Терміни і поняття.

Інвестиції – сукупність усіх видів майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект.

Капіталовкладення – це витрати на будівництво нових об’єктів, їх розширення і реконструкцію, придбання техніки, обладнання, інвентарю, закладення багаторічних насаджень, формування основного стада, меліорацію землі і охорону навколишнього середовища.

Інвестиційна діяльність – це сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб та держави щодо реалізації інвестицій.

Реальні інвестиції – вкладення засобів в реальні активи – як матеріальні, так і нематеріальні.

Фінансові інвестиції – вкладення засобів у різні фінансові інструменти (активи), серед яких найбільш вагому частку займають вкладення засобів у цінні папери.

Прямі інвестиції – безпосередня участь інвестора у виборі об’єктів інвестування і вкладення засобів.

Непрямі інвестиції – інвестування, опосередковане, шляхом звернення до інвестиційних або фінансових посередників.

Приватні інвестиції – вкладення засобів, що здійснюється громадянами, а також підприємствами недержавних форм власності, перш за все – колективної.

Державні інвестиції – вкладення, що здійснюють центральні та місцеві органи влади і управління за рахунок бюджетних засобів, а також державні підприємства та заклади за рахунок власних та позичкових засобів.

Іноземні інвестиції – вкладення, що здійснюються іноземними громадянами, юридичними особами і державами.

Спільні інвестиції – вкладення, що здійснюються суб’єктами даної країни та іноземних держав.

Інвестиційний проект – пакет документів, який його описує і, як правило, він містить перелік окремих документів: техніко–економічне обґрунтування проекту; контрактна документація; фінансовий стан підприємства – реципієнта; вихідні дані, щодо оцінки ефективності проекту.

Строк окупності інвестицій – період, протягом якого інвестиції будуть повернуті за рахунок прибутку, одержаного від реалізації інноваційного проекту й розраховується як відношення загальної суми капіталовкладень до величини грошового потоку за певний період.

Норма інвестиційного прибутку (рентабельність інвестицій) – показник, обернений до показника строку окупності.

Ставка дисконту – це процентна ставка, що характеризує норму прибутку, на який щорічно розраховує інвестор.

Грошовий потік – це сума чистого доходу підприємства та амортизаційних відрахувань.

Майбутня вартість грошей – показник, що вказує, до якої суми зростуть наявні гроші (теперішня вартість грошей) у наперед означеному майбутньому періоді.

Поточна (теперішня) вартість грошей – показник, за допомогою якого та сума грошей, яку потрібно мати сьогодні, щоб досягти бажаної майбутньої вартості грошей.

Поточна вартість (чистий дисконтований дохід) – це дохід, одержаний за весь період економічного життя інвестицій і дисконтований у кожному році на фактор часу (коефіцієнт дисконтування).

Чиста поточна вартість – узагальнюючий показник ефективності інвестицій, що визначається як різниця між чистим дисконтованим доходом і сумою інвестицій (сукупних витрат на інвестиційний проект).

Коефіцієнт дисконтування – показник, що визначається за кожний рік економічного життя інвестицій, за допомогою якого майбутня вартість грошей у відповідному році приводиться до їх поточної вартості.

Внутрішня норма окупності – показник, що вказує, за якого рівня дисконтної ставки чиста поточна вартість дорівнюватиме нулю.

Норма беззбитковості – показник, що вказує, за якого рівня використання виробничої потужності інвестиційного проекту досягається беззбитковість виробництва.