- •Донецький університет економіки та права Кафедра цивільного права та процесу
- •Тема 1 правові основи регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.1 Поняття, суб’єкти і види зовнішньоекономічної діяльності
- •1.1.1 Поняття зовнішньоекономічної діяльності (зед)
- •1.1.2 Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності
- •Ст. 3 Закону України «Про зед» відносить до суб’єктів зед також:
- •1.1.3 Види зовнішньоекономічної діяльності
- •1.1.4 Зовнішньоекономічні операції
- •1.2 Нормативно-правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.3 Методи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.3.1 Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.3.2 Захисні заходи
- •1.3.3 Тарифне регулювання
- •Відповідно до ст. 11 Закону України «Про єдиний митний тариф» особливі види митних зборів можуть встановлюватися незалежно від інших видів мит як захисні заходи вітчизняного виробника.
- •1.3.4 Нетарифне регулювання
- •1.3.5 Експортний контроль
- •1.3.6 Обмеження експорту та імпорту
- •1.3.7 Валютний контроль
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 2 зовнішньоекономічні договори (контракти)
- •2.1 Поняття і основні положення зовнішньоекономічних договорів
- •2.1.1 Загальні положення зовнішньоекономічних договорів
- •2.1.2 Нормативне регулювання зовнішньоекономічних договорів
- •2.1.3 Реквізити зовнішньоекономічних договорів
- •Преамбула, яка повинна містити наступні елементи:
- •13. Підписи сторін – підписи осіб, уповноважених організаціями сторін укласти контракт, завірений печаткою, із зазначенням прізвища та імені (по батькові) і посади цих осіб.
- •2.1.4 Державна реєстрація зовнішньоекономічних договорів
- •2.2 Особливості деяких видів зовнішньоекономічних договорів
- •2.2.1 Зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу
- •2.2.2 Зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу сировинних і продовольчих товарів
- •2.2.3 Зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу товарів масового попиту
- •2.2.4 Зовнішньоекономічні договори перевезення
- •2.2.5 Зовнішньоекономічні договори з давальницькою сировиною
- •2.2.6 Товарообмінні (бартерні) договори
- •2.2.7 Зовнішньоекономічні договори з експорту та імпорту послуг
- •2.2.7.1 Зовнішньоекономічні орендні договори
- •2.2.7.2 Зовнішньоекономічний аудит
- •2.2.7.3 Зовнішньоекономічні договори представництва
- •2.3 Вживання правил інкотермс-2000 в зовнішньоекономічних договорах
- •2.3.1 Загальні положення правил інкотермс-2000
- •2.3.2 Класифікація базисних умов інкотермс-2000
- •За умовою fob – Free On Boad – Франко-борт (назва порту відвантаження) продавець вважається таким, що виконав поставку, коли товар перетнув поручні судна в названому порту відвантаження.
- •2.3.3 Особливості тлумачення деяких допоміжних спеціалізованих термінів правил інкотермс
- •2.3.4 Товаророзпорядчі документи
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 3 Розрахунки за зовнішньоекономічними договорами
- •3.1 Поняття і види розрахунків за зовнішньоекономічними договорами
- •3.1.1 Основні положення про міжнародні розрахункові операції
- •3.1.2 Розрахунки у валюті
- •3.1.3 Способи розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності
- •3.1.4 Форми розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності
- •3.2 Розрахунки за акредитивами
- •3.2.1 Загальні положення розрахунків за акредитивами
- •3.2.2 Види акредитивів
- •3.3 Розрахунки за інкасо
- •3.3.1 Загальні положення розрахунків за інкасо
- •3.3.2 Види інкасо
- •3.3.3 Розрахунки за інкасо
- •Для списання засобів з рахунку платника компетентний орган, сторона за договором або особа, що здійснює виконання присудження, подає у відповідний банк:
- •3.4 Клірингові розрахунки
- •3.4.1 Загальні положення про кліринг
- •3.4.2 Види клірингу
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 4 відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності
- •4.1 Поняття і види відповідальності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності
- •4.1.1 Загальні умови відповідальності в зовнішньоекономічній діяльності
- •4.1.2 Майнова відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •4.1.3 Кримінальна відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •4.1.4 Адміністративна відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •4.2 Господарська відповідальність під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності
- •4.2.1 Оперативно-господарські санкції в зовнішньоекономічній діяльності
- •4.2.2 Специфіка господарської відповідальності за деякими видами зовнішньоекономічної діяльно
- •4.3 Поняття і види державного захисту прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності
- •4.3.1 Захист прав і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності від незаконних дій інших держав, митних союзів або економічних угруповань
- •4.3.2 Захист прав і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності від незаконних дій інших суб'єктів господарювання
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Список рекомендованої літератури
- •Нормативні акти
4.2 Господарська відповідальність під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності
4.2.1 Оперативно-господарські санкції в зовнішньоекономічній діяльності
Порушення порядку здійснення зовнішньоекономічної діяльності (особливо валютних розрахунків) приносить Україні величезні збитки.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про ЗЕД» за порушення законодавства України про ЗЕД до суб’єктів ЗЕД або іноземних суб’єктів господарської діяльності можуть бути застосовані наступні спеціальні санкції:
-
накладення штрафів у випадках невчасного виконання або невиконання суб’єктами ЗЕД та іноземними суб’єктами господарської діяльності своїх обов’язків згідно з законами України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;
-
застосування до конкретних суб’єктів ЗЕД та іноземних суб’єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб’єктами положень законів України, які встановлюють певні заборони, обмеження або режими здійснення зовнішньоекономічних операцій з дозволу держави;
-
тимчасове припинення ЗЕД у випадках порушення законів України, здійснення дій, що можуть завдати збитку інтересам національної економічної безпеки.
Вищезгадані санкції застосовуються Міністерством економіки України за рішенням судових органів України або за поданням органів державної податкової і контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, комісії з питань повернення до України валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами, і Національного банку України.
У господарській практиці України подання про вживання спеціальних санкцій виносять, в основному, органи державної податкової служби – близько 85 %, оскільки під час податкових перевірок виявляються порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність.
Як правило, після відповідного представлення Міністерства економіки з питань Європейської інтеграції України ухвалюється рішення про вживання санкцій. Виняток становлять лише окремі правопорушення, наприклад, у випадку, коли у крупного експортера невелика заборгованість за зовнішньоекономічними контрактами порівняно із загальним обсягом продажів. Кожний такий випадок розглядається в робочому порядку за узгодженням з органом, що направив подання. Таким чином, вживання даних норм може носити і диференційований характер.
Вживання санкцій має важливе значення для регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Вірність введення відповідальності за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність підтверджується наявністю аналогічних правових інститутів в економічно розвинених країнах Європи та Америки. Відсутність подібної відповідальності призвела б до хаосу у сфері ЗЕД.
Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності, які здійснили експорт або імпорт товарів, робіт, послуг з бартерного договору, зобов’язані протягом п’яти робочих днів з дня підписання акту або іншого документа, що засвідчує виконання робіт або надання послуг, повідомити органи державної митної служби України (при імпорті або експорті за договором товарів) або органи державної податкової служби України (при імпорті або експорті роботи чи послуги) про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг). За кожний день неподання або невчасного надання вказаної інформації нараховується пеня у розмірі одного відсотка вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення.
Відповідно до Наказу Кабінету Міністрів і Національного банку України від 12.02.1998 р. № 1968 «Про посилення контролю за проведенням розрахунків резидентів і нерезидентів за зовнішньоекономічними операціями» у разі вживання до суб’єкта ЗЕД – резидента відповідно до ст. 37 Закону України «Про ЗЕД» спеціальної санкції – тимчасового припинення зовнішньоекономічної діяльності, уповноважені банки не приймають від нього доручень на перерахування коштів на користь нерезидентів. У випадку вживання до суб’єкта ЗЕД – нерезиденту відповідно до ст. 37 Закону України «Про ЗЕД» спеціальної санкції – тимчасового припинення ЗЕД, уповноважені банки не приймають від резидента доручень на перерахування коштів на користь такого нерезидента. У разі вживання до суб’єктів ЗЕД або іноземних суб'єктів господарської діяльності відповідно до ст. 37 Закону України «Про ЗЕД» спеціальної санкції – індивідуального режиму ліцензування уповноважені банки здійснюють розрахунки за зовнішньоекономічними договорами (контрактам) тільки за наявності у резидентів разової індивідуальної ліцензії, що надається органом, який застосував вказану спеціальну санкцію.
Положення про порядок застосування до суб’єктів ЗЕД України та іноземних суб’єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених ст. 37 Закону України «Про ЗЕД», затверджено наказом Міністерства економіки від 17.04.2000 р. № 52.
Індивідуальний режим ліцензування.
Індивідуальний режим ліцензування ЗЕД українських суб’єктів ЗЕД та іноземних суб’єктів господарської діяльності передбачає здійснення Міністерством економіки України індивідуального ліцензування кожної окремої зовнішньоекономічної операції певного вигляду ЗЕД, вказаної у ст. 4 Закону України «Про ЗЕД».
Вживання індивідуального режиму ліцензування як санкції за порушення у сфері ЗЕД, окрім вищезгаданого закону, регламентується:
а) ч. 1 ст. 245 ГК України;
б) «Положенням про порядок вживання до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України і іноземних суб’єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених ст. 37 Закону України «Про ЗЕД», затвердженим наказом Міністерства економіки України і з питань Європейської інтеграції України від 17.04.2000 р. № 52;
в) «Положенням про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій», затвердженим наказом того ж міністерства № 47 від 17.04.2000 р., яке встановлює, що разова (індивідуальна) ліцензія є підставою для здійснення окремої зовнішньоекономічної операції суб’єктами ЗЕД, до яких була застосована спеціальна санкція – індивідуальний режим ліцензування.
З метою контролю за діяльністю суб’єктів ЗЕД, які припустилися порушення в цій сфері, оформляється разова (індивідуальна) ліцензія, яка видається Міністерством економіки і з питань Європейської інтеграції України або уповноваженими ним органами. Разова (індивідуальна) ліцензія є підставою для митного оформлення товарів і здійснення зовнішньоекономічних розрахункових операцій суб’єктів ЗЕД, до яких були застосовані спеціальні санкції. Ліцензія видається на період не менший, ніж необхідно для здійснення відповідної зовнішньоекономічної операції і не підлягає переданню іншим особам.
Тимчасове припинення ЗЕД.
Тимчасове припинення ЗЕД щодо українських суб’єктів ЗЕД та іноземних суб’єктів господарської діяльності означає позбавлення права займатися всіма видами ЗЕД, передбаченими ст. 4 Закону України «Про ЗЕД», за виключенням:
-
завершення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, при яких з боку українських суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб’єктів господарської діяльності були перераховані кошти до вживання цієї санкції;
-
завершення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями за продукцію, яка була відправлена за межі України українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності або відправлена до України іноземними суб’єктами господарської діяльності до застосування цієї санкції.
Санкції у вигляді тимчасового припинення зовнішньоекономічної діяльності можуть застосовуватися Міністерством економіки України до суб’єктів ЗЕД у випадку здійснення ними дій у сфері зовнішньоекономічних відносин:
-
які можуть пошкодити інтересам національної економічної безпеки;
-
які призводять до порушень міжнародних зобов’язань України;
-
якщо суб’єкт ЗЕД, до якого раніше була застосована санкція – індивідуальний режим ліцензування, протягом року після її застосування не вжив заходів з приведення своєї діяльності у відповідність з вимогами чинного законодавства у сфері зовнішньоекономічних відносин.
