
- •Тема 1. Вступ. Дійсні числа
- •1. Вступ
- •2. Елементи теорії множин
- •Поняття відображення або функції.
- •1. Поняття відображення або функції
- •2. Потужність множин
- •3. Зчисленні множини
- •4. Математична індукція
- •1. Дійсні числа
- •1. Аксіоми додавання і множення
- •2. Аксіоми порівняння дійсних чисел
- •Аксіома неперервності дійсних чисел
- •2. Деякі властивості дійсних чисел
- •Із означення множини дійсних чисел випливає, що ця множина впорядкована.
- •1. Поняття ізоморфізму
- •2. Інтерпретація множини дійсних чисел
- •3. Найбільш вживані числові множини
- •4. Межі числових множин
- •5. Абсолютна величина числа
- •Абсолютна величина числа позначається символом .
- •Тема 2. Числові послідовності
- •1. Означення числової послідовності
- •2. Арифметичні дії над числовими послідовностями Нехай задано послідовності і .
- •2. Обмежені і необмежені числові послідовності
- •4. Нескінченно малі і нескінченно великі послідовності.
- •5. Основні властивості нескінченно малих послідовностей
- •1. Збіжні послідовності
- •2. Властивості збіжних послідовностей
- •3. Невизначені вирази.
- •1. Граничний перехід у нерівностях
- •2. Монотонні послідовності
- •3. Число е
- •4. Теорема про вкладені відрізки.
- •1. Теорема про вкладені відрізки.
- •3. Теорема Больцано-Вейєрштрасса
- •4. Критерій Коші збіжності числової послідовності.
- •1. Поняття метричного простору
- •2. Повні метричні простори.
- •3. Доповнення простору.
- •Тема 3. Границя функції однієї змінної
- •1. Границя функції. Означення границі функції за Гейне й за Коші.
- •2. Односторонні границі
- •3. Границя функції на нескінченності
- •4.Теореми про границі функцій
- •1. Визначні границі
- •2. Нескінченно малі й нескінченно великі функції
- •3. Порівняння нескінченно малих функцій. Еквівалентні нескінченно малі функції.
- •Тема 4. Неперервні та рівномірно неперервні функції
- •1. Неперервність функції в точці
- •2. Операції над неперервними функціями
- •1. Поняття рівномірної неперервності функції.
- •2. Теорема Кантора про рівномірну неперервність функції.
- •3. Теорема про неперервність оберненої функції.
- •Тема 5. Диференціальне числення функції однієї змінної
- •1. Задачі, що проводять до поняття похідної
- •Після спрощення одержуємо
- •2. Означення похідної
- •3. Механічний та геометричний зміст похідної
- •4. Односторонні похідні
- •5. Нескінченні похідні
- •1. Диференційовність функції
- •2. Похідні елементарних функцій
- •3. Похідна оберненої функції.
- •1. Диференціал функції
- •2. Похідні й диференціали вищих порядків
- •3. Формула Лейбніца для п-ної похідної добутку двох функцій.
- •4. Диференціали вищих порядків.
- •Тема 5. Застосування диференціального числення до дослідження функцій
- •1. Теореми про середнє значення
- •2. Теорема Ферма
- •3. Теорема Ролля
- •4. Теорема Лагранжа
- •5. Теорема Коші
- •1. Розкриття невизначеностей. Правило Лопіталя.
- •2. Застосування правила Лопіталя при розкритті невизначеностей вигляду .
- •1. Формула Тейлора для многочлена. Розглянемо многочлен
- •6.2. Формула Тейлора для довільної функції
- •Звідси одержуємо:
- •1. Ознака монотонності функції
- •3. Необхідні й достатні умови існування екстремуми функції
- •Достатні умови існування екстремуму функції.
- •1. Опуклість та вгнутість кривої. Точки перегину
- •2. Асимптоти графіка функції
- •3. Загальна схема дослідження функцій і побудови їх графіків
- •Тема 7. Інтеграл ньютоналейбніца
- •1. Поняття первісної функції та невизначеного інтеграла
- •2. Основні властивості невизначеного інтеграла
- •3. Таблиця основних інтегралів
- •5. Безпосереднє інтегрування
- •4. Метод підстановки
- •6. Інтегрування частинами
- •1. Подання раціональних дробів у вигляді суми найпростіших дробів
- •2. Інтегрування найпростіших раціональних дробів
- •1. Інтегрування ірраціональних функцій
- •Інтегрування деяких тригонометричних функцій
- •Приклади
2. Деякі властивості дійсних чисел
Наведемо деякі властивості дійсних чисел.
-
Число
є розв'язком рівняння
.
Доведення. Підставимо в дане рівняння
замість
його значення:
.
Згідно з
Згідно з
Згідно з
Згідно з
Зауваження. Число
називається різницею чисел
та
і позначається
.
Зазначимо, що за умови
різниця
.
Дійсно, якщо
,
то за
Одержуємо
,
далі за
Маємо
,
тобто
.
-
Число
є розв'язком рівняння
, якщо
.
Доведення. Підставимо в дане рівняння
значення
:
.
Згідно з
.
Згідно з
.
Згідно з
.
Згідно з
.
Зауваження. Число
називається часткою чисел
й
і позначається
або
.
-
Якщо
, то
.
Дійсно, оскільки
,
то
.
Отже, за
,
звідки одержуємо
.
Зокрема, якщо
,
то
,
а якщо
,
то
.
Дійсно, згідно з
,
далі за
.
Отже,
0= − 0.
-
Якщо
і
, то
.
Дійсно, якщо
і
,
то за
,
.
Далі згідно з
.
5. Якщо
та
,
то
.
Дійсно, якщо
,
то згідно з
і за 4 одержуємо:
.
6.
.
Це випливає з того, що
.
7.
.
Справді,
.
-
.
Дана рівність доводиться так:
.
-
.
Доведення:
Зокрема,
.
-
Якщо
і
, то
.
Дійсно, оскільки
,
то
,
а тому
(згідно з
).
Отже,
,
а звідси
.
-
Якщо
та
, то
.
Справді, оскільки
,
то
,
а тому
(згідно з
).
Отже,
,
а звідси маємо
.
-
Якщо
, то
.
Це випливає з
і 11.
За властивістю
маємо:
,
тобто
.
Надалі будемо використовувати й інші властивості дійсних чисел, не спиняючись на їх формальному доведенні.
Із означення множини дійсних чисел випливає, що ця множина впорядкована.
Множину
дійсних чисел позначатимемо буквою
.
ЛЕКЦІЯ 4
-
Поняття ізоморфізму.
-
Інтерпретація множини дійсних чисел.
-
Найбільш вживані числові множини.
-
Межі числових множин.
-
Абсолютна величина числа.
1. Поняття ізоморфізму
Нехай задані дві множини об'єктів
і
,
причому в першій визначені деякі
відношення
між її об'єктами, а в другій – відношення
між відповідно своїми об'єктами.
Множини
і
з указаними на них відношеннях називаються
ізоморфними (позначається
),
якщо між ними встановлено бієктивне
відображення
,
при якому з наявності відношення
випливає відношення
,
де
.
Будь-яку
множину об'єктів
,
ізоморфну множині
,
можна розглядати як "модель"
множини
і зводити вивчення властивостей множини
до вивчення властивостей "моделі"
.
Нехай
і
− дві частково впорядковані множини і
нехай
.
Якщо з умови
,
де
,
випливає нерівність
,
то говорять, що відображення
зберігає порядок.
Відображення
є ізоморфізмом частково впорядкованих
множин
та
,
якщо воно бiєктивне, а
співвідношення
справджується тоді й тільки тоді, коли
.
Самі множини
і
при цьому ізоморфні.
2. Інтерпретація множини дійсних чисел
Розглянемо пряму з фіксованою точкою
−
початком координат. Нехай задана одиниця
виміру. Тоді множину дійсних чисел
можна поставити у взаємно однозначну
відповідність із точками прямої: точці
,
яка лежить справа від точки
,
поставимо у відповідність число
,
рівне довжині відрізка
.
Тоді
,
яка лежить зліва від точки
,
число
,
де
– довжина відрізка
,
а точці
– число 0. Число
,
яке відповідає точці
,
називається координатою точки
.
Пряма з описаними властивостями
називається числовою прямою. Отже,
кожній точці числової прямої відповідає
дійсне число – її координата. Має місце
й обернене твердження: кожному дійсному
числові
відповідає деяка точка числової прямої,
а саме точка
,
координата якої
.
При так установленій відповідності між
дійсними числами і точками прямої
нерівність
рівносильна тому, що точка з координатою
лежить зліва від точки з координатою
.
Отже, можна говорити про ізоморфізм
множини дійсних чисел і множини точок
числової прямої, тобто що числова пряма
є моделлю множини дійсних чисел.
Надалі, говорячи про дійсні числа, замість слова "число" іноді вживається слово "точка". У зв'язку з цим числові множини ще називають точковими.
Використовуючи аксіому неперервності
множини дійсних чисел, можна встановити,
що множина дійсних чисел, яка задовольняє
умову
,
є незчисленною. Говорять, що ця множина
має потужність континууму. Із цього
випливає, що множина всіх дійсних чисел
незчисленна. Можна також довести, що
множина раціональних чисел зчисленна.
Отже, множина ірраціональних чисел
незчисленна, оскільки вона є множиною
(якби множина
ірраціональних чисел була зчисленною,
то і множина
була б зчисленною, оскільки
).