Vocabulary Section

Adjective Noun / Verb

to impose

hereditary

to evolve

residual

to outline

temporal

to prorogue

Verb Noun

to approve

to dissolve

to confer

to convict

to remit

hereditary [hi’reditəri]

спадковий;

commander-in-chief [kə´ma:mdə]

головнокомандуючий;

temporal [΄temp(ə)r(ə)l]

lords temporal / temporal peers

temporal authorities

світський, мирський;

світські члени палати лордів;

світська влада

to evolve [i´volv]

розвиватися, еволюціонувати;

to outline

окреслювати;

assent

Royal Assent [´roiəl ə´sent]

mutual assent

згода, ухвала, санкція;

королівська санкція;

обоюдна згода;

bill

to draft a bill

to introduce a bill

to pass а bill

to shelve a bill

законопроект;

скласти законопроект;

внести законопроект;

прийняти законопроект;

відкласти законопроект;

to pass

to pass an act / law

to pass a sentence

to pass legislation

to pass over a veto

приймати (закон);

прийняти закон;

винести вирок;

приймати закони, приймати законодавство;

прийняти закон, подолавши вето;

to prorogue [prə΄roug]

призначати перерву у роботі парламенту

to dissolve [di΄zolv]

to dissolve a marriage

dissolve an agreement

to dissolve parliament

розпустити; анулювати; розірвати, ліквідувати;

розірвати шлюб;

розірвати угоду;

розпустити парламент;

consent [kən’sent]

consent to

ineffective consent

lawful consent

to carry the consent of smb.

common/ general/ mutual / unanimous consent

give one's consent to

withhold /refuse one's consent

згода;

згода на;

згода, що не має юридичного значення;

згода, що має юридичне значення;

отримати чиюсь згоду;

загальна згода, одностайна згода;

дати згоду на (щось);

не давати згоду;

approval [ə´pruv(ə)l]

complete, unqualified approval

to meet with approval / to win approval

judicial approval

presidential approval of legislation

ухвалення; схвалення;

повна / безсуперечна згода;

отримати схвалення;

судова ухвала;

ухвала законопроекту президентом;

to cede [si:d]

to cede rights, land to smb.

віддавати (територію); поступатися;

віддавати права, землю комусь

to confer [kən´fə:] (on)

to confer (with)

to confer authority

to confer jurisdiction

дарувати; присуджувати; наділяти;

обговорювати; радитись; вести перемови;

надавати владу, повноваження;

наділяти юрисдикцією;

to remit [ri´mit]

The taxes have been remitted.

прощати, відпускати (гріхи); знімати; пом’якшувати;

to impose [im´pəuz]

to impose new restrictions

to impose penalties

накладати (покарання);

накладати нові обмеження;

накладати штраф;

to convict [kən´vikt]

to convict a perpetrator

to convict of a crime

засуджувати; визнавати винним, виносити вирок;

засудити злочинця;

засудити за злочин;

exercise [΄eksəsaiz]

exercise of influence

здійснення, виконання;

здійснення впливу;

prerogative [pri´rogətiv]

executive prerogative

external prerogative

привілей, виключне право;

прерогатива виконавчої влади;

прерогатива здійснення зовнішніх відносин;

mercy [´mə:si]

divine mercy

to show mercy

to beg for mercy

to have mercy (up)on

помилування; милість, жалість, милосердя;

божа милість;

проявляти милосердя;

просити пощади;

пощадити; помилувати;

residual [ri´zidjuəl]

residual error

залишений; той що залишився;

залишена помилка;

statutory [΄stætjutəri]

statutory order

statutory restriction

statutory corporation

встановлений (законом)

постанова, що має силу закону;

встановлені законом обмеження;

корпорація, яка заснована на певному акту парламенту

the Privy Council [΄privi ΄kaunsl]

Таємна рада