- •Донецький університет економіки та права Кафедра цивільного права та процесу
- •Тема 1 правові основи регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.1 Поняття, суб’єкти і види зовнішньоекономічної діяльності
- •1.1.1 Поняття зовнішньоекономічної діяльності (зед)
- •1.1.2 Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності
- •Ст. 3 Закону України «Про зед» відносить до суб’єктів зед також:
- •1.1.3 Види зовнішньоекономічної діяльності
- •1.1.4 Зовнішньоекономічні операції
- •1.2 Нормативно-правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.3 Методи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.3.1 Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.3.2 Захисні заходи
- •1.3.3 Тарифне регулювання
- •Відповідно до ст. 11 Закону України «Про єдиний митний тариф» особливі види митних зборів можуть встановлюватися незалежно від інших видів мит як захисні заходи вітчизняного виробника.
- •1.3.4 Нетарифне регулювання
- •1.3.5 Експортний контроль
- •1.3.6 Обмеження експорту та імпорту
- •1.3.7 Валютний контроль
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 2 зовнішньоекономічні договори (контракти)
- •2.1 Поняття і основні положення зовнішньоекономічних договорів
- •2.1.1 Загальні положення зовнішньоекономічних договорів
- •2.1.2 Нормативне регулювання зовнішньоекономічних договорів
- •2.1.3 Реквізити зовнішньоекономічних договорів
- •Преамбула, яка повинна містити наступні елементи:
- •13. Підписи сторін – підписи осіб, уповноважених організаціями сторін укласти контракт, завірений печаткою, із зазначенням прізвища та імені (по батькові) і посади цих осіб.
- •2.1.4 Державна реєстрація зовнішньоекономічних договорів
- •2.2 Особливості деяких видів зовнішньоекономічних договорів
- •2.2.1 Зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу
- •2.2.2 Зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу сировинних і продовольчих товарів
- •2.2.3 Зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу товарів масового попиту
- •2.2.4 Зовнішньоекономічні договори перевезення
- •2.2.5 Зовнішньоекономічні договори з давальницькою сировиною
- •2.2.6 Товарообмінні (бартерні) договори
- •2.2.7 Зовнішньоекономічні договори з експорту та імпорту послуг
- •2.2.7.1 Зовнішньоекономічні орендні договори
- •2.2.7.2 Зовнішньоекономічний аудит
- •2.2.7.3 Зовнішньоекономічні договори представництва
- •2.3 Вживання правил інкотермс-2000 в зовнішньоекономічних договорах
- •2.3.1 Загальні положення правил інкотермс-2000
- •2.3.2 Класифікація базисних умов інкотермс-2000
- •За умовою fob – Free On Boad – Франко-борт (назва порту відвантаження) продавець вважається таким, що виконав поставку, коли товар перетнув поручні судна в названому порту відвантаження.
- •2.3.3 Особливості тлумачення деяких допоміжних спеціалізованих термінів правил інкотермс
- •2.3.4 Товаророзпорядчі документи
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 3 Розрахунки за зовнішньоекономічними договорами
- •3.1 Поняття і види розрахунків за зовнішньоекономічними договорами
- •3.1.1 Основні положення про міжнародні розрахункові операції
- •3.1.2 Розрахунки у валюті
- •3.1.3 Способи розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності
- •3.1.4 Форми розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності
- •3.2 Розрахунки за акредитивами
- •3.2.1 Загальні положення розрахунків за акредитивами
- •3.2.2 Види акредитивів
- •3.3 Розрахунки за інкасо
- •3.3.1 Загальні положення розрахунків за інкасо
- •3.3.2 Види інкасо
- •3.3.3 Розрахунки за інкасо
- •Для списання засобів з рахунку платника компетентний орган, сторона за договором або особа, що здійснює виконання присудження, подає у відповідний банк:
- •3.4 Клірингові розрахунки
- •3.4.1 Загальні положення про кліринг
- •3.4.2 Види клірингу
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 4 відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності
- •4.1 Поняття і види відповідальності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності
- •4.1.1 Загальні умови відповідальності в зовнішньоекономічній діяльності
- •4.1.2 Майнова відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •4.1.3 Кримінальна відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •4.1.4 Адміністративна відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •4.2 Господарська відповідальність під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності
- •4.2.1 Оперативно-господарські санкції в зовнішньоекономічній діяльності
- •4.2.2 Специфіка господарської відповідальності за деякими видами зовнішньоекономічної діяльно
- •4.3 Поняття і види державного захисту прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності
- •4.3.1 Захист прав і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності від незаконних дій інших держав, митних союзів або економічних угруповань
- •4.3.2 Захист прав і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності від незаконних дій інших суб'єктів господарювання
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Список рекомендованої літератури
- •Нормативні акти
3.3 Розрахунки за інкасо
3.3.1 Загальні положення розрахунків за інкасо
Переходячи до характеристики такого способу платежу, як інкасо, необхідно відзначити, що Уніфіковані правила за інкасо Міжнародної торговельної палати діють в редакції 1978 р. Уніфіковані правила МТП виступають в даному випадку як спеціальні норми відносно до загальних правил параграфа 4 розділу 74 ЦК України про розрахунки за інкасовими дорученнями.
Інкасо (Collection) у сфері зовнішньоекономічної діяльності визначається як розрахункова банківська операція, за якої банк-ремітент, що діє у жорсткій відповідності з інструкціями свого клієнта (довірителя) здійснює операції з представленим клієнтом документами з метою отримання від платника платежу та/або акцепту векселя або видачі документів на інших умовах.
Існує наступна класифікація інкасових платежів:
-
при використанні зовнішнього інкасо (outward collection) банк зобов’язується стягувати платіж за чеком, траттою, банківським чеком або простим векселем з особи, що знаходиться за кордоном, наприклад у закордонного імпортера від імені експортера;
-
при використанні внутрішнього інкасо (inward collection) банк допомагає закордонному банку в отриманні платежу за чеком, траттою, банківським чеком або за простим векселем від резидента, тобто допомагає закордонному банку в отриманні платежу від імпортера за дорученням зарубіжного постачальника.
Мета інкасо:
-
отримання акцепту та/або, якщо передбачено, платежу;
-
надання комерційних документів проти акцепту та/або, якщо передбачено, проти платежу;
-
надання документів відповідно до інших умов.
Сторонами, що беруть участь в операції інкасо, є:
довіритель (ініціатор) – Principal – це клієнт, який доручає своєму банку провести операцію інкасо. Ним може бути або експортер в нашій країні, який ініціює проведення інкасо в своєму банку, або іноземний постачальник товарів одержувачу в нашій країні, постачальник при цьому доручає провести інкасо банку в своїй країні;
банк-ремітент (пересилаючий банк) – Remitting bank – це банк, якому ініціатор доручає провести операцію інкасо;
інкасуючий банк – Collecting bank – це будь-який інший банк, відмінний від пересилаючого, що бере участь у процесі виконання наказу про інкасацію, тобто банк, якому банк-ремітент пересилає доручення про інкасацію;
надаючий банк – Presenting bank – це інкасуючий банк, який представляє документи платнику. Платником є суб’єкт, якому представляються документи відповідно до доручення про інкасацію.
У разі зовнішнього інкасо банк діє як пересилаючий банк і тому вимушений звертатися з дорученням про інкасацію платежу з-за кордону від імені покупця до іншого іноземного банку, який в цьому випадку є інкасуючим.
Використання внутрішнього інкасо припускає дії банку як інкасуючого, тобто виконуючого доручення пересилаючого банку з іншої країни.
Особливості інкасо як банківської операції:
-
інкасо означає інкасацію документів, але не інкасацію боргу. В обов’язки банку не повинен входити контроль за тим, чи правильно покупець заплатив за товари, отримані від експортера; до обов’язку банку входить забезпечення передачі і представлення документів і перерахування коштів на рахунок експортера;
-
банки відповідальні за правильне проведення інкасації фінансових документів, не торкаючись при цьому комерційних операцій імпортера і експортера, що покладені в їх основу.
