4.3 Поняття і види державного захисту прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності

4.3.1 Захист прав і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності від незаконних дій інших держав, митних союзів або економічних угруповань

Захист прав та інтересів держави та інших суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України можна поділити на:

• захист прав і законних інтересів суб’єктів ЗЕД України від незаконних дій інших держав, митних союзів або економічних угрупувань;

• захист прав і законних інтересів суб’єктів ЗЕД України від незаконних дій інших суб’єктів господарювання.

Зупинимося на першому випадку: відповідно до ст. 28 Закону України «Про ЗЕД» Україна зобов’язана здійснювати захист прав і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України за межами України згідно з нормами міжнародного права. Такий захист здійснюється за обігом вказаних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності через дипломатичні і консульські установи, державні торговельні представництва, що представляють інтереси України.

Якщо є зведення про те, що інші держави, митні союзи або економічні угрупування обмежують здійснення законних прав та інтересів суб’єк­тів зовнішньоекономічної діяльності України, органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності відповідно до їх компетенції мають право застосовувати адекватні заходи у відповідь на такі дії. Якщо такі дії завдають збитку або створюють загрозу його нанесення державі та/або суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності, вказані заходи можуть передбачати його відшкодування.

У відповідь заходами на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угрупувань є:

• вживання повної заборони (повного ембарго) на торгівлю;

• вживання часткової заборони (часткового ембарго) на торгівлю;

• позбавлення режиму найбільшого сприяння або пільгового спеціального режиму;

• введення спеціального митного збору;

• введення режиму ліцензування та/або квотування зовнішньоекономічних операцій;

• встановлення квот (контингентів);

• введення комбінованого режиму квот і контингентів;

• введення індикативних цін з імпорту та/або експорту товарів;

• інші заходи, передбачені законами і міжнародними договорами України.

Рішення про вживання відповідних заходів на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угрупувань приймаються:

Верховною Радою України про:

• позбавлення режиму найбільшого сприяння або пільгового спеціального режиму;

• вживанні повної заборони (ембарго) на торгівлю;

Кабінетом Міністрів України про:

• вживання часткової заборони (ембарго) на торгівлю;

• здійснення заходів тарифного регулювання по імпорту та/або експорту товарів;

• введення режиму ліцензування та/або квотування зовнішньоекономічних операцій;

Міністерством економіки України про:

• здійснення заходів нетарифного регулювання по імпорту та/або експорту товарів;

• ліцензування і реєстрацію окремих видів контрактів;

• введення індикативних цін по імпорту та/або експорту товарів;

• вживання інших відповідних заходів на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угрупувань.

З метою встановлення фактів дискримінаційних та/або недружніх дій інших держав, митних союзів або економічних угрупувань Міністерство економіки України проводить відповідне розслідування в порядку, визначуваному Кабінетом Міністрів України.

Матеріали такого розслідування розглядаються Міжвідомчою комісією з міжнародною торгівлі, яка дає рекомендації відповідним державним органам з вживання відповідних заходів. На підставі матеріалів розслідування Міністерство економіки України спільно з Міністерством закордонних справ України звертається до відповідних державних та/або компетентних органів інших держав чи митних союзів або економічних угрупувань з пропозицією про врегулювання суперечливої ситуації.

При отриманні позитивної відповіді від вказаних органів Міністерство економіки України формує делегацію для проведення відповідних переговорів і підготовки відповідних міжнародних договорів міжвідомчого характеру.

Якщо відповідні державні та/або компетентні органи інших держав чи митних союзів або економічних угрупувань не дали офіційної згоди на вживання міжнародно-правових засобів врегулювання міжнародних суперечок та/або якщо дискримінаційні та/або недружні дії цих органів безпосередньо або опосередковано порушують міжнародні договори України з цими державами, митними союзами або економічними угрупуваннями, Міністерство економіки України в межах своєї компетенції відповідно до рекомендацій Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі самостійно застосовує відповідні заходи або передає матеріали Кабінету Міністрів України для ухвалення відповідних рішень про вживання необхідних заходів.

Вживання у відповідь заходів на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угрупувань припиняється в разі припинення відповідними державами, митними союзами або економічними угрупуваннями таких дій відносно України, підписання відповідної угоди та/або відшкодування збитку.

Акти Міністерства економіки України про врегулювання суперечки і вживання у відповідь заходів на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угрупувань є обов’язковими для виконання органами виконавчої влади в Україні, суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності.

Рішення про вживання відповідних заходів може бути оскаржено в судовому порядку протягом місяця з дати введення таких заходів в порядку, встановленому законами України.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про ЗЕД» забороняється реекспорт товарів, імпортованих за рахунок Державної валютної фундації України і валютних фундацій місцевих Рад народних депутатів України.

Орган, що є розпорядником Державної валютної фундації України або валютної фундації місцевої ради народних депутатів України, може дозволити реекспорт у разі неможливості використання імпортного товару на території України за його призначенням.

Проти несумлінної конкуренції й імпорту, що росте, при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності ст. 31 вищезгаданого закону були передбачені спеціальні заходи.

Під несумлінною конкуренцією при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності мається на увазі:

• здійснення демпінгового імпорту, до якого застосовуються антидемпінгові заходи;

• здійснення імпорту, до якого застосовуються компенсаційні заходи, що субсидується;

• здійснення інших дій, які законами України визнаються несумлінною конкуренцією.

Під імпортом, що росте, розуміється здійснення імпорту в обсягах та/або за умов, які завдають значного збитку або створюють загрозу нанесення значного збитку українським виробникам відповідних товарів.

За наслідками антидемпінгового, антисубсидиційного або спеціального розслідування відповідно до законів України ухвалюється рішення про вживання антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, яке може бути оскаржене в судовому порядку протягом місяця з дати введення відповідних заходів в порядку, встановленому законами України.

Вживання режимів вільної торгівлі, преференцій, спеціальних пільгових режимів (прикордонної (прибережної) торгівлі, спеціальних (вільних) економічних зон і інших, передбачених законами України), а також податкових, митних і інших пільг, діючих при імпорті до України товарів, по яких застосовуються антидемпінгові, компенсаційні або спеціальні заходи, припиняється на термін до закінчення вживання вказаних заходів.

Законом можуть бути передбачені спеціальні заходи із захисту національного товаровиробника від демпінгового імпорту і спеціальні заходи з імпорту, який заподіює або може заподіяти істотний збиток національним товаровиробникам, а також був визначений перелік видів товарів і послуг, експорт, імпорт і транзит яких через територію України забороняється.

Механізм захисту національного товаровиробника від демпінгового імпорту з інших країн, митних союзів або економічних груп, підстави і порядок порушення і проведення антидемпінгових розслідувань і вживання антидемпінгових заходів встановлені в Законі України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» від 22.12.1998 р.

Відповідно до ст. 1 цього Закону, антидемпінгові заходи – це попередні або остаточні заходи, які вживаються згідно з Законом під час або за наслідками антидемпінгового розслідування. Антидемпінгове мито (попереднє або остаточне) – особливий вид мита, що стягується у разі ввезення на митну територію України товару, який є об’єктом вживання антидемпінгових заходів (попередніх або остаточних).

Цей Закон застосовується до імпорту товару, який є об’єктом демпінгу, якщо такий імпорт завдає збитку національному товаровиробнику подібного товару.

Товар вважається об’єктом демпінгу, якщо в Україні його експортна ціна нижча за зіставну ціну на подібний товар в країні експорту в звичайних торговельних операціях.

Попередні антидемпінгові заходи можуть застосовуватися за наявності наступних умов:

• порушена антидемпінгова процедура в установленому порядку;

• порушене антидемпінгове розслідування в установленому порядку;

• у газеті було опубліковано повідомлення про порушення антидемпінгового розслідування;

• зацікавленим сторонам були надані відповідні можливості щодо подання відомостей і коментарів;

• у ході антидемпінгового розслідування Міністерство економіки зробило попередній позитивний висновок щодо наявності демпінгу і збитку, який є його результатом;

• національні інтереси вимагають вживання попередніх антидемпінгових заходів з метою запобігання завдавання збитку.

Попередні антидемпінгові заходи застосовуються за рішенням Комісії не раніше ніж через 60 днів і не пізніше ніж через дев’ять місяців після порушення відповідного антидемпінгового розслідування.

Антидемпінгове розслідування припиняється, як правило, відповідно до рішення Комісії про вживання остаточних антидемпінгових заходів.