- •Донецький університет економіки та права Кафедра цивільного права та процесу
- •Тема 1 правові основи регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.1 Поняття, суб’єкти і види зовнішньоекономічної діяльності
- •1.1.1 Поняття зовнішньоекономічної діяльності (зед)
- •1.1.2 Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності
- •Ст. 3 Закону України «Про зед» відносить до суб’єктів зед також:
- •1.1.3 Види зовнішньоекономічної діяльності
- •1.1.4 Зовнішньоекономічні операції
- •1.2 Нормативно-правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.3 Методи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.3.1 Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.3.2 Захисні заходи
- •1.3.3 Тарифне регулювання
- •Відповідно до ст. 11 Закону України «Про єдиний митний тариф» особливі види митних зборів можуть встановлюватися незалежно від інших видів мит як захисні заходи вітчизняного виробника.
- •1.3.4 Нетарифне регулювання
- •1.3.5 Експортний контроль
- •1.3.6 Обмеження експорту та імпорту
- •1.3.7 Валютний контроль
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 2 зовнішньоекономічні договори (контракти)
- •2.1 Поняття і основні положення зовнішньоекономічних договорів
- •2.1.1 Загальні положення зовнішньоекономічних договорів
- •2.1.2 Нормативне регулювання зовнішньоекономічних договорів
- •2.1.3 Реквізити зовнішньоекономічних договорів
- •Преамбула, яка повинна містити наступні елементи:
- •13. Підписи сторін – підписи осіб, уповноважених організаціями сторін укласти контракт, завірений печаткою, із зазначенням прізвища та імені (по батькові) і посади цих осіб.
- •2.1.4 Державна реєстрація зовнішньоекономічних договорів
- •2.2 Особливості деяких видів зовнішньоекономічних договорів
- •2.2.1 Зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу
- •2.2.2 Зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу сировинних і продовольчих товарів
- •2.2.3 Зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу товарів масового попиту
- •2.2.4 Зовнішньоекономічні договори перевезення
- •2.2.5 Зовнішньоекономічні договори з давальницькою сировиною
- •2.2.6 Товарообмінні (бартерні) договори
- •2.2.7 Зовнішньоекономічні договори з експорту та імпорту послуг
- •2.2.7.1 Зовнішньоекономічні орендні договори
- •2.2.7.2 Зовнішньоекономічний аудит
- •2.2.7.3 Зовнішньоекономічні договори представництва
- •2.3 Вживання правил інкотермс-2000 в зовнішньоекономічних договорах
- •2.3.1 Загальні положення правил інкотермс-2000
- •2.3.2 Класифікація базисних умов інкотермс-2000
- •За умовою fob – Free On Boad – Франко-борт (назва порту відвантаження) продавець вважається таким, що виконав поставку, коли товар перетнув поручні судна в названому порту відвантаження.
- •2.3.3 Особливості тлумачення деяких допоміжних спеціалізованих термінів правил інкотермс
- •2.3.4 Товаророзпорядчі документи
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 3 Розрахунки за зовнішньоекономічними договорами
- •3.1 Поняття і види розрахунків за зовнішньоекономічними договорами
- •3.1.1 Основні положення про міжнародні розрахункові операції
- •3.1.2 Розрахунки у валюті
- •3.1.3 Способи розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності
- •3.1.4 Форми розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності
- •3.2 Розрахунки за акредитивами
- •3.2.1 Загальні положення розрахунків за акредитивами
- •3.2.2 Види акредитивів
- •3.3 Розрахунки за інкасо
- •3.3.1 Загальні положення розрахунків за інкасо
- •3.3.2 Види інкасо
- •3.3.3 Розрахунки за інкасо
- •Для списання засобів з рахунку платника компетентний орган, сторона за договором або особа, що здійснює виконання присудження, подає у відповідний банк:
- •3.4 Клірингові розрахунки
- •3.4.1 Загальні положення про кліринг
- •3.4.2 Види клірингу
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 4 відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності
- •4.1 Поняття і види відповідальності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності
- •4.1.1 Загальні умови відповідальності в зовнішньоекономічній діяльності
- •4.1.2 Майнова відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •4.1.3 Кримінальна відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •4.1.4 Адміністративна відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •4.2 Господарська відповідальність під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності
- •4.2.1 Оперативно-господарські санкції в зовнішньоекономічній діяльності
- •4.2.2 Специфіка господарської відповідальності за деякими видами зовнішньоекономічної діяльно
- •4.3 Поняття і види державного захисту прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності
- •4.3.1 Захист прав і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності від незаконних дій інших держав, митних союзів або економічних угруповань
- •4.3.2 Захист прав і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності від незаконних дій інших суб'єктів господарювання
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Список рекомендованої літератури
- •Нормативні акти
4.1.4 Адміністративна відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
Окрім договірних майнових санкцій і кримінальної відповідальності до суб’єктів ЗЕД може застосовуватися й адміністративна відповідальність у вигляді:
-
адміністративно-господарських санкцій згідно з гл. 27 ГК України;
-
заходів адміністративного стягнення, що застосовуються до громадян-підприємців і посадовців згідно з КУоАП (ст. 162, 164, 169, 202 тощо).
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування згідно зі своїми повноваженнями і в порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб’єктів ЗЕД наступні адміністративно-господарські санкції:
1. Вилучення прибутку (доходу) – відповідно до ст. 240 ГК України прибуток (дохід), отриманий суб’єктом ЗЕД унаслідок порушення встановлених законодавством правил здійснення господарської діяльності, а також суми прихованого (заниженого) прибутку (доходу) або суми податку, несплаченого за прихований об’єкт оподаткування, підлягають вилученню в дохід відповідного бюджету в порядку, встановленому законом. Окрім того, з суб’єкта ЗЕД стягується у випадках і порядку, передбаченому законом, штраф, але не більш ніж в двократному розмірі вилученої суми, а у разі повторного порушення протягом року після вживання цієї санкції – в триразовому розмірі вилученої суми.
2. Адміністративно-господарський штраф – відповідно до ст. 241 ГК України – це грошова сума, що сплачується суб’єктом ЗЕД до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення ЗЕД. Перелік порушень, за які з суб’єкта ЗЕД стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущені правопорушення.
3. Стягнення зборів (обов’язкових платежів) – відповідно до ст. 242 ГК України у разі порушення суб’єктом ЗЕД встановлених правил обліку або звітності по сплаті зборів (обов’язкових платежів) або їх несплати або неповної сплати суми, що підлягає сплаті, стягується до відповідного бюджету. Крім того, з суб’єкта ЗЕД у визначених законом випадках може бути стягнутий штраф в розмірі до п’ятдесяти відсотків суми збору, що підлягає до сплати.
4. Припинення операцій за рахунками суб’єктів господарювання – відповідно до ст. 243 ГК України у разі відмови органів управління або посадовців суб’єкта ЗЕД в проведенні документальної перевірки або в допуску працівників податкових органів для обстеження приміщень, що використовуються для здійснення ЗЕД, непредставленні податковим й іншим органам або їхнім посадовцям встановленої законом звітності, розрахунків, декларацій або інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів (обов’язкових платежів), операції цього суб’єкта за його рахунками в установах банку припиняються.
5. Вживання антидемпінгових заходів – відповідно до ст. 244 ГК України у разі здійснення окремими учасниками ЗЕД операцій, пов’язаних з отриманням незаконної переваги на ринку України (здійснення демпінгового імпорту, субсидійованого імпорту, а також інших дій, які визначаються законом як недобросовісна конкуренція), що заподіяли шкоду економіці України або послужили причиною загрози виникнення такої шкоди, до цих учасників відносин можуть бути застосовані антидемпінгові, компенсаційні або спеціальні заходи згідно з законом. Порядок визначення розміру шкоди (загрози шкоди) економіці України і вживання заходів встановлюється Кабінетом Міністрів України згідно з законом.
6. Припинення експортно-імпортних операцій – відповідно до ст. 245 ГК України у випадках недобросовісної конкуренції, розміщення валютних цінностей з порушенням встановленого законодавством порядку на рахунках і внесках за межами України, а також в інших випадках, коли дії учасників зовнішньоекономічної діяльності заподіюють шкоду економіці України, експортно-імпортні операції таких суб’єктів господарювання припиняються на умовах і в порядку, передбачених законом.
7. Вживання індивідуального режиму ліцензування – відповідно до ст. 245 ГК України за порушення суб’єктами ЗЕД правил здійснення ЗЕД щодо антимонопольних заходів, заборони недобросовісної конкуренції та інших правил, до таких суб’єктів може застосовуватися індивідуальний режим ліцензування. Порядок і терміни вживання індивідуального режиму ліцензування встановлюються законом.
8. Обмеження і припинення діяльності суб’єктів ЗЕД – відповідно до ст. 246 ГК України здійснення будь-якої господарської діяльності, (у тому числі і ЗЕД), що загрожує життю і здоров’ю людей або становить підвищену небезпеку для навколишнього середовища, забороняється. У випадку здійснення господарської діяльності з порушенням екологічних вимог діяльність суб’єкта господарювання може бути обмежена або припинена Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, а також іншими уповноваженими органами в порядку, встановленому законом. До підприємств торгівлі, громадського харчування і сфери послуг, що неодноразово припускали реалізацію недоброякісних товарів або систематично порушували встановлені законодавством правила торгівлі і надання послуг або умови зберігання і транспортування товарів, окрім господарських і адміністративно-господарських санкцій, можуть застосовуватися також спеціально передбачені законом про захист прав споживачів адміністративно-господарські санкції, включаючи вилучення недоброякісних товарів і припинення діяльності вказаних суб’єктів у встановленому законом порядку. Органи державної влади з питань захисту прав споживачів мають право у випадках і порядку, передбаченому законом, ухвалювати обов’язкові рішення про припинення суб’єктом ЗЕД виробництва продукції (виконання робіт, послуг), відвантаження і реалізації товарів, що не відповідають вимогам нормативних актів.
9. Відміна державної реєстрації суб’єкта ЗЕД за порушення закону – відповідно до ст. 247 ГК України у випадку здійснення суб’єктом ЗЕД діяльності, що суперечить закону або засновницьким документам, до нього може бути застосована адміністративно-господарська санкція у вигляді відміни державної реєстрації цього суб’єкта та його ліквідації. Відміна державної реєстрації суб’єкта ЗЕД здійснюється за рішенням суду, яке є підставою для ліквідації цього суб’єкта ЗЕД.
Заходи адміністративного стягнення передбачаються КУоАП, і можуть бути наступними:
-
попередження;
-
штраф;
-
конфіскація;
-
інші.
Ст. 162 КУоАП передбачає відповідальність за порушення правил про валютні операції у вигляді попередження або штрафу від 30 до 40 н. п. м. д. г. з конфіскацією валютних цінностей.
Ст. 164 КУоАП передбачає відповідальність за порушення порядку заняття господарською діяльністю у вигляді штрафу від 3 до 8 н. п. м. д. г. з конфіскацією виготовленої продукції, засобів виробництва і сировини.
Ст. 169 КУоАП передбачає відповідальність за передачу замовнику або у виробництво документації, яка не відповідає вимогам стандартів у вигляді штрафу від 3 до 40 н. п. м. д. г.
Ст. 202 КУоАП передбачає відповідальність за порушення прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державну межу України у вигляді попередження або штрафу в розмірі від 3 до 7 н. п. м. д. г.
