1.1.4 Зовнішньоекономічні операції

Зовнішньоекономічна операція – дія або подія, пов’язана з перетинанням майном або робочої силою митного кордону України, що спричиняє зміну в структурі активів і зобов’язань, власному капіталі підприємств.

До основних видів зовнішньоекономічних операцій належать:

1. експортні операції – продаж іноземному контрагенту товару з вивезенням його за кордон;

2. реекспортні операції – продаж з вивезенням за кордон раніше імпортованого і непереробленого товару;

3. імпортні операції – придбання в іноземного контрагента товару з вивезенням його за кордон;

4. операції реімпорту – придбання з вивезенням через кордон раніше експортованого і непереробленого товару.

Для здійснення експортно-імпортних операцій у міжнародній практиці використовують два основні методи:

• прямий експорт або імпорт, які передбачають поставку товарів або послуг самими виробниками безпосередньо іноземним споживачам, або придбання в них відповідних товарів або послуг;

• непрямий експорт або імпорт, які передбачають продаж або покупку товарів через торговельних посередників.

Експортер може створювати своє підприємство в зарубіжних країнах з метою безпосереднього продажу товарів покупцю у формі відділення (закордонний офіс або торговельне підприємство, які є частиною структури компанії-експортера і не має власного капіталу), філіали (дочірні підприємства фірми, у капіталі яких вони мають контрольний пакет акцій або паїв) або асоційованої компанії (окремої компанії, в які експортер має значну частину).

Особливим видом зовнішньоекономічних операцій є торговельно-посередницькі операції. Торговельно-посередницькі операції – це операції, пов'язані з купівлею-продажем товарів, які виконуються за дорученням виробника-експортера або імпортера на підставі висновку договору незалежним від нього торговельним посередником.

Торговельно-посередницькі операції здійснюються у формі:

• комісійних операцій – договірних відносин, згідно з якими одна сторона (комісіонер) за дорученням іншої сторони (комітента) здійснює операції з купівлі-продажу від свого імені, але за рахунок комітента. Комісіонер одержує за свою роботу винагороду у вигляді відсотка від суми контракту або у вигляді різниці між ціною комітента і ціною продажу;

• консигнаційних угод – різновидів договорів комісії, відповідно до яких постачальники-консигнанти поставляють товари на склади посередників-консигнаторів, які продають їх своїм покупцям і переказують виручені кошти консигнантам;

• операцій з перепродажу – операції, які здійснюються від імені і за рахунок торговельного посередника. Торговельний посередник вступає у договірні відносини як з експертом, так і з покупцем. Торговельний посередник може стати власником товару і реалізовувати його за будь-яку ціну або ж підписати з експортером договір про продаж товару на певній території протягом встановленого терміну;

• агентських операцій – договірних відносин, які визначають доручення однієї сторони (принципала) іншій стороні (агенту) щодо здійснення юридичних угод за рахунок і від імені принципала. В агентському договорі визначається територія, у межах якої агент здійснює свою діяльність, обсяг його повноважень, термін дії угоди, порядок його припинення. Агент є юридичною особою і здійснює свою діяльність самостійно на основі агентського договору;

• брокерських операцій – операцій зі встановлення через брокера зв’язків між продавцем і покупцем, в яких брокер виступає лише як інформатор двох сторін і не є однією із сторін в договорі, що приймають на себе обов’язок за угодою.