- •Донецький університет економіки та права Кафедра цивільного права та процесу
- •Тема 1 правові основи регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.1 Поняття, суб’єкти і види зовнішньоекономічної діяльності
- •1.1.1 Поняття зовнішньоекономічної діяльності (зед)
- •1.1.2 Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності
- •Ст. 3 Закону України «Про зед» відносить до суб’єктів зед також:
- •1.1.3 Види зовнішньоекономічної діяльності
- •1.1.4 Зовнішньоекономічні операції
- •1.2 Нормативно-правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.3 Методи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.3.1 Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.3.2 Захисні заходи
- •1.3.3 Тарифне регулювання
- •Відповідно до ст. 11 Закону України «Про єдиний митний тариф» особливі види митних зборів можуть встановлюватися незалежно від інших видів мит як захисні заходи вітчизняного виробника.
- •1.3.4 Нетарифне регулювання
- •1.3.5 Експортний контроль
- •1.3.6 Обмеження експорту та імпорту
- •1.3.7 Валютний контроль
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 2 зовнішньоекономічні договори (контракти)
- •2.1 Поняття і основні положення зовнішньоекономічних договорів
- •2.1.1 Загальні положення зовнішньоекономічних договорів
- •2.1.2 Нормативне регулювання зовнішньоекономічних договорів
- •2.1.3 Реквізити зовнішньоекономічних договорів
- •Преамбула, яка повинна містити наступні елементи:
- •13. Підписи сторін – підписи осіб, уповноважених організаціями сторін укласти контракт, завірений печаткою, із зазначенням прізвища та імені (по батькові) і посади цих осіб.
- •2.1.4 Державна реєстрація зовнішньоекономічних договорів
- •2.2 Особливості деяких видів зовнішньоекономічних договорів
- •2.2.1 Зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу
- •2.2.2 Зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу сировинних і продовольчих товарів
- •2.2.3 Зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу товарів масового попиту
- •2.2.4 Зовнішньоекономічні договори перевезення
- •2.2.5 Зовнішньоекономічні договори з давальницькою сировиною
- •2.2.6 Товарообмінні (бартерні) договори
- •2.2.7 Зовнішньоекономічні договори з експорту та імпорту послуг
- •2.2.7.1 Зовнішньоекономічні орендні договори
- •2.2.7.2 Зовнішньоекономічний аудит
- •2.2.7.3 Зовнішньоекономічні договори представництва
- •2.3 Вживання правил інкотермс-2000 в зовнішньоекономічних договорах
- •2.3.1 Загальні положення правил інкотермс-2000
- •2.3.2 Класифікація базисних умов інкотермс-2000
- •За умовою fob – Free On Boad – Франко-борт (назва порту відвантаження) продавець вважається таким, що виконав поставку, коли товар перетнув поручні судна в названому порту відвантаження.
- •2.3.3 Особливості тлумачення деяких допоміжних спеціалізованих термінів правил інкотермс
- •2.3.4 Товаророзпорядчі документи
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 3 Розрахунки за зовнішньоекономічними договорами
- •3.1 Поняття і види розрахунків за зовнішньоекономічними договорами
- •3.1.1 Основні положення про міжнародні розрахункові операції
- •3.1.2 Розрахунки у валюті
- •3.1.3 Способи розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності
- •3.1.4 Форми розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності
- •3.2 Розрахунки за акредитивами
- •3.2.1 Загальні положення розрахунків за акредитивами
- •3.2.2 Види акредитивів
- •3.3 Розрахунки за інкасо
- •3.3.1 Загальні положення розрахунків за інкасо
- •3.3.2 Види інкасо
- •3.3.3 Розрахунки за інкасо
- •Для списання засобів з рахунку платника компетентний орган, сторона за договором або особа, що здійснює виконання присудження, подає у відповідний банк:
- •3.4 Клірингові розрахунки
- •3.4.1 Загальні положення про кліринг
- •3.4.2 Види клірингу
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 4 відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності
- •4.1 Поняття і види відповідальності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності
- •4.1.1 Загальні умови відповідальності в зовнішньоекономічній діяльності
- •4.1.2 Майнова відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •4.1.3 Кримінальна відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •4.1.4 Адміністративна відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •4.2 Господарська відповідальність під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності
- •4.2.1 Оперативно-господарські санкції в зовнішньоекономічній діяльності
- •4.2.2 Специфіка господарської відповідальності за деякими видами зовнішньоекономічної діяльно
- •4.3 Поняття і види державного захисту прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності
- •4.3.1 Захист прав і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності від незаконних дій інших держав, митних союзів або економічних угруповань
- •4.3.2 Захист прав і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності від незаконних дій інших суб'єктів господарювання
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Список рекомендованої літератури
- •Нормативні акти
1.3.2 Захисні заходи
Сутність захисних заходів полягає у створенні таких економічних перешкод (наприклад, у збільшенні митних зборів), при яких ввезення іноземних товарів за невигідних для країни-імпортера умов втратило б свою прибутковість. Захисні заходи запроваджуються компетентним органом держави-імпортера, при дотриманні певної процедури, і звичайно мають тимчасовий характер, оскільки спрямовані не проти імпорту взагалі, а проти імпорту на невигідних умовах. Як тільки невигідні для держави-імпортера умови відміняються (наприклад, підвищуються ціни товару, що ввозиться, або скорочується обсяг небажаного імпорту), захисні заходи відміняються.
В Україні як захисні заходи застосовуються:
-
антидемпінгові заходи;
-
компенсаційні заходи;
-
спеціальні заходи.
Мета запровадження даних захисних заходів:
-
захист галузей економіки та окремих господарюючих суб'єктів від несприятливої дії іноземної конкуренції;
-
забезпечення умов для ефективної інтеграції України в світову економіку;
-
підтримка рівноваги платіжного балансу України за допомогою регулювання імпорту товарів;
-
забезпечення споживачів внутрішнього ринку України у разі критичного недоліку сільськогосподарських або інших товарів на ньому за допомогою регулювання експорту таких товарів;
-
просування товарів, що походять з України, на світовий ринок.
Антидемпінгові заходи
У даний час антидемпінгові процеси стали досить поширеним явищем в світовій торгівлі. З одного боку, Україна веде процеси проти іноземних виробників, що ввозять в країну товар, який конкурує з аналогічним українським. З іншого боку, в країнах Європи, Азії, Північної і Південної Америки, і особливо в США, йдуть десятки антидемпінгових процесів проти українських товарів.
Найчастіше об’єктами антидемпінгу є:
-
металургійна продукція;
-
продукція сільського господарства (наприклад, цукор);
-
електроустаткування.
Тому для захисту економічних інтересів України в міжнародній торгівлі застосовуються антидемпінгові заходи.
Антидемпінгові заходи – заходи з обмеження демпінгового імпорту товару, які застосовує уряд України за допомогою введення антидемпінгового мита, у тому числі тимчасового антидемпінгового мита, або ухвалення цінових зобов’язань.
Антидемпінгові заходи застосовуються за результатами спеціального розслідування, в ході якого встановлюється причинно-наслідковий зв’язок між демпінговим імпортом товару і спричиненням істотного збитку галузі української економіки або загрозою його спричинення.
Антидемпінгові заходи полягають у введенні для певного товару (групи товару) певних виробників антидемпінгового мита. Антидемпінгове мито стягується митними органами України при ввезенні відповідного товару на митну територію України.
Існують наступні особливості розрахунку антидемпінгового мита і визначення умов її введення.
Для розрахунку антидемпінгового мита за основу береться демпінгова маржа.
Демпінгова маржа – різниця між вартістю товару в країні експортера і ціною, за якою даний товар ввозиться експортером на територію України (при демпінгу ціна товару, що ввозиться, звичайно нижча, ніж його ціна в країні-експортері).
За відсутності виробництва даного товару в країні-експортері, його малопоширеності, інших обставинах, що ускладнює розрахунок демпінгової маржі, її розрахунок проводиться шляхом визначення різниці між ціною, за якою даний товар ввозиться до України, і його звичайною собівартістю або його імпортною ціною і ціною, що звичайно встановлюється в інших державах і звичайно вживається в торговельному обігу.
Антидемпінгове мито, що вводиться, не повинне перевищувати антидемпінгової маржі. Антидемпінгове мито діє протягом такого періоду і в такому розмірі, які необхідні для ліквідації істотного збитку галузі української економіки, заподіяного демпінговим імпортом товару.
Компенсаційні заходи
Компенсаційні заходи – заходи з обмеження імпорту товару, субсидованого іноземною державою, які застосовує уряд України за допомогою введення компенсаційного мита, у тому числі тимчасового компенсаційного мита.
Компенсаційні заходи застосовуються відносно імпорту товару, при виробництві або експорті якого використовувалися субсидії всіх виробників (експортерів) такого товару відповідної іноземної держави, союзу іноземних держав (за винятком специфічних субсидій). Компенсаційні заходи вводяться індивідуально відносно імпорту товару, при виробництві або експорті якого використовувалися субсидії конкретних виробників (експортерів) такого товару або об’єднань таких виробників (експортерів), з урахуванням практики вживання компенсаційних заходів у відносинах з цією державою.
Субсидія іноземної держави (союзу іноземних держав) може бути визнана специфічною залежно від таких чинників:
-
очевидне переважне використання субсидії обмеженою групою підприємств або організацій;
-
очевидна вибірковість з боку державних органів іноземної держави (союзу іноземних держав) при виборі способу надання субсидії.
Компенсаційні заходи застосовуються урядом України за результатами розслідування у випадку, якщо в результаті розслідування, проведеного компетентним місцевим органом виконавчої влади, буде встановлено, що імпорт будь-якого товару, при виробництві або експорті якого використовувалися субсидії іноземної держави або союзу іноземних держав, заподіює істотний збиток галузі української економіки або є загроза спричинення такого збитку.
Компенсаційні заходи застосовуються шляхом введення компенсаційного мита, яке не повинне перевищувати розмір субсидій.
Термін дії компенсаційного мита залишається в силі до того часу, поки діє відповідна субсидія.
Спеціальні та інші захисні заходи
Спеціальні захисні заходи – заходи, що вживаються урядом України у випадках імпорту до України певних груп іноземних товарів у таких обсягах, при яких завдається істотного збитку галузі економіки або є загроза вчинення такого збитку.
Як антидемпінгові й компенсаційні заходи, спеціальні заходи застосовуються за результатами спеціального розслідування.
Спеціальні захисні заходи відносно будь-якого товару застосовуються на недискримінаційній основі незалежно від країни виробництва товару.
Основними різновидами спеціальних захисних заходів є:
-
імпортна квота;
-
спеціальне мито.
Імпортна квота – обмеження імпорту товару відносно його кількості та/(або) вартості.
Спеціальне мито – мито, яке застосовується при введенні спеціальних захисних заходів і стягується місцевим органом виконавчої влади, на який було покладено безпосереднє керівництво митною справою в Україні, понад ставку митного збору.
Термін дії спеціальних захисних заходів не повинен перевищувати термін, необхідний для усунення істотного збитку галузі української економіки або для запобігання загрози його спричинення та адаптації галузі української економіки до умов конкуренції.
Термін дії спеціальних захисних заходів може бути продовжений урядом України, якщо в результаті повторного розслідування встановлено, що істотний збиток галузі української економіки або загроза його спричинення продовжує зберігатися, за умови, що галуззю української економіки вживаються заходи з адаптації до змінних економічних умов.
