- •Тема 1. Виробничий процес і тип виробництва.
- •1.1. Загальні форми організації виробництва.
- •1.2. Складові виробничого процесу.
- •1.3. Типи виробництва, їх техніко-економічна структура.
- •Тема 2. Теоретико-методологічні основи планування.
- •2.1. Планування як наука. Предмет, об’єкти і методи дослідження.
- •2.2. Процес планування і вибір рішень, філософські концепції планування.
- •2.3. Планування як функція управління підприємством.
- •Тема 3. Система планових нормативів і показників.
- •3.1. Функціонування системи планування на підприємстві.
- •3.2. Різновиди планів та їх комплекси.
- •3.3. Зміст поточних планів та організація їх розробки.
- •Тема 4. Організація стратегічного та оперативного планування.
- •4.1. Визначення, принципи формування, класифікація стратегій.
- •4.2. Складові стратегічного плану.
- •4.3. Зміст і завдання оперативно-календарного планування.
- •Тема 5. Планування виробництва і реалізації продукції.
- •5.1. Виробнича програма підприємства, її зміст, календарний розподіл та оптимізація
- •5.2. Планування обсягів виробництва продукції у вартісному виразі
- •5.3. Формування плану збуту з урахуванням досліджень ринку, життєвого циклу продукції і особливостей попиту.
- •Тема 6. Планування виробничих витрат і цін
- •6.1. Мета та завдання розробки плану собівартості продукції
- •6.2. Класифікація витрат та групування витрат за економічними елементами
- •6.3. Планування цін та формування цінової політики на підприємстві.
- •Тема 7. Соціально-трудове планування.
- •7.1. Планування персоналу.
- •7.2. Планування продуктивності праці.
- •7.3. Планування фонду оплати праці.
- •Тема 8. Фінансове планування.
- •8.1. Зміст і завдання фінансового плану.
- •8.2. Планування потреби у фінансових ресурсах.
- •8.3. Планування прибутковості підприємства.
- •Тема 9. Бізнес-планування.
- •9.1. Сутність бізнес-планування та призначення бізнес-плану.
- •9.2. Технологія розробки бізнес-плану.
- •9.3. Зміст основних розділів бізнес-плану.
- •Тема 10. Організація виробничого процесу в часі та просторі.
- •10.1. Організація виробництва: сутність, принципи.
- •10.2. Виробничий цикл та його структура.
- •10.3. Виробнича структура підприємства та цеху.
- •Тема 11. Методи організації виробництва.
- •11.1. Організація виробництва не потоковими методами.
- •11.2. Сутність потокового виробництва та класифікація потокових ліній.
- •11.3. Організація автоматизованого виробництва.
- •Тема 12. Організація і планування підготовки виробництва нової продукції.
- •12.1. Комплексна організація підготовки виробництва до випуску нової продукції.
- •12.2. Організація винахідницької, раціоналізаторської та патентно-ліцензійної роботи.
- •12.3. Інформаційне забезпечення виробничої діяльності підприємства.
6.2. Класифікація витрат та групування витрат за економічними елементами
Витрати підприємства є комплексним показником, в якому при плануванні повинна бути відображена велика кількість факторів, що впливають на його рівень. Усі фактори поділяються на зовнішні та внутрішні. До основних зовнішніх факторів належить:
зміна цін на ресурси, які підприємство одержує від постачальників;
зміна розмірів мінімальної заробітної плати та обов'язкових платежів.
Основними внутрішніми факторами є:
зміна продуктивності праці;
зміна трудомісткості та матеріаломісткості продукції.
Планові витрати підприємства визначаються, виходячи з планових обсягів господарської діяльності та нормативної потреби у виробничих запасах, трудових ресурсах і необоротних матеріальних та нематеріальних активах.
Під час складання проектів річних планів планові витрати визначаються шляхом розрахунків зміни базового рівня витрат за основними техніко-економічними факторами, вплив яких на рівень витрат спричинений розвитком виробництва, зміною структури продукції, інвестиціями в оновлення основних фондів, впровадженням нових технологій, змінами в організації виробництва тощо.
Результати розрахунків економії витрат, пов'язаних із впливом окремих факторів, узагальнюються в зведеному розрахунку зниження собівартості продукції за техніко-економічним факторами.
Конкретизуємо класифікацію витрат за основними ознаками.
За місцем виникнення витрати на виробництво групуються: за виробництвами, цехами, дільницями, технологічними переділами, службами та іншими адміністративно відокремленими структурними підрозділами виробництв.
Залежно від характеру та призначення виконуваних процесів виробництво поділяється на основне та допоміжне (підсобне).
До основного виробництва належать цехи, дільниці, що беруть безпосередню участь у виготовленні продукції.
Допоміжне (підсобне) виробництво призначене для обслуговування цехів основного виробництва; виконання робіт по ремонту основних засобів, забезпечення інструментом, запасними частинами для ремонту устаткування, різними видами енергії (парою, холодом), тарою, транспортними та іншими послугами. До нього належать ремонтні цехи, експериментальні, енергетичні, паросилове господарство, компресорні, тарні, транспортні та інші підрозділи.
Усі витрати на виробництво входять до собівартості окремих видів продукції, робіт і послуг (у тому числі окремих виробів, виготовлених за індивідуальними замовленнями), груп однорідних виробів, типових представників виробів, напівфабрикатів.
За єдністю складу витрати поділяються на одноелементні та комплексні. Одно-елементні - складаються з одного елементу витрат, комплексні - з кількох економічних елементів.
За видами витрати класифікуються за економічними елементами та за статтями калькуляції.
Під економічними елементами витрат розуміють сукупність економічно однорідних витрат у грошовому виразі за їх видами (це групування дозволяє відповісти на запитання, скільки витрачено на даний об'єкт).
Статті калькуляції "показують", як формуються ці витрати для визначення собівартості продукції - одні витрати показуються за їх видами (елементами), інші - за комплексними статтями (мають декілька елементів). При цьому один елемент витрат може бути присутнім у кількох статтях калькуляції.
За способами перенесення вартості на продукцію витрати поділяються на прямі та непрямі.
Прямі - це витрати, які можуть бути віднесені безпосередньо до певного об'єкта витрат економічно можливим шляхом.
До прямих витрат належать витрати, пов'язані з виробництвом окремого виду продукції (прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці), які можуть бути безпосередньо включені до її собівартості.
Непрямі витрати - витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо до певного об'єкта витрат економічно можливим шляхом.
До непрямих витрат належать витрати, пов'язані з виробництвом кількох видів продукції (загальновиробничі), що включаються до виробничої собівартості за допомогою спеціальних методів. Непрямі витрати утворюють комплексні статті калькуляції (тобто складаються з витрат, що включають кілька елементів), які відрізняються за їх функціональною роллю у виробничому процесі.
За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат витрати поділяються на змінні та постійні.
До змінних належать витрати, абсолютна величина яких зростає із збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується із його зниженням.
Змінні включають витрати на сировину та матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, технологічне паливо й енергію, на оплату праці працівникам, відрахування на соціальні заходи, а також інші витрати.
Постійні - це витрати, абсолютна величина яких із збільшенням (зменшенням) обсягу випуску продукції істотно не змінюється.
До постійних належать витрати, пов'язані з обслуговуванням і управлінням виробничою діяльністю цехів, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва.
За календарними періодами витрати на виробництво поділяються на поточні, довгострокові та одноразові.
Поточні-це постійні, звичайні витрати або витрати, у яких періодичність менша ніж місяць.
Довгострокові витрати — це витрати, пов'язані з виконанням довгострокового договору (контракту), тобто контракту, який не планується завершити раніше, ніж через 9 місяців із моменту здійснення перших витрат або отримання авансу (передоплати).
Одноразові витрати - це витрати, які здійснюються один раз (з періодичністю більше ніж місяць) і спрямовуються на забезпечення процесу виробництва протягом тривалого часу.
За доцільністю витрачання витрати поділяються на продуктивні та непродуктивні.
Продуктивні - передбачені технологією та організацією виробництва.
Непродуктивні - не обов'язкові, що виникають у результаті певних недоліків організації виробництва, порушення технології тощо.
За відношенням до собівартості продукції розрізняють витрати на продукцію та витрати періоду.
Витрати на продукцію - це витрати, пов'язані з виробництвом. У виробничій сфері до таких витрат належать усі витрати (матеріали, зарплата, амортизація основних засобів тощо), пов'язані з функцією виробництва продукції.
Витрати на виробництво продукції створюють виробничу собівартість продукції (робіт, послуг).
Витрати періоду — це витрати, що не входять до виробничої собівартості і розглядаються як витрати того періоду, в якому вони були здійснені. Це витрати на управління, збут продукції та інші операційні витрати.
Витрати операційної діяльності групуються за такими економічними елементами:
-
матеріальні витрати;
-
витрати на оплату праці;
-
відрахування на соціальні заходи;
-
амортизація;
-
інші операційні витрати.
Це групування є єдиним для всієї промисловості.
До складу елемента "Матеріальні витрати" входять витрати на:
-
сировину й матеріали, які використані як основні та допоміжні матеріали в операційній діяльності підприємства;
-
купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, які використані в операційній діяльності підприємства;
-
придбане у сторонніх підприємств і організацій будь-яке паливо та енергія всіх видів, які спожиті в операційній діяльності підприємства.
Витрати на власне виробництво електричної та інших видів енергії, а також на трансформацію та передачу придбаної енергії до місця її споживання входять до відповідних елементів витрат;
тару й тарні матеріали, що використані в операційній діяльності підприємства;
будівельні матеріали, які використані як основні та допоміжні матеріали в операційній діяльності підприємства;
запасні частини, які використані для ремонту основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та малоцінних і швидкозношуваних предметів підприємства;
інші матеріальні витрати, які відображають вартість виконаних для підприємства робіт і послуг виробничого та невиробничого характеру;
витрати на малоцінні й швидкозношувані предмети (МШП), що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, в операційній діяльності підприємства.