Джерела синонімії

Лексична синонімія тісно пов'язана з багатозначністю. Однозначні слова синонімізуються в повному обсязі (райдуга — веселка, блакитний — голубий, парус — вітрило), багатозначні вступають у синонімічні зв'язки в одному, в кількох, але не в усіх значеннях (тихий (спів, голос) — неголосний, приглушений; тихий (натовп, місто, вулиця) — негомінкий, негаласливий; тихий (гомін, хода) — беззвучний, безгучний; тихий (юнак, пасажир) — мовчазний, сумирний; тихий (сон, життя) — безтурботний, спокійний; тихий (плин, течія, їзда) — повільний, неквапний, неквапливий), тобто багатозначне слово може перебувати в складі кількох синонімічних рядів. Отже, синоніми, взаємозамінні в одному значенні, втрачають цю властивість при співвіднесенні з іншими значеннями.

Українська синоніміка, як і синоніміка будь-якої мови, створювалася впродовж історичного розвитку мови. Насамперед виникнення синонімів пов'язане з ходом пізнання людиною навколишнього світу, з дедалі глибшим осягненням ознак, властивостей, рис предметів і явищ. У процесі пізнання виникає потреба не тільки назвати якесь явище, а й висловити свою думку про нього, виявити ставлення до нього. Так виникають синоніми ідеографічні й стилістичні. Синоніміка збагачується також словами іншомовного походження (атеїст — безбожник, унікальний — рідкісний, екземпляр — примірник, біном — двочлен, дисперсія — розсіяння). Синонімічні ряди зростають і внаслідок розвитку багатозначності: пильний (уважний), пильний (терміновий, невідкладний), пильний (старанний), пильний (наполегливий).

Евфемізми як різновиди синонімів

Уміле й доречне використання синоніміки — один-з найважливіших показників майстерності письменника, публіциста, оратора. На основі синонімії будуються такі стилістичні явища, як перифраза (перифраз) — описовий зворот мови, за допомогою якого передається зміст іншого слова не прямо, а через характерні ознаки: чарівниця українського кону (Марія Заньковецька), хитрюща згубниця курей (лисиця) та евфемізм — слово або вислів, що пом'якшує або завуальовує зміст сказаного: ви помиляєтеся, ваші слова не зовсім відповідають істині (замість ви брешете); заснути навіки замість померти; міні-зачіска (жарт.) замість лисина.

Компонентами синонімічного ряду можуть виступати евфемізми та перифрази. Евфемізм (гр.) —слово або словосполучення, що відтворює зміст у пом'якшеній формі. Евфемізми виступають замінниками грубих, непристойних зворотів; вживаються з почуття страху чи сорому: замість дурний — немудрий, не хапає зірок з неба\ замість скоро помре — йому вже не топтати рясту; замість брехня — фантазії, вигадки; замість п'яний — під, градусом, під мухою, під Бахусом. Як евфемізми можуть використовувати^я терміни з суспільно-політичної галузі: лібералізація цін, вільне підприємництво та ін.: «Насправді це не лібералізація, не вільне підприємництво, а дике зростання цін і неприкрита спекуляція» (газ.).

Перифраза (гр. регірЬгазіз) — описовий зворот, за допомогою якого явище, предмет, особа, реалія- називаються не прямо, а описово, через характерні риси їх. Найчастіше перифрази вживаються в публіцистичних та художніх текстах: «Що не кажіть, не любити кішок просто неможливо. Приходиш додому, а ваша красуня-грація зустрічає біля порога, потреться об ноги, хвіст трубою, промуркоче заспокійливу пісеньку, вмоститься на колінах. Погладиш пухнасте диво — і воно вбере в себе всі денні стреси» (газ.).

Перифрастичні звороти є одним із засобів передачі ставлення автора до того, про що він пише.

Синонімія якнайкраще репрезентує лексичне багатство мови і є невичерпним джерелом стилістики.