1.3.3 Тарифне регулювання

Тарифне регулювання здійснюється шляхом встановлення і вживання різних видів цін, тарифів, мит, зборів, інших загальнообов’язкових платежів, надання інвестиційних, податкових та інших пільг, дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій, встановлення штрафних санкцій за порушення правил ЗЕД тощо.

Визначений метод застосовується найбільш часто при введенні експортних та імпортних митних зборів. Це пояснюється тим, що митно-тарифні методи надають можливість захистити внутрішній ринок від іноземної конкуренції і поповнити бюджет. Регулюючи розмір цих мит, держава тим самим впливає на ввезення і вивезення товарів в економічних інтересах України (на небажані товари встановлюються високі митні збори; на потрібні економіці, навпаки, вводиться сприятливий митно-тарифний режим). Тобто мита встановлюються з метою регулювання операцій з імпорту і експорту, для захисту внутрішнього ринку України і стимулювання прогресивних структурних змін в економіці України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про єдиний митний тариф» митне регулювання в Україні здійснюється на основі наступних принципів:

• виняткової юрисдикції України на її митній території;

• виняткової компетенції митних органів України щодо митної справи;

• законності;

• єдиного порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний контроль України;

• системності;

• ефективності;

• дотримання прав та інтересів, що охороняються законом, фізичних і юридичних осіб;

• гласності та прозорості.

Ставки митного тарифу єдині для всіх суб’єктів ЗЕД незалежно від форми власності, організації господарської діяльності, територіального розміщення (за винятком випадків, передбачених законами України і її міжнародними договорами).

Митний тариф є переліком ставок митних зборів, які стягуються з товарів, що ввозяться на митну територію України.

В Україні існують наступні види митних ставок:

• адвалорні, що нараховуються у відсотках до митної вартості оподатковуваних товарів;

• специфічні, що нараховуються у встановленому розмірі за одиницю оподатковуваних товарів;

• комбіновані, що поєднують обидва названі види митного обкладення.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про єдиний митний тариф» особливі види митних зборів можуть встановлюватися незалежно від інших видів мит як захисні заходи вітчизняного виробника.

До особливих видів митних зборів належать:

• спеціальні мита, які застосовуються:

а) як заходи захисту національного товаровиробника у випадках, коли товари ввозяться на митну територію України в обсягах та/або за таких умов, що спричиняють значний збиток або створюють загрозу спричинення значної шкоди національному товаровиробнику;

б) як запобіжні засоби відносно учасників ЗЕД, які порушують національні інтереси у сфері ЗЕД;

в) як заходи у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії, митних союзів і економічних угрупувань, які обмежують здійснення законних прав та інтересів суб’єктів ЗЕД та/або обмежують інтереси України.

• антидемпінгові мита, які застосовуються:

а) відповідно до закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» у випадку ввезення на митну територію України товарів, які є об’єктом демпінгу, що заподіює шкоду національному товаровиробнику;

б) у випадках вивезення за межі України товарів за ціною, істотно нижчою за ціну експортерів подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на момент цього вивозу, якщо таке вивезення заподіює шкоду.

• компенсаційні мита, які застосовуються:

а) відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», у випадку ввезення на митну територію України товарів, які є об’єктом субсидованого імпорту, що заподіє шкоду національному товаровиробнику;

б) у випадку вивезення за межі митної території України товарів для виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту або споживання яких безпосередньо або опосередковано надавалася субсидія, якщо таке вивезення заподіє шкоду.