2.3.2 Типи струминовипрямлячів

Існує п’ять типів струминовипрямлячів, основні характеристики яких наведено в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 Основні характеристики струминовипрямлячів (за ГОСТ 8.563.2-97)

Тип струминовипрямляча	Призначення	Номер  рисунка
“Цанкер”  однодисковий пластинчастий	Усуває закручування та асиметрію потоку	Рисунок 2.31а
“Шпренкель”  тридисковий перфорований:  з фасками  без фасок	Усуває асиметрію потоку та знижує рівень пульсацій	Рисунок 2.31б
“Трубчастий”	Усуває закручування потоку та частково зменшує його асиметрію	Рисунок 2.31в
“АМСА”  пластинчасто-гратчастий	Усуває тільки закручування потоку	Рисунок 2.31г
“Етуаль”  зіркоподібний	Усуває тільки закручування потоку	Рисунок 2.31д

 

 

Напрям потоку   а)	б)
в)	г)
д)

Рисунок 2.29  Типи струминовипрямлячів

Правила розташування струминовипрямляча у складі ВК із лічильником повинні відповідати вимогам технічної документації до лічильника, а за їх відсутності відстані повинні становити:

        від вхідного фланця лічильника до струминовипрямляча – не менше 2D20;

        від вихідного фланця лічильника до найближчого МО після лічильника, як правило, – не менше 3D20.

Схему розташування витратоміра з турбінним лічильником газу та засобами вимірювання густини наведено на рисунку 2.30.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лг  лічильник газу; Ф  фільтр; C  струминовипрямляч;  Р  засіб контролю перепаду тиску; Б  байпасна лінія; Хр  хроматограф або вузол для відбирання проб газу  (за необхідності); 1...9  крани (1, 5  9  відсічні, 2, 3  пускова лінія лічильника,  4  відсічний байпасний)

Рисунок 2.30– Схема розташування вимірювального комплексу з турбінним лічильником газу, байпасом та засобами вимірювань параметрів газового потоку

 

2.3.3 Вимоги до монтажу та обв’язки

Установка ЗП, конструкція та розташування отворів для відбирання тиску газу і кільцевих камер у разі використання методу змінного перепаду тиску виконується відповідно до ГОСТ 8.563.1-97 та РД 50-213-80.

Крім того:

        осі отворів для відбирання тиску повинні бути перпендикулярними до осі трубопроводу з відхиленням не більше 3.

        отвори для відбирання тиску повинні бути циліндричними на довжині не менше 2,5 їх діаметра від внутрішньої стінки трубопроводу.

Біля одного ЗП можуть бути розташовані декілька окремих отворів для відбирання тиску, які використовують для приєднання до перетворювачів тиску та перепаду тиску основної та дублювальної систем вимірювання витрати газу.

У випадку застосування декількох окремих отворів відбирання тиску перед та після діафрагми для виключення їх взаємного впливу не допускається розміщення отворів у одній осьовій площині (на одній твірній поверхні труби) з однієї сторони діафрагми.

Якщо декілька отворів для відбирання тиску розташовано у одному поперечному перерізі вертикальної ділянки труби, то їх осі повинні утворювати між собою однакові кути.

Місце відбирання тиску газу у разі використання турбінного лічильника слід розташовувати в його корпусі у безпосередній близькості від лопатей. Допускається провадити відбирання тиску у трубопроводі на відстані не більшій за 1D₂₀ до лічильника.

Для роторного лічильника місце відбирання тиску розташовується на відстані, не більшій 1D₂₀, перед вхідним фланцем лічильника.

Діаметр отворів для відбирання тиску для вимірювальних комплексів із ЗП та лічильниками повинні бути не більше за 0,13D₂₀, але не перевищувати 13 мм, та не менше 8 мм.

Таблиця 2.5  Внутрішній діаметр з’єднувальних ліній

Тип контрольованого середовища	Довжина з’єднувальних ліній
	016 м	16-45 м	45-90 м
Сухий газ	7-9 мм	10 мм	13 мм
Повітря або вологий (вогкий) газ (тобто виникає загроза конденсування в з’єднувальних лініях	13 мм	13 мм	13 мм
Забруднений газ	25 мм	25 мм	38 мм

З’єднувальні лінії для відбирання тиску прокладаються найкоротшим шляхом до перетворювачів, без перегинів, з ухилом не менше 1:12 до горизонталі. “Плюсову” та “мінусову” з’єднувальні лінії слід прокладати поруч одна з одною. У випадку можливості нагрівання або охолодження з’єднувальних ліній їх разом треба теплоізолювати. Щоб не утворювались гідравлічні пробки на лініях необхідно встановлювати конденсатозбірники або відстійні камери, як, наприклад, наведено на рисунку 2.33.

Рисунок 2.31  Схема встановлення конденсатозбірників

 

Щоб запобігти спотворення результатів вимірювання перепаду тиску у випадку витікань через дренажні крани, лінії дренажу повинні виконуватись окремо для “плюсової” та “мінусової“ лінії.

Довжина з’єднувальних ліній, як правило, не повинна перевищувати 50 м. Внутрішній переріз з’єднувальних ліній повинен бути однаковим на всій довжині. Внутрішній діаметр повинен бути не менше 6 мм, а у випадку можливості конденсації – не менше 8 мм.

Матеріал з’єднувальних ліній повинен бути корозійностійким до компонентів газу та його конденсату.

Для ізоляції вимірювального комплексу та елементів обв'язки від газопроводу повинні бути використані ізолювальні з'єднання.

Для відбирання абсолютного або надлишкового тиску в комплексах змінного перепаду тиску необхідно використовувати окремі отвори, розташовані перед ЗП поряд з отворами відбирання тиску для перетворювача перепаду тиску. Допускається підключати з’єднувальну лінію для відбирання абсолютного або надлишкового тиску до "плюсової" лінії перетворювача перепаду тиску.

Прилади вимірювання тиску і перепаду тиску повинні під’єднуватись до ВТ через маніфольди або через роз’єднувальні крани.

У випадку використання перетворювачів з маніфольдами слід виконувати вимоги документації до них. Необхідність встановлення додаткових кранів визначається конкретно для кожного випадку.

За відсутності маніфольдів рекомендується:

розміщувати роз’єднувальні крани (відсічні клапани) на з’єднувальних лініях безпосередньо біля їх місць з’єднання з ВТ;

діаметр прохідного перерізу кожного крану повинен бути не менше діаметра отвору для відбирання тиску та діаметра з’єднувальної лінії;

використовувати сегментні крани.

Схеми під’єднання перетворювачів тиску та перепаду тиску до ВТ наведено на рисунку 2.32

Чутливий елемент термометра на трубопроводах з діаметром, більшим за 100 мм, слід встановлювати, як правило, на відстані від 5D₂₀ до 10D₂₀ після ЗП або перед ЗП згідно з вимогами РД 50-213-80, радіально до трубопроводу і заглиблювати в нього на  (0.3 – 0.7)D₂₀.

Діаметр чутливого елемента термометра (або гільзи, у яку він вставлений) не повинен перевищувати 0,13D₂₀.

Ділянку трубопроводу від ЗП (або лічильника) до місця встановлення термометра та частину чутливого елемента термометра, яка виступає над трубопроводом, рекомендується теплоізолювати.

Вузол відбирання проб газу рекомендується теплоізолювати, щоб температура проби відповідала температурі газу у трубопроводі.

Для визначення густини газу за стандартних умов, хроматографічного складу газу та його вологості рекомендується використовувати один пробовідбірний вузол, що складається з пробовідбірної трубки, зануреної радіально відкритим кінцем у трубопровід на глибину 0,4…0,6D₂₀, та з’єднувальної лінії, вимоги до якої є аналогічними з вимогами до з’єднувальних ліній відбирання тиску, за винятком внутрішнього діаметра відбірних трубок, який повинен бути 2…6 мм.

Пробовідбірний вузол розташовується, як правило, розташовується перед ЗП. Відстань від пробовідбірного вузла до ЗП обмежена лише відповідністю проб, узятих із встановленої точки відбирання і на відстані 8D₂₀1D₂₀ від входу ЗП.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 – відсічні клапани; 2 – зрівнювальні клапани; 3 – трійник із заглушкою;  4 – продувний клапан; 5 – перетворювач тиску;6 – перетворювач перепаду тиску.

 

Рисунок 2.32 – Під’єднання перетворювачів тиску та перепаду тиску до вимірювального трубопроводу: а  п’ятиклапанне; б  триклапанне; в  двоклапанне.

Література до другого розділу

1.      ISO 12213-1:1997  Natural gas -- Calculation of compression factor -- Part 1: Introduction and guidelines (available in English only) Природний газ  Розрахунок фактора стисливості  Частина 1: Введення та настанова/

2.      ГОСТ 8.563.1-97   ГСИ. Измерение расхода и количества жидкостей и газов методом переменного перепада давления. Диафрагмы, сопла ИСА 1932 и трубы Вентури, установленные в заполненных трубопроводах круглого сечения. Технические условия (Вимірювання витрати та кількості рідин та газів методом змінного перепаду тиску. Діафрагми, сопла  ИСА 1932 та труби Вентурі, встановлені в заповнених трубопроводах круглого перерізу. Технічні умови)

3.      ГОСТ 8.563.2-97   ГСИ. Измерение расхода и количества жидкостей и газов методом переменного перепада давления. Методика выполнения измерений с помощью сужающих устройств (Вимірювання витрати та кількості рідин та газів методом змінного перепаду тиску. Методика виконання вимірювань за допомогою звужувальних пристроїв)

4.      ГОСТ 8.563.3-97   ГСИ. Измерение расхода и количества жидкостей и газов методом переменного перепада давления. Процедура и модуль расчетов. Программное обеспечение (Вимірювання витрати та кількості рідин та газів методом змінного перепаду тиску. Процедура та модуль розрахунків. Програмне забезпечення)

5.      ГОСТ 5542-87       Газы горючие природные для промышленного и коммунально-бытового назначения. Технические условия (Гази горючі природні для промислового та комунально-побутового призначення. Технічні умови)

6.      ГОСТ 30319.0-96  Газ природный. Методы расчета физических свойств. Общие положення (Газ природний. Методи розрахунку фізичних властивостей. Загальні положення)

7.      ГОСТ 30319.1-96  Газ природный. Методы расчета физических свойств. Определение физических свойства природного газа, его компонентов и продуктов его переработки (Газ природний. Методи розрахунку фізичних властивостей. Визначення фізичних властивостей природного газу, його компонентів та продуктів його перероблення)

8.      ГОСТ 30319.2-96  Газ природный. Методы расчета физических свойств. Определение коэффициента сжимаемости (Газ природний. Методи розрахунку фізичних властивостей. Визначення коефіцієнта стисливості)

9.      ГОСТ 30319.3-96  Газ природный. Методы расчета физических свойств. Определение физических свойств по уравнению состояния (Газ природний. Методи розрахунку фізичних властивостей. Визначення фізичних властивостей за рівнянням стану)

10.  Кремлевский П.П. Расходомеры и счетчики количества: Справочник. 4-е изд., перераб. и доп.  Л.: Машиностроение. Ленингр. отд-ние, 1989.701 с.  (Кремлевський П.П. Витратоміри та лічильники кількості: Довідник  4-те вид. Переробл. та доповнене)

11.  Кремлевский П.П. Расходомеры и счетчики количества. Изд. 3-е, переработ. и доп. Л., „Машиностроение” (Ленингр. отд-ние), 1975, 776 с. с ил. (Кремлевський П.П. Витратоміри та лічильники кількості. Вид.3-тє переробл. та доповн.)

12.  РД 50-213-80         Правила измерения расхода газов и жидкостей стандартными сужающими устройствами (Правила вимірювання витрати газів та рідин стандартними звужувальними пристроями)

13.  Гордюхин А.И., Горюхин Ю.А. Измерение расхода и количества газа и его учет. Л.: Недра, 1987.  213 с. (Гордюхин А.И., Горюхин Ю.А., Вимірювання витрати та кількості газу та його облік)

14.  Хансуваров К.И., Цейтлин В.Г. Техника измерения давления, расхода, количества и уровня жидкости, газа и пара  М.: Изд-во стандартов, 1990. 287 с. (Хансуваров К.И., Цейтлин В.Г. Техніка вимірювання тиску, витрати, кількості та рівня рідини газу і пари)

15.  Павловский А.Н. Измерение расхода и количества жидкостей, газа и пара.М.: Изд-во стандартов, 1967.417 с.( Павловский А.Н. Вимірювання витрати та кількості рідин, газу і пари)