2.1.2 Нормативне регулювання зовнішньоекономічних договорів

Основні законодавчі та інші нормативно-правові акти України, що регулюють питання форми, порядку укладення і виконання зовнішньоторговельних договорів (контрактів): Господарський кодекс України, Цивільний кодекс України, Закон України «Про ЗЕД» від 16.04.1991 р., Закон України «Про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах» від 15.09.1993 р., Закон України «Про регулювання товарообмінних (обмінних) операцій в галузі зовнішньоекономічної діяльності» від 23.12.1998 р., Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1995 р., Указ Президента України «Про заходи з вдосконалення кон’юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності» від 10.02.1996 р., Указ Президента України «Про заходи із впорядкування розрахунків за договорами, що укладаються суб’єктами підприємницької діяльності України» від 04.11.1994 р., Указ Президента України «Про вживання Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів» від 04.10.1994 р., Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті» від 21.06.1995 р. № 444, Наказ Міністерства економіки з питань Європейської інтеграції України «Про порядок здійснення обліку (реєстрації) зовнішньоекономічних договорів (контрактів)» від 29.06.2000 р. № 136, Правилами ІНКОТЕРМС-2000, Конвенцією ООН «Про договори міжнародного продажу товарів» 1980 р. тощо.

Зміст зовнішньоекономічного договору визначається в Положенні про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженому наказом Міністерства економіки з питань Європейської інтеграції України від 06.09.2001 року № 201. Це Положення застосовується при укладенні договорів купівлі-продажу (наданні послуг, виконанні робіт) і товарообмінних договорів між українськими та іноземними суб’єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності і видів діяльності.

2.1.3 Реквізити зовнішньоекономічних договорів

Зовнішньоекономічний договір повинен містити наступні реквізити

Преамбула, яка повинна містити наступні елементи:

• повне найменування сторін – учасників зовнішньоекономічної операції, під яким вони офіційно зареєстровані, з вказівкою країни;

• коди країн сторін за міжнародним класифікатором «Країни світу» для полегшення митного оформлення;

• коди окпо сторін, точні назви їх організацій;

• порядковий номер документа (для організацій, які його укладають), дату його підписання; прізвища, імена, посади осіб, що підписують контракт;

• вказівка, на підставі яких документів вони мають повноваження щодо підпису договору.

Текст контракту, який повинен містити наступні статті:

1. Предмет контракту, де зазначаються:

• найменування і повна характеристика товару (робіт, послуг);

• повне комерційне найменування товару (робіт, послуг);

• асортимент, розміри, моделі, комплектність, країна походження товару та інші дані, необхідні для опису товару, включаючи посилання на міжнародні та/або національні стандарти на продукцію;

• опис тари, упаковки, маркування товару;

• найменування тари або упаковки відповідно до міжнародного класифікатора «Коди для видів вантажу, упаковок і матеріалів упаковок (з додатковими кодами для найменувань упаковок)»;

• опис і вимоги до маркування товару;

• обсяг, вага, кількість товару (де визначаються, залежно від номенклатури, одиниця вимірювання товару, прийнята для товарів такого вигляду (в тоннах, кілограмах, штуках тощо), його загальна кількість і якісні характеристики). В тексті договору (контракту) про виконання робіт (надання послуг) зазначаються конкретні обсяги робіт (послуг);

• обсяг вантажу, його вага з упаковкою (брутто) або без неї (нетто) в узгоджених одиницях вимірювання;

• у необхідних випадках надається кількість товару в одиницях вимірювання відповідно до таблиці єдиних вимірювань, наведеної в ТН ЗЕД.

У бартерному (товарообмінного) договорі (контракті) або контракті на переробку давальницької сировини визначається також повне найменування (марка, сорт) зустрічних поставок (або найменування товару, який є кінцевою метою переробки давальницької сировини).

Якщо товар (робота, послуги) вимагає більш детальної характеристики або номенклатура товарів (робіт, послуг) достатньо велика, то все це зазначається в додатку (специфікації), який повинен бути невід'ємною частиною договору (контракту), про що зазначається в тексті договору (контракту).

У додатку до договору (контракту) на переробку давальницької сировини зазначається відповідна технологічна схема такої переробки.

Технологічна схема переробки давальницької сировини повинна відображати:

• всі основні етапи переробки сировини і процес перетворення сировини в готову продукцію;

• кількісні показники сировини на кожному етапі переробки з обґрунтовуванням технологічних витрат сировини;

• витрати виконавця на кожному етапі переробки.

2. Ціна товару і сума контракту, де зазначаються:

• загальна сума контракту і ціна за одиницю товару у валюті ціни з наведенням скороченого найменування базису поставки відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів умов поставки товару («ІНКОТЕРМС-2000»);

• найменування і код валюти, в якій оцінюється товар відповідно до класифікатора валют, що використовується з метою митного оформлення.

У випадках, коли ціна за одиницю товару і сума контракту не можуть бути чітко визначені на дату підписання контракту, надається докладна формула ціни або умови її визначення з таким розрахунком, щоб при реалізації товару (робіт, послуг) можна було безумовно встановити ціну товару і суму контракту.

Якщо згідно з угодою (контрактом) поставляються товари різної якості та асортименту, ціна встановлюється окремо за одиницю товару кожного сорту, марки, а окремим пунктом договору (контракту) зазначається його загальна вартість. У цьому випадку цінові показники можуть бути вказані в додатках (специфікаціях), на які робиться посилання в тексті договору (контракту).

При розрахунках ціни договору (контракту) за формулою зазначається орієнтовна вартість договору (контракту) на дату його укладання.

У договорі (контракті) на переробку давальницької сировини, крім того, зазначаються його заставна вартість, ціна і загальна вартість готової продукції, загальна вартість переробки.

У бартерному (товарообмінному) договорі (контракті) зазначається загальна вартість товарів, що експортуються (робіт, послуг), імпортуються за цим договором (контракту), з обов’язковим виразом в іноземній валюті, віднесеної Національним банком України до першої групи Класифікатора іноземних валют.

3. Регулювання цін, яке закріплюється Указом Президента України «Про заходи з вдосконалення кон’юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності» від 10.02.1996 р. № 124/96.

В Указі, зокрема, встановлено, що контрактні ціни у сфері зовнішньоекономічної діяльності визначаються суб’єктами ЗЕД України на договірних основах з урахуванням попиту і пропозиції, а також інших чинників, які діють на відповідних ринках на момент укладання зовнішньоекономічних угод (контрактів). Тим самим за загальним принципом встановлено свободу у визначенні контрактних цін.

Проте з цього правила встановлено ряд виключень, коли контрактні ціни у сфері ЗЕД визначаються суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України відповідно до цін, що вводяться Міністерством економіки України.

Указом Президента України від 10.02.1996 р. № 124/96 затверджено Положення про індикативні ціни у сфері ЗЕД, в якому індикативні ціни були визначені як ціни на товари, що відповідають цінам, які склалися або складалися на відповідній товар на ринку експорту або імпорту на момент здійснення експортної (імпортної) операції з урахуванням поставки і умов здійснення розрахунків, визначених згідно з законодавством України.

Індикативні ціни можуть встановлюватися на товари:

• щодо експорту яких були застосовані антидемпінгові заходи чи запроваджені антидемпінгові розслідування або процедури в Україні чи за її межами;

• щодо яких застосовуються спеціальні імпортні процедури відповідно до ст. 19 Закону України «Про ЗЕД»;

• щодо експорту яких встановлено режим квотування;

• щодо експорту яких встановлено спеціальні режими;

• експорт яких здійснюється в порядку, передбаченому ст. 20 Закону України «Про ЗЕД»;

• в інших випадках для виконання міжнародних зобов’язань України.

Приймає рішення про введення індикативних цін на відповідні товари і затверджує переліки індикативних цін Міністерство економіки України. Таке рішення і переліки індикативних цін публікуються Міністерством економіки України або уповноваженими організаціями в газеті «Урядовий кур’єр».

Введення у вищезгаданому порядку і випадках індикативних цін є обов’язковим до виконання суб’єктами ЗЕД всіх форм власності при укладанні та здійсненні зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

4. Умови платежу, де дається опис умов платежу, а саме:

• зазначаються найменування і код валюти, в якій здійснюватиметься платіж, відповідно до Класифікатора, що використовується з метою митного оформлення;

• терміни платежу;

• умови розстрочки (за умов її надання);

• обов’язковий перелік документів, які передаються продавцем покупцеві і підтверджують факт відвантаження, вартість і номенклатуру відвантажених товарів;

• умови банківського переказу до авансового платежу та/або після відвантаження товару, або умови документарного акредитиву або інкасо (з гарантією), визначені відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 21.06.1995 р. № 444 «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактам), які передбачають розрахунки в іноземній валюті»;

• умови з гарантії, якщо вона є або коли вона необхідна (вид гарантії: на вимогу, умовна), умови і термін дії гарантії, можливість зміни умов договору (контракту) без зміни гарантій.

Рекомендується передбачати акредитивну форму платежу або іншу форму, що гарантує безумовне надходження валютної виручки при експорті товарів, а також надання гарантій на повернення платежу, раніше переведеного за оплату товарів, що імпортуються, у випадку їх ненадходження.

Зазначаються повні найменування і поштові адреси банків (філіалів) сторін, номери рахунків, платіжні реквізити.

5. Термін виконання зобов’язань – одна з ключових умов контракту – наводиться порядок поставки товарів, тобто дата завершення поставок та/або графік поставок конкретних партій товару із зазначенням терміну дії контракту, із закінченням якого повинні бути завершені поставки товарів і взаємні розрахунки за контрактом.

6. Умови прийняття товару за якістю і кількістю – зазначаються місце і терміни проведення інспекції якості і кількості товару, найменування незалежної експертної організації, порядок пред’явлення рекламацій. Приймання-здача проводиться: за кількістю – згідно з товаросупровідними документами, за якістю – згідно з документами, що засвідчують якість товару.

7. Упаковка і маркування, де містяться відомості про упаковку товару (ящики, мішки, контейнери тощо), відповідного маркування, яке на неї нанесене (найменування продавця і покупця, номер договору (контракту), місце призначення, габарити, спеціальні умови складування, транспортування тощо), а у випадку необхідності також умови її повернення.

8. Форс-мажор – визначаються, за яких умов договір (контракт) може бути не виконаний сторонами (стихійні лиха, військові дії, ембарго, втручання з боку влади тощо). При цьому сторони звільняються від відповідальності на термін дії цих обставин, або можуть відмовитися від виконання договору (контракту) частково або в цілому без додаткової фінансової відповідальності. Термін дії форс-мажорних обставин підтверджується Торговельно-промисловою палатою відповідної країни.

Спільною Постановою Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 21.06.1995 р. № 444 затверджені Типові платіжні умови за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) і типові форми захисних обмовок до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті, у тому числі «форс-мажорні обмовки» в наступній редакції: «сторони погодилися, що у разі виникнення форс-мажорних обставин (дії непереборної сили, яка не залежить від волі сторін), а саме: війни, військових дій, блокади, ембарго, інших міжнародних санкцій, валютних обмежень, інших дій держав, які роблять неможливим виконання сторонами своїх зобов’язань, пожеж, повеней, іншого стихійного лиха або сезонних природних явищ, зокрема, таких, як замерзання моря, проток, портів тощо, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів, сторони звільняються від виконання своїх зобов’язань на час дії вказаних обставин. У випадку, якщо дія вказаних обставин продовжується більше _____ днів, кожна сторона має право на розірвання договору за умови, що вона повідомить про це іншу сторону не пізніше, ніж за _____ днів до розірвання. Достатнім доказом дії форс-мажорних обставин є виданий документ ______________ (назва організації). Виникнення вказаних обставин не є підставою для відмови Покупця від оплати за товари (роботи, послуги), поставлені до їх виникнення».

9. Інші умови і обставини операції, де вказуються інші умови і обставини операції (гарантійні зобов’язання, ліцензійні платежі, технічна допомога; збірка, наладка і монтаж обладнання; навчання персоналу, інформаційні та інші послуги, страхування, визначення норм вантажу (відвантаження), умови передання технічної документації на товар, порядок сплати податків, митних зборів, можливість і порядок внесення змін до контракту тощо).

10. Санкції, де встановлюються порядок вживання штрафних санкцій, відшкодування збитків і пред’явлення рекламацій у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням одним з контрагентів своїх зобов’язань. При цьому повинні чітко визначатися розміри штрафних санкцій (у відсотках від вартості непоставленого товару (робіт, послуг) або суми не сплачених коштів, терміни виконання штрафів – з якої дати вони встановлюються і протягом якого часу вони діють, або їх певний розмір), терміни, протягом яких рекламації можуть заявлятися, права та обов’язки сторін договору (контракту), способи врегулювання рекламацій.

11. Врегулювання суперечок в судовому порядку, де визначаються умови і порядок вирішення суперечок в судовому порядку щодо тлумачення, невиконання та/або неналежного виконання договору (контракту) з визначенням назви суду або чітких критеріїв визначення суду будь-якої із сторін залежно від предмету і характеру суперечки, а також узгоджений сторонами вибір матеріального і процесуального права, яке застосовується цим судом, і правил процедури судового врегулювання. Тут же може передбачатися арбітражне застереження, в якому:

• наводиться порядок пред’явлення і розгляду неврегульованих претензій;

• порядок платежів за претензіями;

• розгляд спірних питань в арбітражі із вказівкою арбітражної інстанції (також третейського суду – з точною вказівкою найменування суду і посиланням на його регламент (при третейському розгляді суперечки));

• встановлюється право держави, відповідно до якого регулюватимуться відносини за контрактом.

12. Юридичні адреси і банківські реквізити сторін, де зазначаються місцезнаходження (місце проживання), повні поштові реквізити (номер рахунку, найменування і місцезнаходження банку), контрагентів договору (контракту).

За домовленістю сторін у договорі (контракті) можуть визначатися додаткові умови: страхування, гарантії якості, умови залучення субвиконавців договору (контракту), агентів, перевізників, визначення норм вантаження (вивантаження), умови передання технічної документації на товар, збереження торговельних марок, порядок сплати податків, митних зборів, різного роду захисні зауваження, з якого моменту договір (контракт) починає діяти, кількість підписаних екземплярів договору (контракту), можливість і порядок внесення змін до договору (контракту) тощо.