4.3.2 Захист прав і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності від незаконних дій інших суб'єктів господарювання

Захист прав і законних інтересів суб’єктів ЗЕД України від незаконних дій інших суб’єктів господарювання здійснюється згідно зі ст. 389 ГК, відповідно до якої держава здійснює захист прав і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України згідно з нормами міжнародного права. Такий захист здійснюється через дипломатичні і консульські установи, державні торговельні представництва, що представляють інтереси України, а також іншим способом, визначеним законом.

Суперечки, що виникають між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб’єктами господарської діяльності в процесі такої діяльності, можуть розглядатися (відповідно до ст. 38 Закону України «Про ЗЕД»):

• у судах;

• у господарських судах;

• у третейських судах;

• у Міжнародному комерційному арбітражі при Торговельно-промисловій палаті України;

• у Морській арбітражній комісії при Торговельно-промисловій палаті України, якщо це не суперечить діючим законам України або передбачене міжнародними договорами України.

Будь-які суперечки, що виникають у ЗЕД, можуть бути предметом розгляду (ст. 39 Закону України «Про ЗЕД»):

• в органах судів України, якщо одна із сторін по справі – фізична особа та/або держава;

• у господарських судах, якщо сторонами по справі виступають юридичні особи.

Міждержавні суперечки, які можуть виникнути в результаті дій України при вживанні Закону України «Про ЗЕД», розв’язуються в узгодженому сторонами порядку згідно з нормами міжнародного права.

Усі справи і питання за визначенням відповідальності, що виникають при вживанні законів України, підсудні судовим органам України. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб’єкти господарської діяльності мають право на судовий розгляд вказаних справ і питань.

З урахуванням специфіки слід особливу увагу приділити захисту прав та інтересів зовнішньоекономічної діяльності в Міжнародному комерційному арбітражі при Торговельно-промисловій палаті України і Морській арбітражній комісії при Торговельно-промисловій палаті України.

Захист суб’єктів ЗЕД у Міжнародному комерційному арбітражі.

Міжнародний комерційний арбітраж – самостійний, постійно діючий третейський суд при Торговельно-промисловій палаті. Міжнародний комерційний арбітраж став наступником арбітражного суду при Торговельно-промисловій палаті СРСР, утвореного в 1932 р. У даний час в Україні Міжнародний комерційний арбітраж діє на підставі Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» від 15.05.2003 р. № 762-IV.

У Міжнародний комерційний арбітраж при ТПП за угодою сторін передаються:

• суперечки з договірних та інших цивільно-правових відносин, виникаючі при здійсненні зовнішньоторговельних й інших видів міжнародних економічних зв’язків, якщо комерційне підприємство хоча б з однією із сторін суперечки знаходиться за кордоном;

• суперечки підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародними об’єднаннями і організаціями, створеними на території України, між собою;

• суперечки між їх учасниками;

• їхні суперечки з іншими суб’єктами права України;

• суперечки через міжнародні договори України.

За своєю структурою Міжнародний комерційний арбітраж складається з:

• арбітрів (третейських суддів);

• Президії;

• Голови;

• Секретаріату.

Арбітри (третейські судді) призначаються Торговельно-промисло­вою палатою:

• з числа осіб, що володіють необхідними спеціальними знаннями в області вирішення суперечок, віднесених до компетенції Міжнародного комерційного арбітражу;

• ці арбітри включаються в Список арбітрів, з якого сторони, що згодом звернулися в Міжнародний комерційний арбітраж, обирають арбітрів для розгляду своєї суперечки;

• список арбітрів, в якому вказуються ім’я і прізвище арбітра, його освіта і місце роботи, вчений ступінь і звання, спеціальність. Цей список затверджується Торговельно-промисловою палатою терміном на 5 років і надається за запитом будь-якій зацікавленій особі Секретаріатом Міжнародного комерційного арбітражу;

• арбітрами можуть бути як громадяни України, так і громадяни інших держав;

• при виконанні своїх функцій арбітри неупереджені та незалежні;

• незалежно від того, яка сторона обрала арбітра для розгляду суперечки, даний арбітр не є представником сторони;

• особа, що приймає на себе функції арбітра, повинна повідомити в Міжнародний комерційний арбітраж про будь-які обставини, які можуть викликати обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності або незалежності у зв’язку з суперечкою, у вирішенні якої передбачається його участь.

Голова і заступники Голови Міжнародного комерційного арбітражу обираються терміном на 5 років загальним збором осіб, що входять в список арбітрів. Голова Міжнародного комерційного арбітражу представляє Міжнародний комерційний арбітраж в його відносинах усередині країни і за кордоном. Голова Міжнародного комерційного арбітражу виконує функції, передбачені Регламентом Міжнародного комерційного арбітражу при ТПП.

Функції заступників Голови Міжнародного комерційного арбітражу визначаються Головою Міжнародного комерційного арбітражу. У відсутність Голови його функції виконуються одним із заступників за призначенням Голови Міжнародного комерційного арбітражу. До складу Президії Міжнародного комерційного арбітражу входять за посадою Голова Міжнародного комерційного арбітражу, його заступники; три члени Президії, обрані загальним збором осіб, що входять в список арбітрів; і особа, що призначається Президентом Торговельно-промислової палати. Головою Президії є Голова Міжнародного комерційного арбітражу.

Організаційне забезпечення роботи Міжнародного комерційного арбітражу здійснює Секретаріат.

Міжнародний комерційний арбітраж при ТПП розглядає суперечки на підставі Регламенту, який затверджується Торговельно-промисловою палатою.

Порядок розгляду суперечок у Міжнародному комерційному арбітражному суді при ТПП: суперечки в Міжнародному комерційному арбітражному суді при ТПП розглядаються за письмовою угодою сторін або на підставі міжнародного договору України, якщо цим договором був передбачений розгляд суперечки в Міжнародному комерційному арбітражі при ТПП.

Арбітражна угода – це угода сторін про передання в арбітраж усіх або певних суперечок, які виникли або можуть виникнути між ними у зв’язку з яким-небудь конкретним правовідношенням, незалежно від того, носило воно договірний характер чи ні.

Арбітражна угода:

• укладається в письмовій формі;

• може бути укладена у вигляді арбітражної обмовки в договорі або у вигляді окремої угоди;

• вважається укладеною у письмовій формі, якщо вона міститься в документі, підписаному сторонами, або укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням інших засобів електрозв’язку, що забезпечують фіксацію такої угоди, або шляхом обміну позовною заявою і відгуком на позов, в яких одна зі сторін затверджує про наявність угоди, а інша проти цього не заперечує.

Посилання в договорі на документ, що містить арбітражну обмовку, є арбітражною угодою за умови, що договір був укладений у письмовій формі і дане посилання таке, що робить згадану обмовку частиною договору.

Арбітражний розгляд у Міжнародному комерційному арбітражі при ТПП складається з декількох стадій:

• подача позовної заяви;

• ухвалення позовної заяви (надання, при необхідності, часу для виправлення недоліків поданої заяви і прикладених документів);

• напрям матеріалів справи відповідачу відповідальним секретарем Міжнародного комерційного арбітражу;

• формування колегії арбітрів сторонами (або обрання (призначення) одноосібного арбітра);

• підготовка слухання;

• проведення усного слухання;

• винесення ухвали;

• виконання рішення.

Термін розгляду справи в Міжнародному комерційному арбітражі при ТПП, за загальним правилом (тобто окрім випадку мотивованого продовження), не повинен перевищувати 6 місяців з дня формування арбітражу.

З кожного поданого позову позивач зобов’язаний сплатити авансом арбітражний збір. До суми авансу зараховується реєстраційний збір, сплачений позивачем при поданні позовної заяви. До сплати авансу арбітражного збору арбітражний розгляд за вказаним позовом не ведеться і справа залишається без руху.

При ухваленні позову до розгляду відповідальний секретар Міжнародного комерційного арбітражу:

• повідомляє відповідача про подачу позовної заяви і направляє йому копію позовної заяви і прикладених до нього документів;

• одночасно пропонує відповідачу в термін не більше 45 днів з дати отримання копії позовної заяви представити за ним свої письмові пояснення, підкріплені відповідними доказами;

• у термін не більше 30 днів з дати отримання копії позовної заяви відповідач повинен повідомити імена і прізвища вибраних ним арбітра і запасного арбітра або заявити прохання про те, щоб арбітр і запасний арбітр за нього був призначений Головою Міжнародного комерційного арбітражу.

Формування складу арбітрів здійснюється таким чином:

• якщо сторони не домовилися про те, що справа розглядається одноосібним арбітром, формується арбітраж у складі трьох арбітрів;

• передбачені Регламентом функції складу арбітражу відносяться і до одноосібного арбітра;

• із запропонованого ТПП списку арбітрів сторони обирають по арбітру, після чого два вибрані арбітри обирають третього, який стає головою колегії арбітрів;

• якщо арбітри не виберуть голови складу арбітражу протягом 30 днів з дня обрання або призначення другого арбітра, голова складу арбітражу призначається Головою Міжнародного комерційного арбітражу із списку арбітрів;

• незалежно від того, якою стороною був вибраний арбітр, арбітри нейтральні і не є представниками сторін; якщо відповідач не вибере арбітра і запасного арбітра, їх призначає Голова Міжнародного комерційного арбітражу зі списку арбітрів;

• за наявності двох або більше позивачів або відповідачів як позивачі, так і відповідачі обирають одного арбітра і одного запасного арбітра. Вони можуть також заявити прохання про те, щоб арбітр і запасний арбітр за них був призначений Головою Міжнародного комерційного арбітражу;

• при недосягненні протягом 30 днів угоди між позивачами або відповідачами арбітр і запасний арбітр призначаються Головою Міжнародного комерційного арбітражу зі списку арбітрів. Вказаний термін обчислюється з моменту, коли з’ясувалася необхідність обрання одного арбітра і одного запасного арбітра від двох або більш позивачів або відповідачів;

• якщо за угодою сторін справа розглядається одноосібним арбітром, одноосібний арбітр і запасний одноосібний арбітр обираються за домовленістю сторін. Вони можуть також заявити прохання про те, щоб одноосібний арбітр і запасний одноосібний арбітр за них був призначений Головою Міжнародного комерційного арбітражу.

При недосягненні домовленості між сторонами одноосібний арбітр і запасний одноосібний арбітр призначаються Головою Міжнародного комерційного арбітражу зі списку арбітрів. Після формування колегії арбітрів справа готується до слухання. Склад арбітражу перевіряє стан підготовки справи до розгляду і, якщо визнає це необхідним, вживає додаткових заходів з підготовки справи, зокрема, витребує від сторін письмові пояснення, докази та інші додаткові документи. Якщо вживаються додаткових заходів з підготовки справи, то встановлюються терміни, протягом яких ці додаткові заходи повинні бути здійснені. Голова складу арбітражу може давати відповідальному секретарю Міжнародного комерційного арбітражу окремі доручення у зв’язку з підготовкою і проведенням розгляду справи. Він також доручає йому виклик сторін на засідання.

Суперечка розглядається в ході усного слухання, під час якого сторони висловлюють свою позицію і приводять докази в її обґрунтовування.

Арбітражний розгляд припиняється тим, що виносить остаточну арбітражну ухвалу в наступному порядку:

• після того, як склад арбітражу визнає, що всі обставини, пов’язані з суперечкою, були достатньо з’ясовані, він оголошує усне слухання справи закінченим і приступає до того, що виносить ухвалу;

• рішення ухвалюється на закритій нараді більшістю голосів складу арбітражу;

• якщо рішення не може бути ухвалено більшістю голосів, воно приймається головою складу арбітражу;

• арбітр, не згідний з ухваленим рішенням, може висловити письмово свою особливу думку, яка залучається до рішення; після того, як винесли ухвалу, її резолютивна частина оголошується сторонам усно, а у разі їх відсутності вона може бути повідомлена письмово.

При досягненні сторонами згоди з винесеною ухвалою воля сторін письмово фіксується в світовій угоді, яка затверджується арбітражем, після чого арбітражний розгляд припиняється.

Арбітражний розгляд також може бути припинений без винесення ухвали у випадках:

• відмови позивача від позову;

• досягнення сторонами угоди про припинення розгляду в МКАС;

• бездіяльності позивача протягом 6 місяців з моменту подання заяви.

Розгляд відбувається українською мовою або мовою, узгодженою сторонами. У разі потреби надається перекладач.

Суперечка розглядається виходячи з норм матеріального права, узгодженого сторонами; у разі відсутності такої угоди спір розглядається за місцем укладення договору або на розсуд арбітражу.

Рішення Міжнародного комерційного арбітражу при ТПП виконується сторонами добровільно або передається в компетентний суд і виконавчу службу для його примусового виконання.

Захист суб’єктів ЗЕД у Морській арбітражній комісії.

Наступним органом, що стоїть на варті законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, є Морська арбітражна комісія при Торговельно-промисловій палаті.

Морська арбітражна комісія – самостійний, постійно діючий третейський суд, що діє при Торговельно-промисловій палаті. Морська арбітражна комісія при Торговельно-промисловій палаті є правонаступником Морської арбітражної комісії при Торговельно-промисловій палаті СРСР, утвореній в 1930 р. На сьогодні її діяльність регулюється Законом України, що затвердив «Положення про Морську арбітражну комісію при Торговельно-промисловій палаті» від 24.02.1994 р. Морська арбітражна комісія при ТПП за письмовою угодою сторін вирішує суперечки:

• з фрахтування судів, морського перевезення вантажів, а також перевезення вантажів у змішаному плаванні (річка – море);

• з морського буксирування судів й інших плавучих об’єктів;

• з морського страхування і перестраховки;

• пов’язані з купівлею-продажем, заставою і ремонтом морських судів й інших плавучих об’єктів;

• з лоцманської і льодової проводки, агентського та іншого обслуговування морських судів, а також судів внутрішнього плавання, оскільки відповідні операції були пов’язані з плаванням таких судів морськими шляхами;

• пов’язані з використанням судів для здійснення наукових досліджень, видобутку корисних копалин, гідротехнічних й інших робіт;

• з рятування морських судів або морським судном судна внутрішнього плавання, а також з рятування в морських водах судном внутрішнього плавання іншого судна внутрішнього плавання;

• пов’язані з підйомом затонулих у морі судів й іншого майна;

• пов’язані з зіткненням морських судів, морського судна і судна внутрішнього плавання, судів внутрішнього плавання в морських водах, а також із спричиненням судном пошкоджень портовим спорудам, засобам навігаційної обстановки та іншим об'єктам;

• пов’язані з спричиненням пошкоджень риболовним сітям й іншим знаряддям лову, а також з іншим спричиненням шкоди при здійсненні морського рибного промислу;

• які сторони зобов’язані передати на її дозвіл на підставі міжнародних договорів України;

• що виникають у зв’язку з плаванням морських судів і судів внутрішнього плавання міжнародними річками у випадках, а рівно й суперечки, пов’язані зі здійсненням судами внутрішнього плавання закордонних перевезень. Арбітри Морської арбітражної комісії призначаються Торговельною Промисловою палатою України.

Суперечки розглядаються відповідно до Регламенту МАК при ТПП, що затверджуються Торговельно-промисловою палатою України.