Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
конспект ЗЕД.doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
11.11.2018
Размер:
494.08 Кб
Скачать

1.2 Види зовнішньоекономічної діяльності.

Розвиток цивілізації викликає постійне залучення окремих держав у міжнародні господарські зв'язки, що веде до створення єдиної світової економіки. Усі країни світу розвиваються за загальними економічними законами, що обумовлює пріоритет економічного характеру міжнародних відносин.

Постійно ускладнюється структура потреб, рідкісність та віддаленість ресурсів вимагають усе більш ефективних засобів обміну не тільки між. регіонами всередині окремої держави, а й між самими державами та світовими регіонами.

Економічний розвиток та приріст населення в різних регіонах світу відбуваються нерівномірно, що також викликає необхідність розширювати міжнародні обміни, які сприяють розвитку нових ринків (товарів, послуг, праці, інформаційних, фінансових та ін.), імпорту сировини, технологічному й інформаційному обміну, науковим, науково-технічним, виробничим, культурним і іншим зовнішньоекономічним зв'язкам.

Зовнішньоекономічні зв'язки — це комплексна система різноманітних форм міжнародного співробітництва держав та їхніх суб'єктів у всіх галузях економіки. До суб'єктів держави належать носії прав і обов'язків, покладених на них державою. Це регіони, що перебувають на самоврядуванні, суб'єкти господарювання (господарські товариства, унітарні підприємства та ін.) й індивідуальні підприємці.

Як економічна категорія зовнішньоекономічні зв'язки являють собою систему економічних відносин, що виникають при русі ресурсів усіх видів між державами й економічними суб'єктами різних держав. Ці двосторонні відносини охоплюють усі сфери економічного життя держави і, насамперед, її виробничу, торгову, інвестиційну і фінансову діяльність.

Сутність зовнішньоекономічних зв'язків як економічної категорії виявляється в їх функціях.

Такими функціями є:

  • організація й обслуговування міжнародного обміну природними ресурсами та результатами праці в їх речовинно-вартісній формі;

  • міжнародне визнання споживчої вартості продуктів міжнародного поділу праці;

  • організація міжнародного грошового обігу.

Зміст першої функції полягає її до веденні продуктів, що видобуваються як природні ресурси, і товари, які отримані у процесі міжнародного розподілу праці, до конкретних споживачів через обмін продуктів і результатів праці в їх речовинній і вартісній формі. Організація обміну одночасно передбачає й обслуговування цього обміну.

У процесі виконання другої функції відбувається завершення акта товарно-грошових відносин та закінчення обміну грошей на продукт міжнародного поділу праці, у результаті чого споживча вартість (її практичне значення) цього продукту отримує міжнародне визнання.

Змістом третьої функції є створення за допомогою механізму цих зв'язків умов для безупинного руху грошей у процесі здійснення різних міжнародних розрахунків.

Одночасно зовнішньоекономічні зв'язки виступають інструментом впливу на економічну систему держави, що здійснюється через механізм зовнішньоекономічної діяльності.

У сучасному світовому господарстві зовнішньоекономічні зв'язки виступають як фактори зростання національного доходу держави, економіки народногосподарських витрат та прискорення науково-технічного прогресу.

Здійснення цих зв'язків дозволяє перенести міждержавне співробітництво зі звичайного обміну товарами на торгівлю послугами, спільне розв'язання техніко-економічних завдань, розвиток наукової та виробничої кооперації й інших форм спільної господарської діяльності, у тому числі створення спільних підприємств.

Ефективність організації зовнішньоекономічних зв'язків і механізму управління ними багато в чому визначається класифікацією зв'язків.

Під класифікацією зовнішньоекономічних зв'язків слід розуміти розподіл цих зв'язків на конкретні групи за певними ознаками для досягнення поставлених цілей. Класифікаційна система зовнішньоекономічних зв'язків складається з видів та форм зв'язків.

Вид зовнішньоекономічних зв'язків — це сукупність зв'язків, об'єднана однією спільною ознакою, наприклад напрямком товарною потоку і структурною ознакою.

Класифікаційна ознака, пов'язана з напрямком товарного потоку, визначає рух товару (послуг, робіт) з однієї країни в іншу, тобто відображає вивезення товару з країни або ввезення його в цю країну. За цією ознакою зовнішньоекономічні зв'язки поділяються на експортні, пов'язані з продажем і вивозом товару, та імпортні, пов'язані з купівлею та ввезенням товару.

Структурна ознака класифікації зовнішньоекономічних зв'язків визначає груповий склад зв'язків. Він пов'язаний зі сферою економічних інтересів та з основною метою зовнішньоекономічної діяльності держави. За структурною ознакою зовнішньоекономічні зв'язки поділяються на:

  • зовнішньоторговельні,

  • фінансові,

  • виробничі,

  • інвестиційні.

Форма зв'язку — це спосіб існування цього виду зв'язку, зовнішній прояв (зовнішній вигляд, оформлення) сутності якогось конкретного зв'язку.

До форм зовнішньоекономічних зв'язків відносять торгівлю, бартер, туризм, франчайзинг, лізинг та ін.

Експорт - це вивезення товару, робіт, послуг, результатів інтелектуальної діяльності, у тому числі виключних прав на них, з митної території за кордон без зобов'язання про зворотне ввезення. Факт експорту фіксується в момент перетинання товаром митного кордону, надання послуг та прав на результати інтелектуальної діяльності.

Імпорт - ввезення товару, робіт, послуг, результатів інтелектуальної діяльності, у тому числі виключних прав на них, на митну територію через кордон без зобов'язання їх повернення. Факт імпорту фіксується в момент перетинання товаром митного кордону, одержання послуг та прав на результати інтелектуальної діяльності.

Реекспорт - це продаж та вивезення за кордон раніше завезеного товару, який не зазнавав в реекспортованій країні жодного виду обробки. Об'єктом реекспорту найчастіше є товари, що продаються на міжнародних аукціонах та товарних біржах. Перевезення товарів транзитом через країну як реекспорт не розглядається.

Реімпорт - це придбання й завезення через кордон раніше експортованого товару, що не зазнав там жодної переробки чи доробки. До таких операцій належить повернення забракованих покупцем товарів, повернення товарів, не реалізованих на аукціонах та через консигнаційні склади.