- •Донецький університет економіки та права Кафедра цивільного права та процесу
- •Тема 1 правові основи регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.1 Поняття, суб’єкти і види зовнішньоекономічної діяльності
- •1.1.1 Поняття зовнішньоекономічної діяльності (зед)
- •1.1.2 Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності
- •Ст. 3 Закону України «Про зед» відносить до суб’єктів зед також:
- •1.1.3 Види зовнішньоекономічної діяльності
- •1.1.4 Зовнішньоекономічні операції
- •1.2 Нормативно-правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.3 Методи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.3.1 Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.3.2 Захисні заходи
- •1.3.3 Тарифне регулювання
- •Відповідно до ст. 11 Закону України «Про єдиний митний тариф» особливі види митних зборів можуть встановлюватися незалежно від інших видів мит як захисні заходи вітчизняного виробника.
- •1.3.4 Нетарифне регулювання
- •1.3.5 Експортний контроль
- •1.3.6 Обмеження експорту та імпорту
- •1.3.7 Валютний контроль
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 2 зовнішньоекономічні договори (контракти)
- •2.1 Поняття і основні положення зовнішньоекономічних договорів
- •2.1.1 Загальні положення зовнішньоекономічних договорів
- •2.1.2 Нормативне регулювання зовнішньоекономічних договорів
- •2.1.3 Реквізити зовнішньоекономічних договорів
- •Преамбула, яка повинна містити наступні елементи:
- •13. Підписи сторін – підписи осіб, уповноважених організаціями сторін укласти контракт, завірений печаткою, із зазначенням прізвища та імені (по батькові) і посади цих осіб.
- •2.1.4 Державна реєстрація зовнішньоекономічних договорів
- •2.2 Особливості деяких видів зовнішньоекономічних договорів
- •2.2.1 Зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу
- •2.2.2 Зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу сировинних і продовольчих товарів
- •2.2.3 Зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу товарів масового попиту
- •2.2.4 Зовнішньоекономічні договори перевезення
- •2.2.5 Зовнішньоекономічні договори з давальницькою сировиною
- •2.2.6 Товарообмінні (бартерні) договори
- •2.2.7 Зовнішньоекономічні договори з експорту та імпорту послуг
- •2.2.7.1 Зовнішньоекономічні орендні договори
- •2.2.7.2 Зовнішньоекономічний аудит
- •2.2.7.3 Зовнішньоекономічні договори представництва
- •2.3 Вживання правил інкотермс-2000 в зовнішньоекономічних договорах
- •2.3.1 Загальні положення правил інкотермс-2000
- •2.3.2 Класифікація базисних умов інкотермс-2000
- •За умовою fob – Free On Boad – Франко-борт (назва порту відвантаження) продавець вважається таким, що виконав поставку, коли товар перетнув поручні судна в названому порту відвантаження.
- •2.3.3 Особливості тлумачення деяких допоміжних спеціалізованих термінів правил інкотермс
- •2.3.4 Товаророзпорядчі документи
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 3 Розрахунки за зовнішньоекономічними договорами
- •3.1 Поняття і види розрахунків за зовнішньоекономічними договорами
- •3.1.1 Основні положення про міжнародні розрахункові операції
- •3.1.2 Розрахунки у валюті
- •3.1.3 Способи розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності
- •3.1.4 Форми розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності
- •3.2 Розрахунки за акредитивами
- •3.2.1 Загальні положення розрахунків за акредитивами
- •3.2.2 Види акредитивів
- •3.3 Розрахунки за інкасо
- •3.3.1 Загальні положення розрахунків за інкасо
- •3.3.2 Види інкасо
- •3.3.3 Розрахунки за інкасо
- •Для списання засобів з рахунку платника компетентний орган, сторона за договором або особа, що здійснює виконання присудження, подає у відповідний банк:
- •3.4 Клірингові розрахунки
- •3.4.1 Загальні положення про кліринг
- •3.4.2 Види клірингу
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 4 відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності
- •4.1 Поняття і види відповідальності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності
- •4.1.1 Загальні умови відповідальності в зовнішньоекономічній діяльності
- •4.1.2 Майнова відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •4.1.3 Кримінальна відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •4.1.4 Адміністративна відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •4.2 Господарська відповідальність під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності
- •4.2.1 Оперативно-господарські санкції в зовнішньоекономічній діяльності
- •4.2.2 Специфіка господарської відповідальності за деякими видами зовнішньоекономічної діяльно
- •4.3 Поняття і види державного захисту прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності
- •4.3.1 Захист прав і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності від незаконних дій інших держав, митних союзів або економічних угруповань
- •4.3.2 Захист прав і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності від незаконних дій інших суб'єктів господарювання
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Список рекомендованої літератури
- •Нормативні акти
3.4 Клірингові розрахунки
3.4.1 Загальні положення про кліринг
Кліринг (англ. сlеаring) – система безготівкових розрахунків за цінними паперами, товарами і послугами за допомогою заліку стрічних вимог і зобов’язань; усередині країни здійснюється через спеціальні розрахункові палати (міжбанківський кліринг); у міжнародній торгівлі – у формі міждержавних (міжурядових) клірингових валютних угод (валютний кліринг) про взаємне погашення заборгованості один одному, виникаючої з операцій, що проводяться за зовнішньоторговельними договорами.
Найбільш часто застосовується валютний кліринг (сurrеnсу сlеаring) – кліринг у міжнародній торгівлі, який здійснюється у формі міжурядових угод, що обумовлюють: 1) систему клірингових рахунків; 2) обсяг валютного клірингу; 3) клірингову валюту (злагоджену валюту розрахунків); 4) обсяг технічного кредиту (гранично допустиме сальдо торговельного балансу); 5) систему вирівнювання платежів за товарообігом (погашення заборгованості за допомогою тільки товарних поставок – валютний кліринг без права конверсії) або із залученням клірингової і вільно конвертованої валюти (валютний кліринг з обмеженою або повною конверсією); 6) схему остаточного погашення сальдо після закінчення терміну міжурядової угоди. На основі валютного клірингу можуть також проводитися взаєморозрахунки фірм-резидентів відповідних країн.
Клірингова діяльність – діяльність з визначення взаємних зобов’язань: збір, звірка, коректування інформації про залік, поставки товарів і послуг і розрахунки за ними.
Кліринг валютний застосовується при міждержавних розрахунках на основі угоди урядів цих держав. Відносини сторін будуються на взаємному заліку стрічних вимог і зобов’язань, що витікають із вартісної рівності товарних поставок і послуг, що надаються.
Валютний кліринг включає набір обов’язкових елементів, таких як:
-
система клірингових рахунків;
-
обсяг клірингу (всі платежі з товарообігу або тільки їх частина підлягає обліку), валюта клірингу, обсяг технічного кредиту (гранично допустиме сальдо заборгованості однієї сторони іншій, що розраховується як відсоток від обороту або у вигляді абсолютної величини);
-
система вирівнювання платежів;
-
схема остаточного вирівнювання сальдо після закінчення дії міжурядової угоди.
Процес клірингу дуже важливий для розвитку міжнародної торговельної діяльності. Чим вище ступінь організації ринку, тим важливіша роль клірингових систем для його учасника.
Процес клірингу важливий тим, що він забезпечує не тільки розрахунки між учасниками клірингу, але й містить в собі механізм гарантії виконання зобов’язань сторін на ринку, тим самим покращує якість ринку, підвищує його ліквідність і зберігає цілісність.
Клірингові розрахунки при міжурядових угодах про торговельно-економічну співпрацю з країнами із замкнутими або частково конвертованими валютами передбачають розрахунки за певними переліками товарів (робіт, послуг). Порядок таких розрахунків визначається окремими міжурядовими і платіжними угодами клірингового типу, в яких указується: система розрахунків, перелік товарів і обсяг клірингу, валюта клірингу і валютні застереження, порядок надання і обсяг кредиту за клірингом. Клірингові рахунки відкриваються в Державному експортно-імпортному банку України або спеціально уповноваженому урядом України комерційному банку.
