назва і номер захисних споруд |
Забезпечується захист, чол. |
Відповідність планових рішень |
|||
За місткістю |
За захисними властивостями |
За життєзабез- печенням |
За своєчасним укриттям |
||
… |
|
|
|
|
|
… |
|
|
|
|
|
… |
|
|
|
|
|
Всього |
|
|
|
|
|
Показник |
|
|
|
|
|
Оцінити інженерний захист ЗС (дод. 2, п.3).
Призначити доцільні заходи, що забезпечують відповідність вбудованого сховища вимогам ДБН (дод. 6).