Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Правов. регулир. внешнеэконом. деятельности. Ви....doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
11.11.2018
Размер:
1.61 Mб
Скачать

2.3.2 Класифікація базисних умов інкотермс-2000

Сторони, що укладають зовнішньоторговельний контракт купівлі-продажу, в обов’язковому порядку повинні вибрати базисну умову поставки товару. Вона позначається в статті «Предмет контракту».

Базисні умови зовнішньоторговельної купівлі-продажу визначають момент переходу права власності на товар.

У зв’язку з тим, що покупець не має права відкладати момент переходу витрат і ризиків, усі базисні умови передбачають, що перехід ризиків і витрат може мати місце і до моменту поставки, у випадку якщо покупець зі своєї вини не приймає доставку відповідно з контрактом і не дає інструкцій продавцю для виконання його зобов’язань з поставки товару. Проте у всіх випадках необхідною умовою є ідентифікація – відособлення конкретного товару для конкретного покупця. Ця умова також була передбачена п. 69.3 Конвенції ООН 1980 р. «Про договори міжнародного продажу товарів».

В ІНКОТЕРМС-2000 міститься тринадцять торговельних термінів, розділених на чотири групи, розташованих відповідно до збільшення контрактних зобов’язань продавця відносно покупця.

У всіх 13 умовах відповідні зобов’язання сторін згруповані під 10 пунктами, де кожне зобов’язання з боку продавця «дзеркально відображає» положення покупця щодо того ж самого питання.

Кожна з умов ІНКОТЕРМС визначає обов’язки продавця і покупця, розподіл витрат і ризиків, а також відповідальність сторін за виконання контракту. Більш конкретно, кожне з них встановлює:

  • коли продавець вважається тим, що виконав свої зобов’язання з поставки товару;

  • хто здійснює сплату експортного (імпортного) мита, виконує митні формальності та несе пов’язані з цим витрати і ризики;

  • хто організовує та сплачує перевезення товару, а також несе при цьому ризики загибелі або пошкодження товару;

  • які документи необхідні у зв’язку з поставкою товару; хто, за чий рахунок і яким чином їх передає;

  • яка упаковка і маркування необхідні для товару та хто їх забезпечує;

  • інші зобов’язання (наприклад, проведення перевірки товару).

Посилання на конкретну базисну умову ІНКОТЕРМС виключає невизначеність у виборі права країни, вживаного до контракту, а також недостатність інформації і розвитку в тлумаченні термінів.

Умови ІНКОТЕРМС були згруповані в чотири базисні категорії:

Категорія «Е» –припускає мінімальні обов’язки продавця з доставки товару (товар повинен бути переданий в будь-якому місці, яке визначить продавець).

Категорія «F» – посилює обов’язки продавця: за умови F продавець не сам визначає місце передачі товару, а зобов’язаний доставити товар до транспортного засобу, на умовах, які вкаже продавець.

Категорія «C» – покладає на продавця ще більші обов’язки: за умови «С» продавець не тільки зобов’язаний доставити товар до транспортного засобу на умовах покупця, але й укласти договір перевезення за свій рахунок (при цьому продавець не несе ризику зіпсування товару після моменту відвантаження).

Категорія «D» – покладає на продавця максимальні зобов’язання: продавець повинен нести всі витрати і ризики, необхідні для доставки товару в країну імпорту до моменту доставки товару в узгоджене місце (крім того, «найсильніша умова» групи «D» вимагає від продавця, крім інших умов, сплати ввізного (імпортного) митного збору).

Базисні умови поставки груп «Е» і «F».

«Е» – перша група – єдина умова, за допомогою якої продавець робить товари доступними покупцю в своїх власних приміщеннях (складах, термінах, магазинах тощо).

Термін EXW – Ex Works (...name place) – Франко-завод (назва місця) означає, що продавець вважається таким, що виконав своє контрактне зобов’язання з поставки, коли він надасть товар в розпорядження покупця на своєму підприємстві або іншому названому місці (заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не несе ніяких зобов’язань і відповідальності за завантаження товару та його митне очищення.

Термін «Е» покладає на продавця мінімальні зобов'язання, тобто продавець лише повинен надати товар у розпорядження покупця в обумовленому місці, звичайно – у власному приміщенні продавця. Всю решту обов’язків, витрат, ризиків і відповідальності за товар цей термін покладає на покупця. Цей торговельний термін не може застосовуватися в тому випадку, якщо покупець не в змозі прямо або побічно виконати експортні формальності. Умова EXW застосовується для перевезень будь-якими видами транспорту.

«F» – друга група, за допомогою якої продавець зобов’язаний доставити товар для перевезення до транспортного засобу, призначеного покупцем, відповідно до його інструкцій.

Група «F» містить три торговельні терміни:

FCA – Free Carrier (...name place) – Франко-перевізник (назва місця призначення);

FAS – Free Alongside Ship (...named роrt shipment) – Франко уздовж борта судна (назва порту відвантаження);

FOB – Free On Board (named роrt shipment) – Франко-борт (назва порту відвантаження).

Обов’язки продавця за цих умов полягають у:

    • постачанні товару перевізнику, вказаному покупцем;

    • виборі перевізника;

    • укладенні з ним договору перевезення (хоча всі терміни даної групи покладають укладення договору перевезення на покупця, на практиці, у випадках, якщо це має значення для покупця, продавець сам укладає такі договори).

Умова FCA – Free Carrier – Франко-перевізник (місце було вказано) – поставка вважається завершеною після навантаження товару на транспортний засіб.

При цьому передбачається два варіанти:

  • коли товар завантажено на транспортний засіб покупця;

  • або коли товар був наданий в розпорядження покупця на транспортному засобі продавця, але без розвантаження.

FCA – основний термін групи «F», оскільки він є найбільш універсальним відносно способу транспортування вантажу; особливо зручний для змішаних перевезень (декількома видами транспорту).

За умовою FAS – Free Alongside Ship – Франко уздовж борту (назва порту відвантаження) – продавець зобов’язаний поставити товар до транспортного засобу – судна, вказаного покупцем, і вивантажити його, розмістивши уздовж борту судна на причалі або на ліхтерах у вказаному порту відвантаження.

Ця базисна умова обов’язково вимагає, щоб покупець сплатив експортне мито. Тому цю умову не можна використовувати у випадку, якщо покупець не в змозі виконати експортні формальності. Ця умова використовується лише на морському або річковому транспорті.