- •Донецький університет економіки та права Кафедра цивільного права та процесу
- •Тема 1 правові основи регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.1 Поняття, суб’єкти і види зовнішньоекономічної діяльності
- •1.1.1 Поняття зовнішньоекономічної діяльності (зед)
- •1.1.2 Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності
- •Ст. 3 Закону України «Про зед» відносить до суб’єктів зед також:
- •1.1.3 Види зовнішньоекономічної діяльності
- •1.1.4 Зовнішньоекономічні операції
- •1.2 Нормативно-правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.3 Методи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.3.1 Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.3.2 Захисні заходи
- •1.3.3 Тарифне регулювання
- •Відповідно до ст. 11 Закону України «Про єдиний митний тариф» особливі види митних зборів можуть встановлюватися незалежно від інших видів мит як захисні заходи вітчизняного виробника.
- •1.3.4 Нетарифне регулювання
- •1.3.5 Експортний контроль
- •1.3.6 Обмеження експорту та імпорту
- •1.3.7 Валютний контроль
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 2 зовнішньоекономічні договори (контракти)
- •2.1 Поняття і основні положення зовнішньоекономічних договорів
- •2.1.1 Загальні положення зовнішньоекономічних договорів
- •2.1.2 Нормативне регулювання зовнішньоекономічних договорів
- •2.1.3 Реквізити зовнішньоекономічних договорів
- •Преамбула, яка повинна містити наступні елементи:
- •13. Підписи сторін – підписи осіб, уповноважених організаціями сторін укласти контракт, завірений печаткою, із зазначенням прізвища та імені (по батькові) і посади цих осіб.
- •2.1.4 Державна реєстрація зовнішньоекономічних договорів
- •2.2 Особливості деяких видів зовнішньоекономічних договорів
- •2.2.1 Зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу
- •2.2.2 Зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу сировинних і продовольчих товарів
- •2.2.3 Зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу товарів масового попиту
- •2.2.4 Зовнішньоекономічні договори перевезення
- •2.2.5 Зовнішньоекономічні договори з давальницькою сировиною
- •2.2.6 Товарообмінні (бартерні) договори
- •2.2.7 Зовнішньоекономічні договори з експорту та імпорту послуг
- •2.2.7.1 Зовнішньоекономічні орендні договори
- •2.2.7.2 Зовнішньоекономічний аудит
- •2.2.7.3 Зовнішньоекономічні договори представництва
- •2.3 Вживання правил інкотермс-2000 в зовнішньоекономічних договорах
- •2.3.1 Загальні положення правил інкотермс-2000
- •2.3.2 Класифікація базисних умов інкотермс-2000
- •За умовою fob – Free On Boad – Франко-борт (назва порту відвантаження) продавець вважається таким, що виконав поставку, коли товар перетнув поручні судна в названому порту відвантаження.
- •2.3.3 Особливості тлумачення деяких допоміжних спеціалізованих термінів правил інкотермс
- •2.3.4 Товаророзпорядчі документи
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 3 Розрахунки за зовнішньоекономічними договорами
- •3.1 Поняття і види розрахунків за зовнішньоекономічними договорами
- •3.1.1 Основні положення про міжнародні розрахункові операції
- •3.1.2 Розрахунки у валюті
- •3.1.3 Способи розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності
- •3.1.4 Форми розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності
- •3.2 Розрахунки за акредитивами
- •3.2.1 Загальні положення розрахунків за акредитивами
- •3.2.2 Види акредитивів
- •3.3 Розрахунки за інкасо
- •3.3.1 Загальні положення розрахунків за інкасо
- •3.3.2 Види інкасо
- •3.3.3 Розрахунки за інкасо
- •Для списання засобів з рахунку платника компетентний орган, сторона за договором або особа, що здійснює виконання присудження, подає у відповідний банк:
- •3.4 Клірингові розрахунки
- •3.4.1 Загальні положення про кліринг
- •3.4.2 Види клірингу
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 4 відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності
- •4.1 Поняття і види відповідальності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності
- •4.1.1 Загальні умови відповідальності в зовнішньоекономічній діяльності
- •4.1.2 Майнова відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •4.1.3 Кримінальна відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •4.1.4 Адміністративна відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •4.2 Господарська відповідальність під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності
- •4.2.1 Оперативно-господарські санкції в зовнішньоекономічній діяльності
- •4.2.2 Специфіка господарської відповідальності за деякими видами зовнішньоекономічної діяльно
- •4.3 Поняття і види державного захисту прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності
- •4.3.1 Захист прав і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності від незаконних дій інших держав, митних союзів або економічних угруповань
- •4.3.2 Захист прав і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності від незаконних дій інших суб'єктів господарювання
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Список рекомендованої літератури
- •Нормативні акти
2.2.6 Товарообмінні (бартерні) договори
Поширеність бартерних договорів на Україні була викликана економічною кризою, яка супроводжується кризою неплатежів, що і примушувало підприємців обмежувати розрахунки грошима і здійснювати зустрічний обмін товарами.
Специфіка правового регулювання бартерних договорів знайшла свій вираз у ст. 715 ЦК України і Законі України «Про врегулювання товарообмінних (бартерних) договорів в галузі зовнішньоекономічної діяльності» від 23.12.1998 р. Цей Закон був виданий з метою державного регулювання бартеру, протидії бартеризації економіки, що викликало скорочення валютних надходжень до України. Він встановив режим здійснення товарообмінних (бартерних) договорів в галузі зовнішньоекономічної діяльності, відповідальність за порушення його норм і визначив повноваження і функції державних органів при здійсненні контролю за проведенням товарообмінних (бартерних) договорів.
У Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» бартер (товарний) обмін був визначений як господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) в будь-якій формі, відмінній від грошової, включаючи будь-які види заліку і погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування засобів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).
Товарообмінний (бартерний) договір в галузі зовнішньоекономічної діяльності – це один з видів експортно-імпортних договорів, оформлених бартерним договором або договором із змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок була передбачена в натуральній формі, між суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб’єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами в будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом засобів в наявній або безготівковій формі. Таким чином, бартерна угода припускає обмін певної кількості одного або декількох видів товарів на еквівалентну за вартістю кількість іншого товару або видів товарів. Характерною особливістю бартеру є невикористання грошової форми розрахунків. Визначення Закону передбачає можливість оформляти бартерну угоду договором зі змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок була передбачена в натуральній формі.
Оцінка товарів за бартерними договорами здійснюється з метою створення умов для забезпечення еквівалентності обміну, а також для митного обліку, визначення сум страховок, оцінки претензії, вживання санкцій. Умовою еквівалентності обміну за бартерним договором є обмін товарами (роботами, послугами) за цінами, визначуваними суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України на договірних основах з урахуванням попиту і пропозиції, а також інших чинників, які діють на відповідних ринках на момент узгодження бартерних договорів. У випадках, передбачених законодавством України, контрактні ціни визначаються суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України відповідно до індикативних цін.
У бартерному договорі вказується загальна вартість товарів, що імпортуються, і загальна вартість товарів (робіт, послуг), що експортуються за цим договором, з обов'язковим виразом в іноземній валюті, що віднесена Національним банком України до першої групи Класифікатора іноземних валют. У законі закріплено, що всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право на проведення товарообмінних (бартерних) угод відповідно до законодавства України. Разом з тим, закон передбачає, що з метою збільшення надходжень до України валютних коштів, стабілізації грошової національної одиниці і оздоровлення фінансово-банківської системи держави в цілому, може бути заборонено проведення товарообмінних (бартерних) операцій в галузі зовнішньоекономічної діяльності з товарами (роботами, послугами), перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Важливе значення має встановлення терміну бартерних угод –тимчасових меж дії, виконання бартерних договорів. Граничний термін між експортом товарів за бартерним договором і зустрічним імпортом – 90 календарних днів. Товари, що імпортуються за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України в терміни, вказані в такому договорі, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (дати оформлення вантажної митної декларації на експорт) товарів, фактично експортованих за бартерним договором, а в разі експорту за бартерним договором робіт і послуг – з дати підписання акту або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.
Закон встановлює скорочений термін бартерної угоди при експорті високоліквідних товарів – терміни ввезення на митну територію України імпортних товарів не повинні перевищувати 60 календарних днів з дати оформлення вивізної вантажної митної декларації.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій в галузі зовнішньоекономічної діяльності» від 29.04.1999 р. № 756 затверджений перелік високоліквідних товарів, у разі експорту яких за бартерним договором термін ввезення на митну територію України не повинен перевищувати 60 календарних днів з дати оформлення ввізної вантажної митної декларації.
Перевищення встановлених термінів ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), які імпортуються за бартерними договорами, що передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, поставку складних технічних виробів, товарів спеціального призначення, допускається за наявності у суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності України, який є стороною відповідного бартерного договору, разового індивідуального дозволу, що видається Міністерством зовнішньоекономічних зв’язків і торгівлі України в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Порядок віднесення бартерних договорів до тих, що передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, поставку складних технічних виробів, товарів спеціального призначення визначені в Постанові Кабінету Міністрів України від 29.04.1999 р. № 56.
Порядок видачі разового індивідуального дозволу на перевищення встановлених термінів ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), які імпортуються за імпортними договорами затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.1999 р. № 1489.
На перебіг цього терміну не впливає переоформлення бартерного договору: цей термін не зупиняється і не поновлюється. Терміни виконання бартерних угод ідентичні визначеним Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. Якщо за іншими зовнішньоекономічними договорами термін 90 календарних днів встановлено для зарахування виручки резидентів в іноземній валюті, то в бартерних операціях в той же термін необхідно ввезти товар, що імпортується.
У випадку, якщо замість поставок товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором, іноземний контрагент виконує свої зобов’язання шляхом перерахування коштів на рахунок суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності України – сторони договору, підставою для зняття з контролю митного органу питання щодо імпортної частини за бартерним договором є надання вказаним суб’єктом до митного органу довідки уповноваженого банку про надходження коштів у рахунок цього договору у встановлені законодавством України терміни на суму, еквівалентну вартості товарів (робіт, послуг), вказаних в договорі, і копії додаткових угод, які зумовлюють зміну характеру договору.
У разі зміни умов договору, що передбачає заміну зобов’язань з оплати товару іноземним контрагентом в грошовій формі на зобов’язання з поставки товарів (робіт, послуг), український постачальник надає копії договору і додаткових угод до органу державної податкової служби України.
