- •Донецький університет економіки та права Кафедра цивільного права та процесу
- •Тема 1 правові основи регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.1 Поняття, суб’єкти і види зовнішньоекономічної діяльності
- •1.1.1 Поняття зовнішньоекономічної діяльності (зед)
- •1.1.2 Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності
- •Ст. 3 Закону України «Про зед» відносить до суб’єктів зед також:
- •1.1.3 Види зовнішньоекономічної діяльності
- •1.1.4 Зовнішньоекономічні операції
- •1.2 Нормативно-правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.3 Методи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.3.1 Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1.3.2 Захисні заходи
- •1.3.3 Тарифне регулювання
- •Відповідно до ст. 11 Закону України «Про єдиний митний тариф» особливі види митних зборів можуть встановлюватися незалежно від інших видів мит як захисні заходи вітчизняного виробника.
- •1.3.4 Нетарифне регулювання
- •1.3.5 Експортний контроль
- •1.3.6 Обмеження експорту та імпорту
- •1.3.7 Валютний контроль
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 2 зовнішньоекономічні договори (контракти)
- •2.1 Поняття і основні положення зовнішньоекономічних договорів
- •2.1.1 Загальні положення зовнішньоекономічних договорів
- •2.1.2 Нормативне регулювання зовнішньоекономічних договорів
- •2.1.3 Реквізити зовнішньоекономічних договорів
- •Преамбула, яка повинна містити наступні елементи:
- •13. Підписи сторін – підписи осіб, уповноважених організаціями сторін укласти контракт, завірений печаткою, із зазначенням прізвища та імені (по батькові) і посади цих осіб.
- •2.1.4 Державна реєстрація зовнішньоекономічних договорів
- •2.2 Особливості деяких видів зовнішньоекономічних договорів
- •2.2.1 Зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу
- •2.2.2 Зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу сировинних і продовольчих товарів
- •2.2.3 Зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу товарів масового попиту
- •2.2.4 Зовнішньоекономічні договори перевезення
- •2.2.5 Зовнішньоекономічні договори з давальницькою сировиною
- •2.2.6 Товарообмінні (бартерні) договори
- •2.2.7 Зовнішньоекономічні договори з експорту та імпорту послуг
- •2.2.7.1 Зовнішньоекономічні орендні договори
- •2.2.7.2 Зовнішньоекономічний аудит
- •2.2.7.3 Зовнішньоекономічні договори представництва
- •2.3 Вживання правил інкотермс-2000 в зовнішньоекономічних договорах
- •2.3.1 Загальні положення правил інкотермс-2000
- •2.3.2 Класифікація базисних умов інкотермс-2000
- •За умовою fob – Free On Boad – Франко-борт (назва порту відвантаження) продавець вважається таким, що виконав поставку, коли товар перетнув поручні судна в названому порту відвантаження.
- •2.3.3 Особливості тлумачення деяких допоміжних спеціалізованих термінів правил інкотермс
- •2.3.4 Товаророзпорядчі документи
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 3 Розрахунки за зовнішньоекономічними договорами
- •3.1 Поняття і види розрахунків за зовнішньоекономічними договорами
- •3.1.1 Основні положення про міжнародні розрахункові операції
- •3.1.2 Розрахунки у валюті
- •3.1.3 Способи розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності
- •3.1.4 Форми розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності
- •3.2 Розрахунки за акредитивами
- •3.2.1 Загальні положення розрахунків за акредитивами
- •3.2.2 Види акредитивів
- •3.3 Розрахунки за інкасо
- •3.3.1 Загальні положення розрахунків за інкасо
- •3.3.2 Види інкасо
- •3.3.3 Розрахунки за інкасо
- •Для списання засобів з рахунку платника компетентний орган, сторона за договором або особа, що здійснює виконання присудження, подає у відповідний банк:
- •3.4 Клірингові розрахунки
- •3.4.1 Загальні положення про кліринг
- •3.4.2 Види клірингу
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Тема 4 відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності
- •4.1 Поняття і види відповідальності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності
- •4.1.1 Загальні умови відповідальності в зовнішньоекономічній діяльності
- •4.1.2 Майнова відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •4.1.3 Кримінальна відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •4.1.4 Адміністративна відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •4.2 Господарська відповідальність під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності
- •4.2.1 Оперативно-господарські санкції в зовнішньоекономічній діяльності
- •4.2.2 Специфіка господарської відповідальності за деякими видами зовнішньоекономічної діяльно
- •4.3 Поняття і види державного захисту прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності
- •4.3.1 Захист прав і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності від незаконних дій інших держав, митних союзів або економічних угруповань
- •4.3.2 Захист прав і законних інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності від незаконних дій інших суб'єктів господарювання
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Список рекомендованої літератури
- •Нормативні акти
2.2.3 Зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу товарів масового попиту
У сучасних умовах зовнішньоторговельні операції за більшістю товарів масового попиту (побуттехніка, взуття, одяг, автомобілі тощо) визначаються умовами стійкого ринку покупця, тобто умовами перевищення обсягу пропозицій над попитом. Ця обставина зумовлює подальше зростання конкуренції на ринках цих товарів і знаходить відбиття в умовах угод, у статтях контрактів купівлі-продажу, оскільки договір завжди відображає співвідношення положення на ринку продавця і покупця.
Серед чинників, які впливають на рівень конкурентноздатності товарів масового попиту, необхідно перш за все виділити якість товару в широкому тлумаченні, тобто не тільки технологічні якісні показники, але і ступінь корисності споживання, безпека для людини і навколишнього середовища, рівень витрат споживача при використанні товару, упаковка і маркування. Імпортерам необхідно враховувати, що з кожного з товарів цієї групи виступає значне число експортерів, які постійно прагнуть покращувати якість продукції, хоча це і пов’язано із значними витратами. В сучасних умовах, коли покупець має нагоду вибору постачальника, зниження ціни на запропонований товар не збільшує обсяг продажів, якщо якість товару низька.
Питання якості товару ретельно розробляються контрактах купівлі-продажу, де зазначаються:
-
підстави для встановлення якості (стандарти, технічні умови, зразок);
-
метод перевірки якості (якісна індивідуалізація партії);
-
умови і терміни здачі-приймання продавцем покупцю за якістю (може бути передбачена попередня здача-приймання і остаточна – в країні імпортері);
-
гарантії якості, порядок висування претензій за якістю (рекламацій);
-
способи задоволення обґрунтованих рекламацій.
У контракти може бути внесене зауваження про право продавця поставити товар нижчої чи вищої якості в порівнянні з базисними показниками. В цих випадках доцільно вказати межі таких відхилень. У випадку поставки товару вищої чи нижчої якості в контракт необхідно включати розрахунок рівня цін, тобто слід передбачити знижки і надбавки до ціни (такі зміни ціни відповідно називаються боніфікацією і рефакцією).
Вимоги до якості товарів, як продовольчих, так і споживацьких, що постійно зростають, зумовлюють необхідність включення до контракту умов щодо сертифікації продукції, надання сертифікатів безпеки, сертифікатів про походження товарів з країн, які здійснюють стандартизацію і сертифікацію. У випадку надання цих документів для суб’єктів ЗЕД встановлюються пільги при ввезенні товарів. Це зумовлено прагненням залучити до товарообігу високоякісні і безпечні для людини і навколишнього середовища товари.
У багатьох випадках підставою для підтвердження якості товару в контрактах купівлі-продажу є стандарт, який встановлює жорсткі рамки якісних параметрів товару.
У теперішній час в світовій економіці встановлюються:
-
міжнародні стандарти (стандарти Міжнародної організації зі стандартизації);
-
регіональні стандарти (стандарти окремих країн і регіонів);
-
галузеві стандарти.
При купівлі-продажу товарів, відносно яких встановлені вимоги до якості на підставі стандарту, в торгівлі знаходяться в обігу тільки ті товари, які відповідають цим вимогам. У багатьох випадках економісти і комерсанти-практики розглядають стандарти як засоби нетарифного обмеження експорту та імпорту.
Про зростаючу увагу світової громадськості і ділових кіл до якості товарів, які знаходяться в обігу в торгівлі, до встановлення стандартів і сертифікації продукції свідчить ряд міжнародних заходів, які визначають нові інструменти із захисту навколишнього середовища, здоров’я і життя людини.
Після Конференції ООН із захисту навколишнього середовища (1992 р.) звертається особлива увага на забезпечення екологічної і біологічної безпеки товарів у міжнародній торгівлі.
Були розроблені нові стандарти, які розширили коло нетарифних обмежень при експорті та імпорті:
-
введені жорсткі норми на вміст сірки в нафтопродуктах, що допускається;
-
введена заборона імпорту продукції, яка містить небезпечні речовини, що перевищують допустимі норми;
-
в контракти почали включатися зобов’язання зі зворотного приймання упаковки і відпрацьованих матеріалів (рециркульований джут, наприклад), відпрацьованих масел;
-
встановлюються обов’язкові норми вмісту в імпортних товарах матеріалів, що підлягають рециркуляції.
Всесвітня торговельна організація (ВТО) веде активну діяльність з введення екомаркування та екосертифікації товарів, що знаходяться в обігу на світовому ринку – така сертифікація застосовується тільки при визначенні якості товарів, що містять озоноруйнуючі речовини.
Нові положення про стандартизацію і сертифікацію продукції повинні враховуватися українськими комерсантами як при імпорті товарів масового попиту, так і при експорті, оскільки фірма не купить той товар, який не відповідає вимогам стандартів і технологічних норм.
При формулюванні умов контрактів за якістю товару, що поставляється, широко використовується практика продажу за зразками. При цьому способі встановлення якості необхідно вказувати кількість відібраних зразків і детально обговорюється порядок зіставлення, порівняння поставленого товару із зразком. Якість товару повинна відповідати зразкам, які узгоджуються і підтверджуються сторонами і які є еталонами до контракту. Як приклад формулювання цієї умови, в контракті зазначається, що один екземпляр зразка еталона зберігається у продавця, інший – у покупця протягом певного терміну з дати закінчення поставок, і еталони будуть арбітражними зразками у разі виникнення суперечки за якістю між сторонами. Якість товару для зіставлення зразків-еталонів з фактично поставленими товарами повинна підтверджуватися сертифікатами якості, виданими експертами нейтральної організації. Продавець повинен з першою партією товару, що відвантажується, вислати на адресу вантажоодержувача по одному дублікату еталона-зразка кожного виробу з поміткою, що поставляється «Дублікат еталона», на етикетці виробу. При цьому опломбовані продавцем дублікати еталонів укладаються в окремі ящики, на яких робиться відповідний напис.
У рахунку і специфікації з відвантаження повинна бути зроблена відмітка про те, що з даною партією товару висилається дублікат еталона (з вказівкою номера ящика, артикула). В контракті зазначається, що дублікати еталонів оплачуються покупцем.
З метою забезпечення поставки товарів потрібної якості в контрактах може бути встановлена можливість участі представника покупця в частковій або повній перевірці якості товару, як у процесі виробництва, так і готових до відвантаження партій на складах продавця. Продавець бере на себе обов’язок забезпечити участь представника покупця у вказаній перевірці, проте це не знімає з продавця відповідальності за якість товару. Формулювання цієї умови слід вважати вичерпним тоді, коли в контракті зазначається, що покупець має право не приймати цю партію при виявленні дефектів в певному відсотковому відношенні до всієї партії. Крім того, сторони зазначають, що всі витрати з переїзду і перебування представника покупця несе покупець (можуть бути і варіанти цієї умови за окремими видами витрат).
Особливістю умов поставок товарів масового попиту є те, що при виявленні в товарі дефектів або його невідповідності якісним показникам, товар може бути знижений в ціні, або (як і за іншими групами товарів) передбачається заміна забракованого товару. Грамотне формулювання цієї умови включає вказівку максимально допустимого обсягу забракованого товару – у разі його перевищення покупець має право розірвати контракт з віднесенням збитків на рахунок продавця, у тому числі й неустойку у розмірі частини суми за розірваним контрактом.
В умовах ринку продавець зацікавлений у продажу найбільшої кількості товарів. У контрактах купівлі-продажу товарів масового попиту ця тенденція знаходить явне віддзеркалення у зв’язку з тим, що термін морального старіння цієї групи товарів надзвичайно високий – товари масового споживання дуже швидко замінюються більш новими, досконалими і більш дешевими. З метою зацікавлення покупця в збільшенні покупок продавець встановлює в контракті знижку з ціни у разі покупки додаткових кількостей товару. Ця знижка називається прогресивною, серійною знижкою, і вона пов’язана з кількістю товару, що поставляється.
Прогресивна знижка може бути сформульована декількома способами залежно від становища продавця і покупця на ринку:
-
продавець може запропонувати покупцю знижку при закупівлі додаткової кількості, яка буде сплачена за зниженими цінами;
-
про більшу зацікавленість у продажу свідчить знижка в контракті, згідно з якою продавець знизить ціну не тільки на додаткову кількість товару, але і на первинну контрактну партію;
-
сторони при цьому можуть домовитися про шкалу прогресивних знижок на подальші поставки.
Товари масового попиту відрізняються різноманітністю видів, сортів, що зумовлює деякі специфічні особливості при документарному оформленні поставки кожної конкретної партії.
При поставках товарів масового попиту контракт звичайно містить специфікацію, тобто перелік усіх видів, сортів товару, що входять в дану партію. Специфікація може бути додатком до контракту (його частиною) або відвантажувальною специфікацією, що засвідчує фактичне відвантаження видів товарів в партії. В останньому випадку вона входить до комплекту документів, що пред’являються продавцем, для оплати після відвантаження товару.
У специфікації не вимагається зазначати вартість кожного виду, сорту товару даної партії, проте сторони можуть домовитися (і це повинне бути чітко вказано в контракті), що при відвантаженні буде виписаний специфікований рахунок (рахунок-специфікація), в якому буде вказана вартість кожного виду і сорту і загальна вартість партії (в цьому випадку немає необхідності додатково виставляти рахунок-фактуру), проте всі ці умови повинні бути обумовлені наперед в тексті підписаного контракту.
Відвантаження супроводжується виписуванням пакувальних листів.
Пакувальний лист містить перелік усіх видів і сортів товару в кожному товарному місці. Один екземпляр пакувального листа повинен бути вкладений в товарне місце, інші йдуть в комплектах документів на оплату страхування. Пакувальні листи входять в пакет документів для оплати в додатку до рахунку (фактурі) тоді, коли відправляється велика кількість найменувань товарів, і вага, і зміст кожного товарного місця різноманітні. У пакувальному листі не повинні зазначатися вартість товарів, так само як і у відвантажувальній специфікації, яка представляє перелік всіх видів і сортів товарів, що створюють контрактну партію. Пакувальний лист нумерується у вигляді дробу, в чисельнику якого указується номер партії товару, а в знаменнику – число місць в даній партії і номер конкретного місця. Пакувальний лист готується підприємством-виготівником при упаковці партії до відвантаження.
При встановленні ціни в контракті купівлі-продажу товарів масового попиту комерсанти часто використовують:
-
прейскурантні ціни;
-
ціни каталогів експортних фірм.
Покупець, який має в своєму розпорядженні такі довідкові ціни, повинен мати на увазі, що це ціни запиту, а рівень цін фактичних угод може бути визначений за наявності інформації про знижки або націнки до прейскурантних цін – зразковий рівень цих знижок і націнок по кожній групі товарів, як правило, відомий комерсантам.
