- •Донецький університет економіки та права Кафедра цивільного права та процесу
- •Тема 1 правові основи регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.1 Поняття, суб’єкти і види зовнішньоекономічної діяльності
- •1.1.1 Поняття зовнішньоекономічної діяльності (зед)
- •1.1.2 Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності
- •Ст. 3 Закону України «Про зед» відносить до суб’єктів зед також:
- •1.1.3 Види зовнішньоекономічної діяльності
- •1.1.4 Зовнішньоекономічні операції
- •1.2 Нормативно-правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.3 Методи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.3.1 Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.3.2 Захисні заходи
- •1.3.3 Тарифне регулювання
- •Відповідно до ст. 11 Закону України «Про єдиний митний тариф» особливі види митних зборів можуть встановлюватися незалежно від інших видів мит як захисні заходи вітчизняного виробника.
- •1.3.4 Нетарифне регулювання
- •1.3.5 Експортний контроль
- •1.3.6 Обмеження експорту та імпорту
- •1.3.7 Валютний контроль
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 2 зовнішньоекономічні договори (контракти)
- •2.1 Поняття і основні положення зовнішньоекономічних договорів
- •2.1.1 Загальні положення зовнішньоекономічних договорів
- •2.1.2 Нормативне регулювання зовнішньоекономічних договорів
- •2.1.3 Реквізити зовнішньоекономічних договорів
- •Преамбула, яка повинна містити наступні елементи:
- •13. Підписи сторін – підписи осіб, уповноважених організаціями сторін укласти контракт, завірений печаткою, із зазначенням прізвища та імені (по батькові) і посади цих осіб.
- •2.1.4 Державна реєстрація зовнішньоекономічних договорів
- •2.2 Особливості деяких видів зовнішньоекономічних договорів
- •2.2.1 Зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу
- •2.2.2 Зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу сировинних і продовольчих товарів
- •2.2.3 Зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу товарів масового попиту
- •2.2.4 Зовнішньоекономічні договори перевезення
- •2.2.5 Зовнішньоекономічні договори з давальницькою сировиною
- •2.2.6 Товарообмінні (бартерні) договори
- •2.2.7 Зовнішньоекономічні договори з експорту та імпорту послуг
- •2.2.7.1 Зовнішньоекономічні орендні договори
- •2.2.7.2 Зовнішньоекономічний аудит
- •2.2.7.3 Зовнішньоекономічні договори представництва
- •2.3 Вживання правил інкотермс-2000 в зовнішньоекономічних договорах
- •2.3.1 Загальні положення правил інкотермс-2000
- •2.3.2 Класифікація базисних умов інкотермс-2000
- •За умовою fob – Free On Boad – Франко-борт (назва порту відвантаження) продавець вважається таким, що виконав поставку, коли товар перетнув поручні судна в названому порту відвантаження.
- •2.3.3 Особливості тлумачення деяких допоміжних спеціалізованих термінів правил інкотермс
- •2.3.4 Товаророзпорядчі документи
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 3 Розрахунки за зовнішньоекономічними договорами
- •3.1 Поняття і види розрахунків за зовнішньоекономічними договорами
- •3.1.1 Основні положення про міжнародні розрахункові операції
- •3.1.2 Розрахунки у валюті
- •3.1.3 Способи розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності
- •3.1.4 Форми розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності
- •3.2 Розрахунки за акредитивами
- •3.2.1 Загальні положення розрахунків за акредитивами
- •3.2.2 Види акредитивів
- •3.3 Розрахунки за інкасо
- •3.3.1 Загальні положення розрахунків за інкасо
- •3.3.2 Види інкасо
- •3.3.3 Розрахунки за інкасо
- •Для списання засобів з рахунку платника компетентний орган, сторона за договором або особа, що здійснює виконання присудження, подає у відповідний банк:
- •3.4 Клірингові розрахунки
- •3.4.1 Загальні положення про кліринг
- •3.4.2 Види клірингу
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 4 відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності
- •4.1 Поняття і види відповідальності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності
- •4.1.1 Загальні умови відповідальності в зовнішньоекономічній діяльності
- •4.1.2 Майнова відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •4.1.3 Кримінальна відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •4.1.4 Адміністративна відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •4.2 Господарська відповідальність під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності
- •4.2.1 Оперативно-господарські санкції в зовнішньоекономічній діяльності
- •4.2.2 Специфіка господарської відповідальності за деякими видами зовнішньоекономічної діяльно
- •4.3 Поняття і види державного захисту прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності
- •4.3.1 Захист прав і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності від незаконних дій інших держав, митних союзів або економічних угруповань
- •4.3.2 Захист прав і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності від незаконних дій інших суб'єктів господарювання
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Список рекомендованої літератури
- •Нормативні акти
1.3.3 Тарифне регулювання
Тарифне регулювання здійснюється шляхом встановлення і вживання різних видів цін, тарифів, мит, зборів, інших загальнообов’язкових платежів, надання інвестиційних, податкових та інших пільг, дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій, встановлення штрафних санкцій за порушення правил ЗЕД тощо.
Визначений метод застосовується найбільш часто при введенні експортних та імпортних митних зборів. Це пояснюється тим, що митно-тарифні методи надають можливість захистити внутрішній ринок від іноземної конкуренції і поповнити бюджет. Регулюючи розмір цих мит, держава тим самим впливає на ввезення і вивезення товарів в економічних інтересах України (на небажані товари встановлюються високі митні збори; на потрібні економіці, навпаки, вводиться сприятливий митно-тарифний режим). Тобто мита встановлюються з метою регулювання операцій з імпорту і експорту, для захисту внутрішнього ринку України і стимулювання прогресивних структурних змін в економіці України.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про єдиний митний тариф» митне регулювання в Україні здійснюється на основі наступних принципів:
-
виняткової юрисдикції України на її митній території;
-
виняткової компетенції митних органів України щодо митної справи;
-
законності;
-
єдиного порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний контроль України;
-
системності;
-
ефективності;
-
дотримання прав та інтересів, що охороняються законом, фізичних і юридичних осіб;
-
гласності та прозорості.
Ставки митного тарифу єдині для всіх суб’єктів ЗЕД незалежно від форми власності, організації господарської діяльності, територіального розміщення (за винятком випадків, передбачених законами України і її міжнародними договорами).
Митний тариф є переліком ставок митних зборів, які стягуються з товарів, що ввозяться на митну територію України.
В Україні існують наступні види митних ставок:
-
адвалорні, що нараховуються у відсотках до митної вартості оподатковуваних товарів;
-
специфічні, що нараховуються у встановленому розмірі за одиницю оподатковуваних товарів;
-
комбіновані, що поєднують обидва названі види митного обкладення.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про єдиний митний тариф» особливі види митних зборів можуть встановлюватися незалежно від інших видів мит як захисні заходи вітчизняного виробника.
До особливих видів митних зборів належать:
-
спеціальні мита, які застосовуються:
а) як заходи захисту національного товаровиробника у випадках, коли товари ввозяться на митну територію України в обсягах та/або за таких умов, що спричиняють значний збиток або створюють загрозу спричинення значної шкоди національному товаровиробнику;
б) як запобіжні засоби відносно учасників ЗЕД, які порушують національні інтереси у сфері ЗЕД;
в) як заходи у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії, митних союзів і економічних угрупувань, які обмежують здійснення законних прав та інтересів суб’єктів ЗЕД та/або обмежують інтереси України.
-
антидемпінгові мита, які застосовуються:
а) відповідно до закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» у випадку ввезення на митну територію України товарів, які є об’єктом демпінгу, що заподіює шкоду національному товаровиробнику;
б) у випадках вивезення за межі України товарів за ціною, істотно нижчою за ціну експортерів подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на момент цього вивозу, якщо таке вивезення заподіює шкоду.
-
компенсаційні мита, які застосовуються:
а) відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», у випадку ввезення на митну територію України товарів, які є об’єктом субсидованого імпорту, що заподіє шкоду національному товаровиробнику;
б) у випадку вивезення за межі митної території України товарів для виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту або споживання яких безпосередньо або опосередковано надавалася субсидія, якщо таке вивезення заподіє шкоду.
