
- •Тема 1. Вступ. Дійсні числа
- •1. Вступ
- •2. Елементи теорії множин
- •Поняття відображення або функції.
- •1. Поняття відображення або функції
- •2. Потужність множин
- •3. Зчисленні множини
- •4. Математична індукція
- •1. Дійсні числа
- •1. Аксіоми додавання і множення
- •2. Аксіоми порівняння дійсних чисел
- •Аксіома неперервності дійсних чисел
- •2. Деякі властивості дійсних чисел
- •Із означення множини дійсних чисел випливає, що ця множина впорядкована.
- •1. Поняття ізоморфізму
- •2. Інтерпретація множини дійсних чисел
- •3. Найбільш вживані числові множини
- •4. Межі числових множин
- •5. Абсолютна величина числа
- •Абсолютна величина числа позначається символом .
- •Тема 2. Числові послідовності
- •1. Означення числової послідовності
- •2. Арифметичні дії над числовими послідовностями Нехай задано послідовності і .
- •2. Обмежені і необмежені числові послідовності
- •4. Нескінченно малі і нескінченно великі послідовності.
- •5. Основні властивості нескінченно малих послідовностей
- •1. Збіжні послідовності
- •2. Властивості збіжних послідовностей
- •3. Невизначені вирази.
- •1. Граничний перехід у нерівностях
- •2. Монотонні послідовності
- •3. Число е
- •4. Теорема про вкладені відрізки.
- •1. Теорема про вкладені відрізки.
- •3. Теорема Больцано-Вейєрштрасса
- •4. Критерій Коші збіжності числової послідовності.
- •1. Поняття метричного простору
- •2. Повні метричні простори.
- •3. Доповнення простору.
- •Тема 3. Границя функції однієї змінної
- •1. Границя функції. Означення границі функції за Гейне й за Коші.
- •2. Односторонні границі
- •3. Границя функції на нескінченності
- •4.Теореми про границі функцій
- •1. Визначні границі
- •2. Нескінченно малі й нескінченно великі функції
- •3. Порівняння нескінченно малих функцій. Еквівалентні нескінченно малі функції.
- •Тема 4. Неперервні та рівномірно неперервні функції
- •1. Неперервність функції в точці
- •2. Операції над неперервними функціями
- •1. Поняття рівномірної неперервності функції.
- •2. Теорема Кантора про рівномірну неперервність функції.
- •3. Теорема про неперервність оберненої функції.
- •Тема 5. Диференціальне числення функції однієї змінної
- •1. Задачі, що проводять до поняття похідної
- •Після спрощення одержуємо
- •2. Означення похідної
- •3. Механічний та геометричний зміст похідної
- •4. Односторонні похідні
- •5. Нескінченні похідні
- •1. Диференційовність функції
- •2. Похідні елементарних функцій
- •3. Похідна оберненої функції.
- •1. Диференціал функції
- •2. Похідні й диференціали вищих порядків
- •3. Формула Лейбніца для п-ної похідної добутку двох функцій.
- •4. Диференціали вищих порядків.
- •Тема 5. Застосування диференціального числення до дослідження функцій
- •1. Теореми про середнє значення
- •2. Теорема Ферма
- •3. Теорема Ролля
- •4. Теорема Лагранжа
- •5. Теорема Коші
- •1. Розкриття невизначеностей. Правило Лопіталя.
- •2. Застосування правила Лопіталя при розкритті невизначеностей вигляду .
- •1. Формула Тейлора для многочлена. Розглянемо многочлен
- •6.2. Формула Тейлора для довільної функції
- •Звідси одержуємо:
- •1. Ознака монотонності функції
- •3. Необхідні й достатні умови існування екстремуми функції
- •Достатні умови існування екстремуму функції.
- •1. Опуклість та вгнутість кривої. Точки перегину
- •2. Асимптоти графіка функції
- •3. Загальна схема дослідження функцій і побудови їх графіків
- •Тема 7. Інтеграл ньютоналейбніца
- •1. Поняття первісної функції та невизначеного інтеграла
- •2. Основні властивості невизначеного інтеграла
- •3. Таблиця основних інтегралів
- •5. Безпосереднє інтегрування
- •4. Метод підстановки
- •6. Інтегрування частинами
- •1. Подання раціональних дробів у вигляді суми найпростіших дробів
- •2. Інтегрування найпростіших раціональних дробів
- •1. Інтегрування ірраціональних функцій
- •Інтегрування деяких тригонометричних функцій
- •Приклади
1. Збіжні послідовності
Границя числової послідовності.
Число
називається границею послідовності
,
якщо для будь-якого числа
існує такий номер
,
що для всіх членів послідовності
із номером
виконується нерівність
.
(2)
Якщо число
є границею послідовності
,
то пишуть
,
а саму послідовність називають збіжною.
Послідовність, яка не є збіжною, називається розбіжною.
Приклад. Довести, що
.
Доведення. Задамо довільне число
і покажемо, що існує таке
натуральне число
,
що для всіх членів послідовності
із номером
виконується нерівність
.
Оскільки
,
то
.
Розв'язавши відносно
нерівність
,
маємо
.
Якщо в значенні
узяти цілу частину числа
,
тобто покласти
,
то нерівність
<ε
виконується для всіх
.
Отже,
.
Якщо послідовність
збіжна і
,
то будь-який її елемент
можна подати у вигляді
,
де
-
елемент нескінченно малої послідовності
.
Дійсно, якщо
,
то послідовність
є нескінченно малою, оскільки для
будь-якого
існує такий номер
,
що для
виконується нерівність
,
тобто
.
Має місце й обернене твердження. Якщо
можна подати у вигляді
,
де
нескінченно мала послідовність,
то
.
Нерівність (2) рівносильна нерівності
або
,
із якої
випливає, що
знаходиться в
околі
точки
.
Отже, означення границі числової
послідовності можна дати наступним
чином.
Число
називається границею послідовності
,
якщо для будь-якого числа
існує такий номер
,
що всі члени послідовності
із номером
знаходяться в
околі
точки
.
Очевидно, що нескінченно велика послідовність не має границі. Іноді говорять, що вона має нескінченну границю і пишуть
.
Якщо
при цьому, починаючи з деякого номера,
всі члени послідовності додатні (
від'ємні ), то пишуть
.
Усяка нескінченно мала послідовність
збіжна, причому
.
Це безпосередньо випливає з означення границі числової послідовності й означення нескінченно малої числової послідовності.
2. Властивості збіжних послідовностей
Теорема Збіжна послідовність має єдину границю.
Доведення.
Припустимо, що збіжна послідовність
має дві різні границі
і
,
тобто
.
Тоді
та
,
де
і
елементи нескінченно
малих послідовностей
та
.
Отже,
або
Оскільки
,
за властивістю нескінченно малих
послідовностей, є елементами нескінченно
малої послідовності, а
постійне число, то
.
Таким чином,
.
Теорема.
Якщо послідовність
збіжна, то вона обмежена.
Доведення.
Нехай
і
-
номер, починаючи з якого виконується
нерівність
,
де
.
Тоді
для всіх
.
Виберемо
.
За цієї умови
для будь-якого
.
Зазначимо,
що не всяка обмежена послідовність є
збіжною. Наприклад, послідовність
обмежена, але не збіжна.
Теорема
2.6. Якщо
і
збіжні послідовності,
то:
-
Послідовність
, яка є сумою (різницею) збіжних послідовностей
та
, збіжна і її границя дорівнює сумі (різниці) границь цих послідовностей, тобто
.
-
Послідовність
, яка є добутком збіжних послідовностей
й
, збіжна і її границя дорівнює добутку границь цих послідовностей, тобто
.
-
Послідовність
, яка є часткою збіжних послідовностей
та
, за умови
, збіжна і її границя дорівнює частці границь цих послідовностей, тобто
.
Доведення. Нехай
і
збіжні послідовності
та
.
Тоді
і
,
де
й
–
елементи нескінченно малих послідовностей
і
.
Покажемо, що має місце:
1)
.
Оскільки
є елементами нескінченно малої
послідовності
,
то звідси випливає, що
.
2)
.
Оскільки
є елементами нескінченно малої
послідовності
,
то
.
Тобто
.
3)
Послідовність
є нескінченно малою. Покажемо, що
послідовність
обмежена. Оскільки
і
,
то для
існує такий номер
,
що для всіх
виконується нерівність
,
отже,
,
тобто
,
а тому
для всіх
.
Звідси випливає, що послідовність
обмежена.
Таким
чином, послідовність
нескінченно мала, а тому
,
тобто
,
де
.
Зауваження. Пункт 1) наведеної теореми допускає узагальнення на довільне скінченне число доданків. Пункт 2) - на довільне скінченне число множників. Із пункту 2) випливає, що постійний множник можна виносити за знак границі, тобто
.