3. Визначення характеристик можливих вражаючих факторів яв та їхнього впливу на ое

Для комплексної оцінки стійкості ОЕ (АТО) необхідна початкова інфор-мація стосовно виду, потужності застосованого ядерного вибуху (ЯВ), його відстані від епіцентру вибуху та інш. Характер можливих впливів на ОЕ (АТО) і значення параметрів вражаючих факторів відповідних ЯВ визнача-ються розрахунком за допомогою відповідних таблиць або розрахункових лінійок ЦО.

Початком комплексної оцінки є виконання схеми взаємного розташування міста, об’єкта «Б» та найбільш небезпечного ОЕ (див. табл. 2.2). За умови, що вісь сліду радіоактивної хмари пройде через нього, визначити можливу мінімальну відстань від найбільш небезпечного ОЕ до епіцентру повітряного ЯВ при завданні удару по місту, позначеного на схемі. За точку прицілювання прийняти геометричний центр міста. Мінімальна можлива відстань від ОЕ до епіцентру вибуху складає:

,

де − відстань від геометричного центра міста до ОЕ, км; − радіус відхилення боєприпасу від точки прицілювання (прийняти км).

3.1. Визначення величини надмірного тиску у фронті ух

За табл. 3.1 (дод. 3) або розрахунковою лінійкою ЦО визначити можливу максимальну величину надмірного тиску на території ОЕ, виходячи з величини потужностей ЯВ (q_п, q_н) і відстаней від центрів вибухів до ОЕ (R_min, R_Б); при визначенні ∆P від наземного ЯВ радіус відхилення боєприпасу r_відх не враховувати.

Визначити в якій зоні руйнувань осередків ядерного ураження від повітряного та наземного вибухів може опинитися ОЕ. Зробити висновок про необхідність оцінки інженерної обстановки на ОЕ.

3.2. Визначення величини світлового імпульсу

За табл. 3.2 (дод. 3) або розрахунковою лінійкою ЦО визначити можливу максимальну величину світлового імпульсу (U_св), виходячи зі значень потуж-ностей ЯВ (q_п, q_н) та відстаней від центрів вибуху до ОЕ (R_min, R_Б). Зробити висновок про необхідність оцінки пожежної обстановки на ОЕ (див. дод. 3, табл. 3.10).

3.3. Визначення очікуваної дози проникної радіації

Визначити максимальну дозу проникної радіації на ОЕ (АТО) D_ПР за допомогою табл. 3.3, дод. 3. Зробити висновок про необхідність захисту працівників ОЕ та населення АТО при роботі в даних умовах.

3.4. Визначення масштабів та ступеня радіоактивного зараження

За табл. 3.4 (дод. 3) або розрахунковою лінійкою ЦО визначити розміри зон РЗ (L – довжину, b – максимальну ширину), виходячи зі значень потуж-ності наземного ЯВ q_н, та швидкості середнього вітру υ_в. Нанести на схему у масштабі та відповідному кольорі зони РЗ. Використовуючи табл. 3.5, 3.6 дод. 3 або розрахункову лінійку, визначити можливі рівні радіації на території ОЕ через 1 годину (Р₁) та через t годин (Р_t) після вибуху. Визначити можливу максимальну дозу опромінення персоналу ОЕ при знаходженні на відкритій місцевості за час від моменту випадання радіоактивних опадів до повного розпаду РР (D_∞):

; ,

де P_t – рівень радіації через t годин після вибуху; t – час початку опромінення людей.

Визначити дозу його опромінення за час робочої зміни D_зм, використо-вуючи таблиці довідника, або розрахункову лінійку ЦО, або за формулою

D_зм = kD_∞,

де k – прийняти 0,4 при тривалості робочої зміни 12 годин.

Зробити висновок щодо необхідності захисту людей при роботі в даних умовах. Визначити типовий режим радіаційного захисту за табл. 3.7 дод. 3.