
- •Кафедра загальної хімії
- •Лабораторних робіт з курсу "медичнА хіміЯ"
- •Виконуючи наступні лабораторні роботи, студенти повинні набути такі практичні навички:
- •"Гідроліз солей"
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •"Дослідження залежності швидкості розкладу тіосульфатної кислоти від її молярної концентрції"
- •Хід роботи
- •Експериментальні дані
- •Обробка експериментальних даних
- •Експериментальні дані
- •Обробка експериментальних даних
- •"Адсорбція ацетатної кислоти на активованому вугіллі"
- •Експериментальні дані
- •"Кількісне визначення іонів кальцію у розчині методом іонообмінної адсорбції"
- •За допомогою методу тонкошарової хроматографії"
- •"Одержання, очищення та властивості колоїдних розчинів"
- •Вимірювати окисно-відновний потенціал потенціометричним методом.
- •Визначати знак заряду колоїдних часточок методом електрофорезу.
-
Визначати теплові ефекти реакції нейтралізації сильних та слабких кислот. Проводити порівняльний аналіз.
-
Оцінювати можливість самодовільного перебігу процесу.
-
Пояснювати механізм дії каталізаторів, в тому числі біологічних.
-
Оцінювати вплив зовнішніх факторів на хімічну рівновагу.
-
Оцінювати на основі розрахунків можливість утворення осаду.
-
Пояснювати принцип методу потенціометрії.
-
Які конкретні комбінації електродів треба взяти для визначення рН розчину потенціометричним методом?
-
Пояснювати принципову відмінність окисно-відновних електродів від електродів першого та другого родів.
-
Вимірювати окисно-відновний потенціал потенціометричним методом.
-
Оцінювати окисно-відновну здатність систем за величинами нормальних окисно-відновних потенціалів.
-
Прогнозувати напрямок окисно-відновних реакцій за величинами нормальних окисно-відновних потенціалів.
-
Оцінювати можливість застосування адсорбентів для конкретних цілей на основі ізотерм адсорбції.
-
Пояснювати принцип методу демінералізації води за допомогою іонообмінників.
-
Визначати кількісний вміст іонів в розчині фармацевтичного препарату за допомогою іонного обміну.
-
Розділяти суміш речовин за допомогою тонкошарової хроматографії. Пояснювати принцип методу.
-
Ідентифікувати амінокислоти за допомогою розподільчої хроматографії на папері. Пояснювати принцип методу.
-
Розділяти суміш катіонів за допомогою колонкової хроматографії. Пояснювати принцип методу.
-
Деякі лікарські препарати, наприклад коларгол, застосовуються в медицині у колоїдній формі. Золь ZnS одержали при зливанні однакових об’ємів розчинів (NH4)2S з молярною концентрацією 0,02 моль/л та ZnCl2 з молярною концентрацією 0,005 моль/л. Які іони утворюють дифузний шар?
-
Одержувати золі методом хімічної конденсації (реакції подвійного обміну, гідролізу).
-
Визначати знак заряду колоїдних часточок методом електрофорезу.
-
Очищати золі методом діалізу. Як цей метод використовується в медичній практиці?
-
Визначати вплив електролітів на процес коагуляції золей. Як розраховується поріг коагуляції та коагулююча здатність електролітів?
-
Пороги коагуляції золю електролітами NaCl та CaCl2 однакові. Який висновок можна зробити щодо заряду колоїдних частинок?
-
Розв’язання багатьох проблем у медицині пов’язане із застосуванням ліків, які будучи антикоагулянтами або коагулянтами, впливають на процеси згортання крові. Золь ферум(ІІІ) гідроксиду, частинки якого заряджені позитивно, коагулюють електролітами. Які з наведених електролітів мають найбільшу коагулюючу здатність?
А. калій хлорид;
В. натрій фосфат;
С. ферум (ІІ) сульфат;
Д. алюміній нітрат;
Е. алюміній карбонат.
-
Визначати "залізне число" желатину. Пояснювати принцип колоїдного захисту.
-
Визначати ізоелектричну точку альбуміну сироватки крові за помутнінням його розчину при додаванні водовіднімаючої речовини
ЗМІСТ
№ роботи |
Назва лабораторної роботи |
Стор. |
1 |
ХАРАКТЕРНІ РЕАКЦІЇ ІОНІВ ДЕЯКИХ МАКРОЕЛЕМЕНТІВ ТА МІКРОЕЛЕМЕНТІВ |
2 |
2 |
Комплексні сполуки |
3 |
3 |
ПРИГОТУВАННЯ РОЗЧИНУ ЩАВЛЕВОЇ КИСЛОТИ РОЗБАВЛЕННЯМ БІЛЬШ КОНЦЕНТРОВАНОГО РОЗЧИНУ |
4 |
4 |
ГІДРОЛІЗ СОЛЕЙ |
5 |
5 |
ВИЗНАЧЕННЯ МОЛЯРНОЇ КОНЦЕНТРАЦІЇ ЕКВІВАЛЕНТА НАТРІЙ ГІДРОКСИДУ ЗА ТИТРОВАНИМ РОЗЧИНОМ СУЛЬФАТНОЇ КИСЛОТИ |
7 |
6 |
ПРИГОТУВАННЯ БУФЕРНИХ РОЗЧИНІВ І ВИВЧЕННЯ ЇХ ВЛАСТИВОСТЕЙ |
8 |
7 |
ВИЗНАЧЕННЯ БУФЕРНОЇ ЄМНОСТІ АЦЕТАТНОГО БУФЕРНОГО РОЗЧИНУ |
11 |
8 |
ВИЗНАЧЕННЯ ТЕПЛОТ НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ |
12 |
9 |
ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАЛЕЖНОСТІ ШВИДКОСТІ РОЗКЛАДУ ТІОСУЛЬФАТНОЇ КИСЛОТИ ВІД ЇЇ МОЛЯРНОЇ КОНЦЕНТРЦІЇ |
14 |
10 |
ДОБУТОК РОЗЧИННОСТІ, УМОВИ УТВОРЕННЯ ОСАДУ |
16 |
11 |
ВИЗНАЧЕННЯ НОРМАЛЬНОГО ОКИСНО-ВІДНОВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ |
18 |
12 |
АДСОРБЦІЯ АЦЕТАТНОЇ КИСЛОТИ НА АКТИВОВАНОМУ ВУГІЛЛІ |
20 |
13 |
КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ІОНІВ КАЛЬЦІЮ У РОЗЧИНІ МЕТОДОМ ІОНООБМІННОЇ АДСОРБЦІЇ |
22 |
14 |
РОЗДІЛЕННЯ СУМІШІ АМІНОКИСЛОТ ЗА ДОПОМОГОЮ РОЗПОДІЛЬЧОЇ ХРОМАТОГРАФІЇ НА ПАПЕРІ |
23 |
15 |
РОЗДІЛЕННЯ СУМІШІ БАРВНИКІВ ЗА ДОПОМОГОЮ МЕТОДУ ТОНКОШАРОВОЇ ХРОМАТОГРАФІЇ |
25 |
16 |
РОЗДІЛЕННЯ СУМІШІ КАТІОНІВ ЗАЛІЗА(ІІІ) І КУПРУМУ(ІІ) ЗА ДОПОМОГОЮ АДСОРБЦІЙНОЇ КОЛОНКОВОЇ ХРОМАТОГРАФІЇ |
26 |
17 |
ОДЕРЖАННЯ, ОЧИЩЕННЯ ТА ВЛАСТИВОСТІ КОЛОЇДНИХ РОЗЧИНІВ |
26 |
18 |
ВИЗНАЧЕННЯ ПОРОГУ КОАГУЛЯЦІЇ |
29 |
19 |
ВИЗНАЧЕННЯ "ЗАЛІЗНОГО ЧИСЛА" ЖЕЛАТИНУ |
30 |
20 |
ВИЗНАЧЕННЯ ІЗОЕЛЕКТРИЧНОЇ ТОЧКИ (ІЕТ) АЛЬБУМІНУ СИРОВАТКИ КРОВІ |
31 |
|
Перелік практичних робіт та завдань для підсумкового контролю модуля 1 |
33 |
|
Перелік практичних робіт та завдань для підсумкового контролю модуля 2 |
34 |