Основні технічні характеристики радіоприймача рлс

Гранична чутливість приймача – Р^#_пр. - мінімальна потужність сигналу в антені, яка при злагоджені антени та приймача забезпечує на виході його лінійної частини відношення потужності сигналу до шуму, яка складає 1

Р_пр.= α _п. = α _п. N₀ П_ш.

де : П_ш. = 1/τ_c. – еквівалентна шумова смуга приймального тракту; N₀ – спектральна щільність шуму на виході приймача;

_п – коефіцієнт втрат при обробки сигналу відносно оптимального

Реальна чутливість приймача - Р_{пр. мін.} (Е_{пр. мін.}) - потужність сигналу в антені, яка забезпечує на виході лінійної частини приймача відношення сигнал / шум, рівне коефіцієнту розрізнювальної здатності

Р_пр.мин.[дб] = 10 lg Р_вр.[вт] / Р_{пр. мин..}[вт]

де: Р_вр. – потужність визначеного рівня (10^-14 – 10^-19) вт

Коефіцієнт шуму: N –величина, яка показує, в скільки разів відношення потужності сигналу і шуму на виході пристрою більша відношення потужності сигнал / шум на його вході

N =

Коефіцієнт шуму визначається у відносних одиницях (N_раз.) і децибелах, при чому:

N_дб. =10 lg N_раз. - по потужності; N_дб. =20 lg N_раз - по напрузі

Ефективна шумова температура: Т_е. = Т₀ (N-1) характеризує шумові свойства приймача де: Т_е. – шумова температура приймача, Т₀ =300⁰ К.

Коефіцієнт підсилення по потужності- відношення потужності на виході пристрою Р_вих. до потужності на його вході Р_вх.

К_р..=

Коефіцієнт підсилення по напрузі - відношення напруги на виході пристрою U_вих. до напруги на його вході U_вх.

К_р..=

Діапазон частот і ширина спектру формованих сигналів

(для радіоімпульсів з прямокутною огинаючою)

;

де: П_{f 0,7 U} – ширина спектру сигналу на рівні 0,7U; ΔR_{0,7 U} – вирішувальна здатність по дальності на рівні 0,7U;

К_Δ – коефіцієнт, враховуючий втрати вирішення у процесі часу обробки сигналу; С – швидкість світла.

Смуга пропускання приймача – характеризує його вибірні властивості та визначає область частот, яка одночасно пропускається приймачем

Кількісно смуга пропускання є ∆f = f₂ – f₁ для яких К(f) зменшується в _, а К_р - в два рази від свого max значення

Оптимальна смуга пропускання приймача - квазіоптимальна смуга пропускання приймача – смуга при якій відношення сигнал / шум на виході лінійної частини приймача максимальне. Оптимальна смуга пропускання приймача залежить від форми та тривалості імпульсу:

∆F_опт. = (0,8—1,37) τ_и. : 0,8- для колоколоподібного (1,37 – для прямокутного сигналу)

Динамічний діапазон приймача (ДД) лінійної частини приймача по входу є інтервал потужностей (амплітуд) корисних сигналів, які виділяються та підсилюються на фоні внутрішнього шуму з припустимими нелінійними перекручуваннями:

Д_вх, = 20 lg U_{вх. max.}/ U_{вх. min.} [дб.] ; Д_вх, = 10 lg Р_{вх. max.}/ Р_{вх. min.} [дб.]

U_{вх. max.} (Р_{вх. max.}) – max рівень вхідного корисного сигналу при якому наступає 5% нелінійних перекручувань;

U_{вх. mіn.} (Р_{вх. mіn.}) - min рівень вхідного сигналу рівного граничній чутливості.