Формування української лексики
Лекція № 5 (6)
Склад української лексики з погляду її походження
(продовження)
Лексичні запозичення зі слов’янських мов
Лексична взаємодія української мови з іншими слов'янськими має багатовікову історію. Спільність походження слов'янських мов, тісні господарські, політичні та культурні зв'язки зумовлювали активні процеси взаємовпливу слов'янських народів та їхніх моз.
Більшість науково-технічної, виробничої й політичної лексики, зокрема іншомовної, засвоєно українською мовою через посередництво російської мови. Так, в різні часи запозичені з російської мови такі слова, як аналіз, атом, анатомія, система, синтез, завод, указ, артіль, декабрист, декабристський, мислитель, удостоєний, республіка, самоцвіт, самокритика, комсомол, ударник, новатор, суботник, міномет, вертоліт, атомохід, цілинник, прораб, хлібозавод, керогаз, хімізація, механізація, автоматизація, ракетодром і багато інших. Звичайно, російська мова була джерелом збагачення української лексики й деякими словами, що належали до інших сфер життя (лящ, нагідки тощо).
Шляхом точного перекладу складових елементів нових слів, які виникають на російському мовному ґрунті, або калькування, українська мова засвоїла з російської багато нових слів, зокрема з виробничого та загальнокультурного життя, а також слів політичного й соціально-економічного змісту, що характерні для пожовтневого періоду її розвитку, напр.: підприємство (рос. предприятие), передбачити (рос. предвидеть)у видавець (рос. издатель), видавництво (рос. издательство), виборець (рос. избиратель), нарисист (рос. очеркист), гучномовець (рос. громкоговоритель), телебачення (рос. телевидение), вогнегасник (рос. огнетушитель), напівпровідник (рос. полупроводник), радіовипромінювання (рос. радиоизлучение), крокуючий екскаватор (рос. шагающий экскаватор), примісячення (рос. прилучение), вантажообіг (рос. грузооборот), винищувач (рос. истребитель), лічильник (рос. счетчик), обліковець (рос, учетчик), зерносховище (рос. зернохранилище), сучасний (рос. современный), визволитель (рос. освободитель), червоноармієць (рос. красноармеец), колгосп (рос. колхоз), п'ятирічка (рос. пятилетка), висуванець (рос. вь/движенец), партосередок (рос. партячейка) і т. д. Дуже часто цим же шляхом засвоюються з російської мови не тільки окремі слова, а й різні сталі словосполучення та фразеологічні вирази, як Жовтнева революція, Радянська влада, класова боротьба, суспільний лад і ін.
Досить поширене було зокрема калькування семантичне: мережа — «риболовне знаряддя; сукупність шляхів, закладів тощо», навантаження — «робота, зайнятість; доручення, пов'язане з громадською роботою», де другі значення з'явилися під впливом наявності їх у російських словах сеть і нагрузка.
Є в українській мові запозичення з білоруської мови (дьоготь, бадьорий).
Є й слова, запозичені з західнослов'янських мов. Найбільшого впливу вона зазнала з боку польської мови, внаслідок того, що між українським і польським народами протягом усієї історії існують тісні взаємозв'язки. Не могло, звичайно, не позначитися на українській лексиці і те, що український народ довгий час перебував під гнітом польсько-шляхетської держави. Польські запозичення належать переважно до побутової лексики, деякі слова означають адміністративні й господарські назви і т. д.: бурмистер, гонт, гайдук, гарцювати, дишло, жупан, кий, краков'як, мазурка, містечко, стьожка, урядник, цимбали, шулер, білизна, материзна, кепський, повидло, ковадло.
З мов інших слов'янських народів до української лексики ввійшли лише окремі слова (як табір, влада — з чеської) і то найчастіше на означення назв понять, властивих цим народам: задруга (з сербської), тесняки (з болгарської) тощо. з польської (ґудзик, стодола, ковадло, повидло, тлумачити), з чеської (брама, влада), зі словацької (в основному на рівні говірок Закарпаття), менше з південнослов'янських мов.