- •Донецький університет економіки та права Кафедра цивільного права та процесу
- •Тема 1 правові основи регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.1 Поняття, суб’єкти і види зовнішньоекономічної діяльності
- •1.1.1 Поняття зовнішньоекономічної діяльності (зед)
- •1.1.2 Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності
- •Ст. 3 Закону України «Про зед» відносить до суб’єктів зед також:
- •1.1.3 Види зовнішньоекономічної діяльності
- •1.1.4 Зовнішньоекономічні операції
- •1.2 Нормативно-правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.3 Методи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.3.1 Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.3.2 Захисні заходи
- •1.3.3 Тарифне регулювання
- •Відповідно до ст. 11 Закону України «Про єдиний митний тариф» особливі види митних зборів можуть встановлюватися незалежно від інших видів мит як захисні заходи вітчизняного виробника.
- •1.3.4 Нетарифне регулювання
- •1.3.5 Експортний контроль
- •1.3.6 Обмеження експорту та імпорту
- •1.3.7 Валютний контроль
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 2 зовнішньоекономічні договори (контракти)
- •2.1 Поняття і основні положення зовнішньоекономічних договорів
- •2.1.1 Загальні положення зовнішньоекономічних договорів
- •2.1.2 Нормативне регулювання зовнішньоекономічних договорів
- •2.1.3 Реквізити зовнішньоекономічних договорів
- •Преамбула, яка повинна містити наступні елементи:
- •13. Підписи сторін – підписи осіб, уповноважених організаціями сторін укласти контракт, завірений печаткою, із зазначенням прізвища та імені (по батькові) і посади цих осіб.
- •2.1.4 Державна реєстрація зовнішньоекономічних договорів
- •2.2 Особливості деяких видів зовнішньоекономічних договорів
- •2.2.1 Зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу
- •2.2.2 Зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу сировинних і продовольчих товарів
- •2.2.3 Зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу товарів масового попиту
- •2.2.4 Зовнішньоекономічні договори перевезення
- •2.2.5 Зовнішньоекономічні договори з давальницькою сировиною
- •2.2.6 Товарообмінні (бартерні) договори
- •2.2.7 Зовнішньоекономічні договори з експорту та імпорту послуг
- •2.2.7.1 Зовнішньоекономічні орендні договори
- •2.2.7.2 Зовнішньоекономічний аудит
- •2.2.7.3 Зовнішньоекономічні договори представництва
- •2.3 Вживання правил інкотермс-2000 в зовнішньоекономічних договорах
- •2.3.1 Загальні положення правил інкотермс-2000
- •2.3.2 Класифікація базисних умов інкотермс-2000
- •За умовою fob – Free On Boad – Франко-борт (назва порту відвантаження) продавець вважається таким, що виконав поставку, коли товар перетнув поручні судна в названому порту відвантаження.
- •2.3.3 Особливості тлумачення деяких допоміжних спеціалізованих термінів правил інкотермс
- •2.3.4 Товаророзпорядчі документи
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 3 Розрахунки за зовнішньоекономічними договорами
- •3.1 Поняття і види розрахунків за зовнішньоекономічними договорами
- •3.1.1 Основні положення про міжнародні розрахункові операції
- •3.1.2 Розрахунки у валюті
- •3.1.3 Способи розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності
- •3.1.4 Форми розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності
- •3.2 Розрахунки за акредитивами
- •3.2.1 Загальні положення розрахунків за акредитивами
- •3.2.2 Види акредитивів
- •3.3 Розрахунки за інкасо
- •3.3.1 Загальні положення розрахунків за інкасо
- •3.3.2 Види інкасо
- •3.3.3 Розрахунки за інкасо
- •Для списання засобів з рахунку платника компетентний орган, сторона за договором або особа, що здійснює виконання присудження, подає у відповідний банк:
- •3.4 Клірингові розрахунки
- •3.4.1 Загальні положення про кліринг
- •3.4.2 Види клірингу
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 4 відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності
- •4.1 Поняття і види відповідальності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності
- •4.1.1 Загальні умови відповідальності в зовнішньоекономічній діяльності
- •4.1.2 Майнова відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •4.1.3 Кримінальна відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •4.1.4 Адміністративна відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •4.2 Господарська відповідальність під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності
- •4.2.1 Оперативно-господарські санкції в зовнішньоекономічній діяльності
- •4.2.2 Специфіка господарської відповідальності за деякими видами зовнішньоекономічної діяльно
- •4.3 Поняття і види державного захисту прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності
- •4.3.1 Захист прав і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності від незаконних дій інших держав, митних союзів або економічних угруповань
- •4.3.2 Захист прав і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності від незаконних дій інших суб'єктів господарювання
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Список рекомендованої літератури
- •Нормативні акти
3.4.2 Види клірингу
Залежно від числа країн-учасниць розрізняються:
-
однобічний кліринг;
-
двобічний кліринг;
-
багатобічній кліринг;
-
міжнародний кліринг.
Однобічний кліринг нежиттєздатний. Про це свідчить досвід Італії, яка ввела однобічний кліринг відносно Великобританії на початку 30-х років. У результаті італійські експортери вважали за краще одержувати фунти стерлінгів, обминаючи кліринговий рахунок, а імпортери віддавали перевагу розрахункам за клірингом, вносячи в свій банк ліри і звільняючи себе від необхідності купувати англійську валюту. У результаті утворилася крупна однобічна заборгованість банку Італії перед англійцями.
Більш поширений двобічний кліринг, при якому рахунки ведуться в обох країнах. При цьому застосовуються прийняті в міжнародній практиці форми розрахунків (інкасо, акредитив, переклад тощо), але імпортери в свій банк національну валюту вносять, а експортери замість валютної виручки одержують національну валюту. Залік взаємних вимог і зобов’язань здійснюють банки.
Багатобічний кліринг включає три і більш країн.
За обсягом операцій види клірингу класифікуються на:
-
повний кліринг, що охоплює до 95 % платіжного обороту;
-
частковий, що розповсюджується на певні операції.
За способом регулювання клірингового сальдо рахунки поділяються на кліринг:
-
з вільно конвертованим сальдо;
-
з умовною конверсією (наприклад, після закінчення певного періоду після утворення сальдо);
-
неконвертовані (сальдо за якими не може бути перетворено на іноземну валюту і погашається в основному товарними поставками).
Регулювання сальдо здійснюється або в період дії клірингової угоди, або після закінчення його терміну (наприклад, через 6 місяців сальдо погашається товарними поставками, при порушенні цієї умови кредитор може вимагати оплати сальдо конвертованою валютою).
Питання для самоконтролю
-
Методи і форми розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності.
-
Готівка як спосіб розрахунків за зовнішньоекономічними договорами.
-
Авансовий безготівковий платіж.
-
Механізм сплати після відвантаження як спосіб розрахунків за зовнішньоекономічними договорами.
-
Торгівля за відкритим рахунком.
-
Прямий банківський трансферт як метод розрахунків за зовнішньоекономічними договорами.
-
Платіж векселем у зовнішньоекономічних договорах.
-
Чеки як метод розрахунків за зовнішньоекономічними договорами.
-
Нормативні акти, які регулюють розрахунки за зовнішньоекономічними договорами.
-
Клірингові розрахунки.
Література
Основна література: 1-21, 24-35, 39, 42-49.
Додаткова література: 1, 2, 4, 9, 12-18, 30, 41-45, 51, 55-58, 68, 70, 73, 77, 78, 79, 90-94.
Нормативні акти: 1-3, 5, 7, 12, 14-19, 24-25, 28, 31, 33, 43, 55, 57, 59, 63, 68, 96, 97, 101-104, 107-111, 114, 115.
Міжнародні угоди: 5, 9.
Тема 4 відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності
4.1 Поняття і види відповідальності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності