- •Донецький університет економіки та права Кафедра цивільного права та процесу
- •Тема 1 правові основи регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.1 Поняття, суб’єкти і види зовнішньоекономічної діяльності
- •1.1.1 Поняття зовнішньоекономічної діяльності (зед)
- •1.1.2 Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності
- •Ст. 3 Закону України «Про зед» відносить до суб’єктів зед також:
- •1.1.3 Види зовнішньоекономічної діяльності
- •1.1.4 Зовнішньоекономічні операції
- •1.2 Нормативно-правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.3 Методи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.3.1 Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.3.2 Захисні заходи
- •1.3.3 Тарифне регулювання
- •Відповідно до ст. 11 Закону України «Про єдиний митний тариф» особливі види митних зборів можуть встановлюватися незалежно від інших видів мит як захисні заходи вітчизняного виробника.
- •1.3.4 Нетарифне регулювання
- •1.3.5 Експортний контроль
- •1.3.6 Обмеження експорту та імпорту
- •1.3.7 Валютний контроль
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 2 зовнішньоекономічні договори (контракти)
- •2.1 Поняття і основні положення зовнішньоекономічних договорів
- •2.1.1 Загальні положення зовнішньоекономічних договорів
- •2.1.2 Нормативне регулювання зовнішньоекономічних договорів
- •2.1.3 Реквізити зовнішньоекономічних договорів
- •Преамбула, яка повинна містити наступні елементи:
- •13. Підписи сторін – підписи осіб, уповноважених організаціями сторін укласти контракт, завірений печаткою, із зазначенням прізвища та імені (по батькові) і посади цих осіб.
- •2.1.4 Державна реєстрація зовнішньоекономічних договорів
- •2.2 Особливості деяких видів зовнішньоекономічних договорів
- •2.2.1 Зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу
- •2.2.2 Зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу сировинних і продовольчих товарів
- •2.2.3 Зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу товарів масового попиту
- •2.2.4 Зовнішньоекономічні договори перевезення
- •2.2.5 Зовнішньоекономічні договори з давальницькою сировиною
- •2.2.6 Товарообмінні (бартерні) договори
- •2.2.7 Зовнішньоекономічні договори з експорту та імпорту послуг
- •2.2.7.1 Зовнішньоекономічні орендні договори
- •2.2.7.2 Зовнішньоекономічний аудит
- •2.2.7.3 Зовнішньоекономічні договори представництва
- •2.3 Вживання правил інкотермс-2000 в зовнішньоекономічних договорах
- •2.3.1 Загальні положення правил інкотермс-2000
- •2.3.2 Класифікація базисних умов інкотермс-2000
- •За умовою fob – Free On Boad – Франко-борт (назва порту відвантаження) продавець вважається таким, що виконав поставку, коли товар перетнув поручні судна в названому порту відвантаження.
- •2.3.3 Особливості тлумачення деяких допоміжних спеціалізованих термінів правил інкотермс
- •2.3.4 Товаророзпорядчі документи
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 3 Розрахунки за зовнішньоекономічними договорами
- •3.1 Поняття і види розрахунків за зовнішньоекономічними договорами
- •3.1.1 Основні положення про міжнародні розрахункові операції
- •3.1.2 Розрахунки у валюті
- •3.1.3 Способи розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності
- •3.1.4 Форми розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності
- •3.2 Розрахунки за акредитивами
- •3.2.1 Загальні положення розрахунків за акредитивами
- •3.2.2 Види акредитивів
- •3.3 Розрахунки за інкасо
- •3.3.1 Загальні положення розрахунків за інкасо
- •3.3.2 Види інкасо
- •3.3.3 Розрахунки за інкасо
- •Для списання засобів з рахунку платника компетентний орган, сторона за договором або особа, що здійснює виконання присудження, подає у відповідний банк:
- •3.4 Клірингові розрахунки
- •3.4.1 Загальні положення про кліринг
- •3.4.2 Види клірингу
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 4 відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності
- •4.1 Поняття і види відповідальності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності
- •4.1.1 Загальні умови відповідальності в зовнішньоекономічній діяльності
- •4.1.2 Майнова відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •4.1.3 Кримінальна відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •4.1.4 Адміністративна відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •4.2 Господарська відповідальність під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності
- •4.2.1 Оперативно-господарські санкції в зовнішньоекономічній діяльності
- •4.2.2 Специфіка господарської відповідальності за деякими видами зовнішньоекономічної діяльно
- •4.3 Поняття і види державного захисту прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності
- •4.3.1 Захист прав і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності від незаконних дій інших держав, митних союзів або економічних угруповань
- •4.3.2 Захист прав і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності від незаконних дій інших суб'єктів господарювання
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Список рекомендованої літератури
- •Нормативні акти
2.3.2 Класифікація базисних умов інкотермс-2000
Сторони, що укладають зовнішньоторговельний контракт купівлі-продажу, в обов’язковому порядку повинні вибрати базисну умову поставки товару. Вона позначається в статті «Предмет контракту».
Базисні умови зовнішньоторговельної купівлі-продажу визначають момент переходу права власності на товар.
У зв’язку з тим, що покупець не має права відкладати момент переходу витрат і ризиків, усі базисні умови передбачають, що перехід ризиків і витрат може мати місце і до моменту поставки, у випадку якщо покупець зі своєї вини не приймає доставку відповідно з контрактом і не дає інструкцій продавцю для виконання його зобов’язань з поставки товару. Проте у всіх випадках необхідною умовою є ідентифікація – відособлення конкретного товару для конкретного покупця. Ця умова також була передбачена п. 69.3 Конвенції ООН 1980 р. «Про договори міжнародного продажу товарів».
В ІНКОТЕРМС-2000 міститься тринадцять торговельних термінів, розділених на чотири групи, розташованих відповідно до збільшення контрактних зобов’язань продавця відносно покупця.
У всіх 13 умовах відповідні зобов’язання сторін згруповані під 10 пунктами, де кожне зобов’язання з боку продавця «дзеркально відображає» положення покупця щодо того ж самого питання.
Кожна з умов ІНКОТЕРМС визначає обов’язки продавця і покупця, розподіл витрат і ризиків, а також відповідальність сторін за виконання контракту. Більш конкретно, кожне з них встановлює:
-
коли продавець вважається тим, що виконав свої зобов’язання з поставки товару;
-
хто здійснює сплату експортного (імпортного) мита, виконує митні формальності та несе пов’язані з цим витрати і ризики;
-
хто організовує та сплачує перевезення товару, а також несе при цьому ризики загибелі або пошкодження товару;
-
які документи необхідні у зв’язку з поставкою товару; хто, за чий рахунок і яким чином їх передає;
-
яка упаковка і маркування необхідні для товару та хто їх забезпечує;
-
інші зобов’язання (наприклад, проведення перевірки товару).
Посилання на конкретну базисну умову ІНКОТЕРМС виключає невизначеність у виборі права країни, вживаного до контракту, а також недостатність інформації і розвитку в тлумаченні термінів.
Умови ІНКОТЕРМС були згруповані в чотири базисні категорії:
Категорія «Е» –припускає мінімальні обов’язки продавця з доставки товару (товар повинен бути переданий в будь-якому місці, яке визначить продавець).
Категорія «F» – посилює обов’язки продавця: за умови F продавець не сам визначає місце передачі товару, а зобов’язаний доставити товар до транспортного засобу, на умовах, які вкаже продавець.
Категорія «C» – покладає на продавця ще більші обов’язки: за умови «С» продавець не тільки зобов’язаний доставити товар до транспортного засобу на умовах покупця, але й укласти договір перевезення за свій рахунок (при цьому продавець не несе ризику зіпсування товару після моменту відвантаження).
Категорія «D» – покладає на продавця максимальні зобов’язання: продавець повинен нести всі витрати і ризики, необхідні для доставки товару в країну імпорту до моменту доставки товару в узгоджене місце (крім того, «найсильніша умова» групи «D» вимагає від продавця, крім інших умов, сплати ввізного (імпортного) митного збору).
Базисні умови поставки груп «Е» і «F».
«Е» – перша група – єдина умова, за допомогою якої продавець робить товари доступними покупцю в своїх власних приміщеннях (складах, термінах, магазинах тощо).
Термін EXW – Ex Works (...name place) – Франко-завод (назва місця) означає, що продавець вважається таким, що виконав своє контрактне зобов’язання з поставки, коли він надасть товар в розпорядження покупця на своєму підприємстві або іншому названому місці (заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не несе ніяких зобов’язань і відповідальності за завантаження товару та його митне очищення.
Термін «Е» покладає на продавця мінімальні зобов'язання, тобто продавець лише повинен надати товар у розпорядження покупця в обумовленому місці, звичайно – у власному приміщенні продавця. Всю решту обов’язків, витрат, ризиків і відповідальності за товар цей термін покладає на покупця. Цей торговельний термін не може застосовуватися в тому випадку, якщо покупець не в змозі прямо або побічно виконати експортні формальності. Умова EXW застосовується для перевезень будь-якими видами транспорту.
«F» – друга група, за допомогою якої продавець зобов’язаний доставити товар для перевезення до транспортного засобу, призначеного покупцем, відповідно до його інструкцій.
Група «F» містить три торговельні терміни:
FCA – Free Carrier (...name place) – Франко-перевізник (назва місця призначення);
FAS – Free Alongside Ship (...named роrt shipment) – Франко уздовж борта судна (назва порту відвантаження);
FOB – Free On Board (named роrt shipment) – Франко-борт (назва порту відвантаження).
Обов’язки продавця за цих умов полягають у:
-
постачанні товару перевізнику, вказаному покупцем;
-
виборі перевізника;
-
укладенні з ним договору перевезення (хоча всі терміни даної групи покладають укладення договору перевезення на покупця, на практиці, у випадках, якщо це має значення для покупця, продавець сам укладає такі договори).
Умова FCA – Free Carrier – Франко-перевізник (місце було вказано) – поставка вважається завершеною після навантаження товару на транспортний засіб.
При цьому передбачається два варіанти:
-
коли товар завантажено на транспортний засіб покупця;
-
або коли товар був наданий в розпорядження покупця на транспортному засобі продавця, але без розвантаження.
FCA – основний термін групи «F», оскільки він є найбільш універсальним відносно способу транспортування вантажу; особливо зручний для змішаних перевезень (декількома видами транспорту).
За умовою FAS – Free Alongside Ship – Франко уздовж борту (назва порту відвантаження) – продавець зобов’язаний поставити товар до транспортного засобу – судна, вказаного покупцем, і вивантажити його, розмістивши уздовж борту судна на причалі або на ліхтерах у вказаному порту відвантаження.
Ця базисна умова обов’язково вимагає, щоб покупець сплатив експортне мито. Тому цю умову не можна використовувати у випадку, якщо покупець не в змозі виконати експортні формальності. Ця умова використовується лише на морському або річковому транспорті.
