- 52 -

Розділ 2 бухгалтерський облік та його документальне оформлення на підприємстві

2.1.Облік основних засобів

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби та інші необоротні матеріальні активи, порядок розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби” (далі П(С)БО 7).

Згідно з П(С)БО 7 основні засоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Об’єкт основних засобів визнається активом, коли:

• існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з використанням цього об’єкта;

• його вартість може бути достовірно визначена.

Одиницею обліку основних засобів, відповідно до П(С)БО 7, є об’єкт основних засобів.

Основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Типові кореспонденції придбання основних засобів наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Типові кореспонденції придбання основних засобів

№ з/п	Зміст операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	2	3	4
1	Отримано меблі за договором постачання	152 “Придбання (виготовлення) основних засобів”	631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”
2	Відображено суму ПДВ, яка включена до вартості меблів за договором	641 “Розрахунки за податками”	631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”
3	Проведено оплату за договором постачання	631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”	31 “Рахунки в банках”
4	Витрати на транспортування меблів	152 “Придбання (виготовлення) основних засобів”	631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”
5	Відображено суму ПДВ у складі транспортних витрат	641 “Розрахунки за податками”	631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”
6	Витрати зі складання та встановлення меблів	152 “Придбання (виготовлення) основних засобів”	66 “Розрахунки з оплати праці” 65 “Розрахунки за страхуванням”
7	Проведено оплату транспортних послуг	631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”	31 “Рахунки в банках”
8	Зарахування меблів до об’єктів основних засобів	106 “Інструменти, прилади та інвентар”	152 “Придбання (виготовлення) основних засобів”

Справедлива вартість активу – це сума, за якою може бути здійснений обмін активу, або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

У процесі експлуатації основних засобів підприємство несе витрати, пов’язані з:

• ремонтом основних засобів,

• технічним обслуговуванням,

• модернізацією,

• реконструкцією,

• іншими заходами щодо підтримки основних засобів у робочому стані.

У процесі використання об’єктів основних засобів економічні вигоди, втілені в них, споживаються підприємством, внаслідок чого зменшується залишкова вартість основних засобів, що відображається шляхом нарахування амортизації.

Об’єктом амортизації є всі основні засоби, крім землі.

Нарахування амортизації здійснюється протягом терміну корисного використання (експлуатації) об’єкта, що встановлюється підприємством при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і припиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

П(С)БО 7 визначає амортизацію – як систематичний розподіл вартості необоротних активів, що амортизуються, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Вартість основних засобів, яка амортизується – це первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

У свою чергу, ліквідаційна вартість ­– сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації) за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).

Строк корисного використання (експлуатації) – очікуваний період часу, протягом якого необоротні активи будуть використовуватися підприємством або з їх використанням буде виготовлено (виконано) очікуваний підприємством обсяг продукції (робіт, послуг).

Амортизація об’єктів основних засобів на підприємстві нараховується методом зменшення і прискореного зменшення залишкової вартості.

Метод зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації.

Річна сума амортизації

=

Залишкова вартість

х

Річна норма амортизації

Річна норма амортизації	=	[1 – n (	Ліквідаційна вартість	) ] х 100%,
			Первісна вартість

де: n - це кількість років корисного використання об’єкта.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості. При використанні методу прискореної амортизації ліквідаційна вартість об’єкта не враховується. Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об’єкта, і подвоюється:

Амортизаційні відрахування

=

Залишкова вартість

х

Річна норма амортизації

х

2

Річна норма амортизації визначається діленням 100% на кількість років корисного використання об’єкта основних засобів.

Нарахування амортизації проводиться щомісяця. Місячна сума амортизації при застосуванні всіх методів, крім виробничого, визначається розподілом річної суми амортизації на 12 місяців.

Для узагальнення інформації про накопичену амортизацію щодо об’єктів основних засобів, які обліковуються на рахунку 10 “Основні засоби”, Планом рахунків передбачений рахунок 131 “Знос основних засобів”. За кредитом рахунку 131 відображається нарахування амортизації основних засобів, за дебетом – її зменшення. Аналітичний облік ведеться за видами основних засобів.

При нарахуванні амортизації збільшується сума витрат підприємства та сума

зносу основних засобів.

У разі значного відхилення (збільшення або зменшення) залишкової вартості об’єкта основних засобів від його справедливої вартості підприємство може переоцінювати об’єкт основних засобів на дату балансу.

При переоцінці об’єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об’єктів групи основних засобів, до якої належить даний об’єкт. Тобто по всіх об’єктах основних засобів даної групи перевіряється, чи відповідає їх остаточна вартість справедливій вартості відповідних об’єктів. За наявності розбіжностей об’єкти основних засобів дооцінюються або уцінюються до справедливої вартості.

У випадку часткової ліквідації об’єкта основних засобів його первісна (переоцінена) вартість та знос зменшуються відповідно на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об’єкта.

Аналітичний облік основних засобів та зносу по них (крім інструментів, приладів та інвентарю, малоцінних необоротних матеріальних активів, інвентарної тари, інших необоротних матеріальних активів) ведеться за кожним об’єктом окремо. Крім того, в картках обліку позначається, до якого виду відноситься об’єкт основних засобів:

• власні та отримані на умовах фінансової оренди;

• виробничі та невиробничі.

Для узагальнення інформації про наявність та рух основних засобів, нарахування зносу та для відображення капітальних інвестицій призначений Журнал 4.Записи у Журнал 4 здійснюються на підставі первинних та зведених облікових документів:

• акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів;

• акт списання основних засобів;

• розрахунок амортизації тощо [6, с.105].

Для здійснення господарської діяльності ТзОВ «Луцькі меблі» необхідні

основні засоби. В процесі виробництва вони здійснюють безперервний кругообіг. Основні засоби підприємства поділяються на наступні групи: будівлі, споруди, передавальні пристрої, силові та робочі машини та обладнання, вимірювальні та регулювальні пристрої, лабораторне обладнання, інструменти. Облік основних засобів ведеться автоматизовано, по спеціальній програмі, що включає ведення обліку, нарахування амортизації, списання, прийому-передачі з цеху в цех на 10 рахунку. Метод розрахунку амортизації вказано в наказі про облікову політику, в якому говориться, амортизацію об’єктів основних засобів нараховувати методом зменшення і прискореного зменшення залишкової вартості. Підприємство не має основних засобів, орендованих у інших фірм. Основні активи на підприємстві підлягають капітальному або поточному ремонту. Останній відноситься прямо на витрати виробництва. А капітальний - групується по витратах і відноситься на 151 рахунок, який при остаточному закінченню робіт закривається на вартість того об’єкту, та збільшує його вартість на 10 рахунку. Переоцінку балансової вартості основних засобів на підприємстві проводять 1 раз на рік станом на 1 грудня поточного року, якщо їхня залишкова вартість відхиляється від справедливої більш ніж на 10 %. Інвентаризація основних засобів проводиться станом на 01 листопада, щорічно. Видається Наказ, в якому вказується інвентаризаційна комісія і строки її повноважень. Проводиться інвентаризація по цехах і матеріально-відповідальних особах. По закінченню складається інвентаризаційний опис, а також відомість розбіжностей, якщо вони є. При виявленні розбіжностей виясняються причини та відповідно приймаються міри – або списання укомплектованого обладнання, або утримання з винних осіб. Відображення даних про основні засоби ведеться в журналі-ордері № 4.

Основні документи, які ведуться на підприємстві по темі «Основні засоби» відображені в додатках З-Р.