9.7. Методичні підходи до визначення параметрів неформальної діяльності (тіньової торгівлі)

Методи дорахунку обсягів неформальної діяльності до обсягу роздрібного товарообороту в торгівлі призначений для застосування на національному рівні.

Згідно з прийнятими в міжнародній практиці і сформульованими в системі національних рахунків критеріями неформальна економічна діяльність у широкому розумінні –– це будь-яка діяльність (законна чи незаконна), здійснювана інституційними одиницями з метою отримання економічної вигоди, яка приховується чи призменшується з метою ухилення від оподаткування, виконання встановлених законом норм охорони праці і т. ін., а також діяльність, здійснювана некорпоративними підприємствами (домогосподарствами).

Неформальна економічна діяльність некорпоративних підприємств включає в себе виробництво товарів чи надання послуг підприємствами, утвореними домашніми господарствами та не зареєстрованими як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі підприємств, організацій та установ (ЄДРПОУ) Держкомстату України. Як правило, такі некорпоративні підприємства функціонують на засадах неформальної зайнятості й можуть виробляти продукти як для продажу на ринку, так і для власного споживання.

Неформальна економічна діяльність не може бути врахована звичайним статистичним спостереженням і надана за формами статистичної звітності, тому для її адекватного оцінювання використовуються спеціальні методичні підходи, які базуються на застосуванні непрямих розрахунків, побічної інформації та, частково, експертних оцінок.

Таким чином, для практичних цілей під неформальною економічною діяльністю розуміють:

• приховану офіційно зареєстрованими підприємствами діяльність;

• результати економічної діяльності незареєстрованих підприємств;

• результати економічної діяльності некорпоративних підприємств (домашніх господарств).

Показники неформальної діяльності в торгівлі визначаються:

1. обсягами приховування (або заниження) роздрібного товарообороту та продажу окремих товарів підприємствам торгівлі;

2. обсягами продажу товарів фізичними особами, які здійснюють продаж без реєстрації даного виду діяльності та без відповідної ліцензії чи патенту. Як правило, така торгівля здійснюється на продовольчих, речових та змішаних ринках.

Розрахунок обсягів продажу споживчих товарів на продовольчих, речових та змішаних ринках проводиться на підставі спеціального вибіркового обстеження (інструментарій затверджений Держкомстатом України), методику якого наведено в розділі «Статистичне оцінювання кон’юктури товарного ринку».

Визначення обсягу прихованого роздрібного товарообороту. Розрахунок проводиться поетапно. На першому етапі встановлюється обсяг роздрібного товарообороту великих та середніх підприємств торгівлі за даними форм статистичної звітності цих підприємств. На другому етапі встановлюється обсяг роздрібного товарообороту малих підприємств торгівлі за даними вибіркового обстеження цих підприємств, у результаті чого встановлюється офіційно врахований сумарний обсяг роздрібного товарообороту великих, середніх та малих підприємств. На третьому етапі здійснюється дорахунок сумарного обсягу товарообороту великих, середніх та малих підприємств торгівлі на обсяг приховування (заниження). Обсяг заниженого товарообороту через його приховування або неповне охоплення підприємств статистичною звітністю визначається послідовним зіставленням сумарного обсягу роздрібного товарообороту великих, середніх і малих підприємств за відомими параметрами, кожному з яких має відповідати визначуваний кінцевий обсяг товарообороту. Опис кожного параметра і порядок розрахунку наведено на рис. 9.3.

Показник рівня витрат виробництва Р_в.в у відсотках до товарообороту:

де ОВ — операційні витрати; РО — роздрібний товарооборот.

Використовується цей показник для відшукання наближеної частки приховуваного обсягу продажу в роздрібному товарообороті підприємств порівнянням індексу або темпу рівня витрат з індексом фізичного обсягу роздрібного товарообороту у поточному періоді порівняно з попереднім роком. Показник розраховується за даними форми статистичної звітності №5-С і уточнюється за даними бухгалтерської звітності р.2 «Звіт про фінансові результати», а по малих підприємствах — за формою №1-підприємництво (малі). Установлена за даними за попередній рік частка приховування зберігається протягом всього поточного періоду.

Рис. 9.3 Схема визначення параметрів прихованого роздрібного товарообороту

Приклад розрахунку. Обсяг роздрібного товарообороту підприємств торгівлі в Україні в поточному році становив 14 500 млн грн; індекс фізичного обсягу товарообороту порівняно з попереднім роком становив 111,5 %. Показник операційних витрат обігу на 1 грн товарообороту в поточному році становив 0,212 грн (або 21,2 %, тобто, 21,2 грн на 100 грн товарообороту) і збільшився в поточному році порівняно з попереднім на 48 %, тобто індекс рівня витрат становив 1,480. Тоді різниця між індексами буде дорівнювати 1,480 – 1,115 = 0,365, або 36,5 %.

Отже, наближена частка приховування обсягу продажу d_п дорівнює 36,5 %: 36,5 % : 148,0 % = 0,247 або 24,7 %, а за формулою маємо:

З урахуванням приховування обсягу продажу обсяг роздрібного товарообороту буде такий 14 500 · 1,247 = 18 081,5 (млн грн).

Розрахований обсяг роздрібного товарообороту контролюється його зіставленням із показниками: а) надходження торговельного виторгу до кас банків; б) витрат домогосподарств на придбання продовольчих і непродовольчих товарів.

а) Перший метод контролю.

Індекс фізичного обсягу торговельного виторгу, зданого до банків, за поточний період використовується для зіставлення з індексом фізичного обсягу товарообороту. Індекс фізичного обсягу торговельного виторгу визначається дефляцією на зведений індекс роздрібних цін.

Приклад розрахунку. Обсяг роздрібного товарообороту торговельних підприємств дорівнює 14 500 млн грн, а торговельний виторг, який здано до банків, дорівнює 11 250 млн грн, тобто коефіцієнт торговельного виторгу становить 77,6 % (11 250 : : 14 500 · 100%) від обсягу товарообороту. Середнє за останні, наприклад, три роки співвідношення цих показників становило 55 %. Таким чином, показник товарообороту має бути збільшений на 5954 млн грн, виходячи з такого розрахунку:

Тоді приховувана частка товарообороту така:

Отже, результати розрахунків майже порівнянні, чим і підтверджується їх правильність.

Індекс фізичного обсягу торговельного виторгу, який здано до банків за аналізований період (з урахуванням інфляції), дорівнював 0,95, або 95 %, а індекс фізичного обсягу товарообороту 0,93, або 93 % (з урахуванням розрахованої частки приховування і подальшого коригування за часткою виторгу).

б) Другий метод контролю. Показник витрат домашніх господарств на придбання продовольчих і непродовольчих товарів встановлюється за даними форми №1 обстеження умов життя домогосподарств. Темпи зміни обсягу товарообороту порівнюються з темпами зміни витрат домогосподарств.

Остаточний обсяг товарообороту вибирається з обсягів товарообороту, розрахованих описаними щойно трьома методами. Крім того, розрахований загальний обсяг роздрібного товарообороту з урахуванням приховування додатково перевіряється балансовим розрахунком товарних ресурсів роздрібної торгівлі за наведеною далі схемою у вартісному виразі.

Запаси споживчих товарів у промисловості, оптовій та роздрібній торгівлі на початок періоду плюс виробництво споживчих товарів у промисловості та продаж населенню сільгосппродукції на ринку плюс імпорт мінус експорт мінус запаси cпоживчих товарів у промисловості, оптовій та роздрібній торгівлі на кінець періоду.

Такі статті, як виробництво споживчих товарів та імпорт обліковуються за фактичними відпускними цінами підприємств (з дорахунками на повне охоплення промислових підприємств і приховуванням ними обсягів виробництва). З огляду на різні ціни ці статті перераховуються в ціни роздрібної торгівлі, із включенням податку на додану вартість, акцизів і товарно-транспортної націнки. Для цих розрахунків використовуються дані таблиці «Витрати –– Випуск» про структуру ціни покупців на товари, які споживаються домашніми господарствами. Крім того, за статтею «Імпорт» обліковується як офіційно врахований імпорт товарів юридичними особами, так і «човниковий» імпорт. Визначення вартості «човникового» імпорту проводиться за методикою Національного банку України.

Крім того, існують методи визначення обсягів продажу окремих товарів, основних продуктів харчування за всіма каналами реалізації (м’яса та м’ясопродуктів, молока та молокопродуктів, алкогольної продукції, товарів тривалого користування — телевізорів, холодильників, радіоприймальних пристроїв, пральних машин, легкових автомобілів та ін.) з урахуванням приховування обсягів продажу та обсягів виробництва. Після проведення дорахунків продажу прихованих товарів проводиться коригування товарної структури обсягу роздрібного товарообороту, на підставі якої доцільно розраховувати скоригований зведений індекс роздрібних цін.