- •1. Лекція 1. Електронні таблиці ms excel. План лекцій.
- •Виділення елементів робочої книги.
- •Уведення даних у таблицю.
- •Запуск . Головне вікно.
- •1.2 Виділення елементів робочої книги.
- •1.3 Уведення даних у таблицю.
- •1.4. Уведення формул.
- •Вибір типу діаграми
- •Ряди даних
- •1.7 Побудова графіка функції, заданої в табличному виді.
- •1.8 Побудова графіка функції заданої аналітично
- •1.9 Апроксимація графіків експериментальних даних лініями тренда
- •Питання для самоперевірки
- •1. Джерела похибки. Наближені числа. Абсолютна і відносна похибки наближеного числа.
- •2.2. Метод ітерацій.
- •2.1 Джерела похибки. Наближені числа. Абсолютна і відносна похибки наближеного числа.
- •2.2. Наближені методи рішення нелінійних рівнянь.
- •2.2.1 Постановка задачі.
- •2.2.2 Метод ітерацій.
- •Метод Ньютона (дотичних).
- •2.2.4 Метод хорд.
- •Мал. 2.9. Геометричний метод відділення кореня.
- •2.2.5 Метод половинного розподілу.
- •Питання для самоперевірки
- •Використовувана література
- •3. Лекція 3. Метод найменших квадратів.
- •3.1 Методи побудови математичних моделей
- •3.3 Побудова квадратичної моделі.
- •3.4 Побудова експонентної моделі.
- •Питання для самоперевірки
- •4.Лекція 4. Система План лекції
- •4.1 Призначення. Стандартний інтерфейс.
- •4.2 Панель інструментів Математика().
- •4.3 Текстовий редактор.
- •4.4 Редактор формул.
- •4.6 Користувальницькі й стандартні функції.
- •4.7 Побудова графіків.
- •4.8 Робота з векторами й матрицями.
- •4.9 Панель Programming.
- •4.10 Панель .
- •Питання для самоперевірки
- •Наближені методи рішення системи лінійних рівнянь.
- •Норма вектора. Норма матриці.
- •Приведення системи до виду зручному для ітерацій.
- •Метод Зейделя
- •Метод ітерацій
- •5.1 Метод Гауса для рішення систем лінійних рівнянь.
- •5.2 Наближені методи рішення системи лінійних рівнянь.
- •5.2.1 Норма вектора. Норма матриці.
- •5.2.2 Приведення системи до виду зручному для ітерацій.
- •5.2.3 Метод ітерацій.
- •5.2.4 Метод Зейделя.
- •Питання для самоперевірки
- •Використовувана література
- •6. Лекція 6. Інтерполяційні многочлени План лекції
- •6.1 Постановка задачі.
- •6.2 Теорема існування і єдності. Інтерполяційний многочлен Лагранжа
- •6.3 Погрішність інтерполяції.
- •6.4 Інтерполяційний многочлен Лагранжа з рівновіддаленими вузлами.
- •6.5 Кінцеві різниці.
- •Формула Ньютона для інтерполяції «вперед».
- •6.7 Формула Ньютона для інтерполяції «назад».
- •Питання для самоперевірки
- •7.1 Постановка задачі.
- •7.2 Геометричний метод рішення.
- •Мал.7.1. Геометричний метод рішення задачі лінійного програмування
- •7.3 Симплексний метод рішення.
- •Алгоритм симплексного методу.
- •Питання для самоперевірки
- •Використовувана література
- •8. Список літератури
- •1 Семестр.
6.4 Інтерполяційний многочлен Лагранжа з рівновіддаленими вузлами.
Хай
відомі значення функції в рівновіддалених
точках з кроком
:
;
.
Введемо
поняття фази інтерполяції :
;
.
Фаза
– безрозмірна величина, не залежна від
.
Виразимо
:
.
Запишемо через фазу многочлен
,
де
.
Помітимо,
що
;
.
Підставляємо
відповідні вирази в
.

.
Погрішність
інтерполяції в точці
рівна
![]()
Максимальна погрішність інтерполяції:
![]()
.
Погрішність
в точці
:
де
.
6.5 Кінцеві різниці.
Введемо
поняття кінцевої різниці. Хай відомі
значення функції
в точках
,
причому
.
Виз.
Величина
![]()
називається кінцевою різницею першого
порядку функції
в точці
з кроком
.(Наприклад:
)
.
Виз.
Величина
називається
кінцевою різницею другого порядку
функції
в точці
з кроком
.
(Наприклад:
)
.
Виз.
Кінцева різниця порядку
n
функції
в точці
визначається за рекурентною формулою:
.
Кінцеві різниці зручно записувати у вигляді таблиці:

-
Формула Ньютона для інтерполяції «вперед».
Хай
відомі значення функції в
точках
,
причому
.
Розглядати інтерполяційний многочлен у вигляді:
![]()
Коефіцієнти
визначимо з умови (6.1)
для інтерполяційних многочленів .
-
Хай
,
тоді
. -
Хай
тоді

-
Хай
,
тоді

.
І
так далі, останній коефіцієнт:
.
Підставляючи
коефіцієнти в
,
отримаємо многочлен:
.
Отриманий многочлен називається першою інтерполяційною формулою Ньютона або інтерполяційним многочленом Ньютона для інтерполяції “вперед”.
Отримаємо формулу для інтерполяції “вперед” через фазу. Задамо фазу таким чином :
Многочлен
Ньютона від змінної q
має
вигляд:
![]()
6.7 Формула Ньютона для інтерполяції «назад».
У
виведеній формулі за початок відліку
вибиралася точка
Виберемо за початок відліку точку
і шукатимемо інтерполяційний многочлен
у вигляді:
![]()
-
Хай
, тоді
-
Хай
,
тоді

-
Хай
,
тоді

![]()
І
так далі, останній коефіцієнт:
.
Підставляючи знайдені коефіцієнти, отримаємо :

Отримана формула називається другою інтерполяційною формулою Ньютона або інтерполяційним многочленом Ньютона для інтерполяції “назад”.
Отримаємо формулу для інтерполяції ”назад” через фазу. Задамо фазу таким чином :
![]()

Формула Ньютона для інтерполяції ”назад” через фазу має вигляд:

Зауваження:
Недоліком многочлена Лагранжа є те, що
при додаванні хоча б однієї точки
інтерполяції, необхідно перерахувати
все
.
Для
многочлена Ньютона додавання точки
приводить до додавання одного доданку
без перерахунку попередніх.
Приклад6.1.
Побудувати
інтерполяційні многочлени Лагранжа і
Ньютона від змінних
і
, якщо відомі значення функції в наступних
вузлах:
|
I |
0 |
1 |
3 |
|
|
-1 |
0 |
1 |
|
|
4 |
3 |
-4 |
|
|
0 |
1 |
2 |
|
|
-2 |
-1 |
0 |
-
Многочлен Лагранжа:

Перевірка :

Отже, многочлен побудований вірно.
-
Многочлен Лагранжа через фазу q :

Перевірка:

-
Побудуємо таблицю кінцевих різниць :
,
h
= 1.
-
Многочлен Ньютона для інтерполяції “вперед”:

-
Многочлен Ньютона для інтерполяції “вперед через” фазу :

-
Многочлен Ньютона для інтерполяції ”назад”:

-
Многочлен Ньютона для інтерполяції “назад через” фазу :

Перевірка :

Отже, многочлен побудований вірно.
