
- •Тема 1. Вступ. Дійсні числа
- •1. Вступ
- •2. Елементи теорії множин
- •Поняття відображення або функції.
- •1. Поняття відображення або функції
- •2. Потужність множин
- •3. Зчисленні множини
- •4. Математична індукція
- •1. Дійсні числа
- •1. Аксіоми додавання і множення
- •2. Аксіоми порівняння дійсних чисел
- •Аксіома неперервності дійсних чисел
- •2. Деякі властивості дійсних чисел
- •Із означення множини дійсних чисел випливає, що ця множина впорядкована.
- •1. Поняття ізоморфізму
- •2. Інтерпретація множини дійсних чисел
- •3. Найбільш вживані числові множини
- •4. Межі числових множин
- •5. Абсолютна величина числа
- •Абсолютна величина числа позначається символом .
- •Тема 2. Числові послідовності
- •1. Означення числової послідовності
- •2. Арифметичні дії над числовими послідовностями Нехай задано послідовності і .
- •2. Обмежені і необмежені числові послідовності
- •4. Нескінченно малі і нескінченно великі послідовності.
- •5. Основні властивості нескінченно малих послідовностей
- •1. Збіжні послідовності
- •2. Властивості збіжних послідовностей
- •3. Невизначені вирази.
- •1. Граничний перехід у нерівностях
- •2. Монотонні послідовності
- •3. Число е
- •4. Теорема про вкладені відрізки.
- •1. Теорема про вкладені відрізки.
- •3. Теорема Больцано-Вейєрштрасса
- •4. Критерій Коші збіжності числової послідовності.
- •1. Поняття метричного простору
- •2. Повні метричні простори.
- •3. Доповнення простору.
- •Тема 3. Границя функції однієї змінної
- •1. Границя функції. Означення границі функції за Гейне й за Коші.
- •2. Односторонні границі
- •3. Границя функції на нескінченності
- •4.Теореми про границі функцій
- •1. Визначні границі
- •2. Нескінченно малі й нескінченно великі функції
- •3. Порівняння нескінченно малих функцій. Еквівалентні нескінченно малі функції.
- •Тема 4. Неперервні та рівномірно неперервні функції
- •1. Неперервність функції в точці
- •2. Операції над неперервними функціями
- •1. Поняття рівномірної неперервності функції.
- •2. Теорема Кантора про рівномірну неперервність функції.
- •3. Теорема про неперервність оберненої функції.
- •Тема 5. Диференціальне числення функції однієї змінної
- •1. Задачі, що проводять до поняття похідної
- •Після спрощення одержуємо
- •2. Означення похідної
- •3. Механічний та геометричний зміст похідної
- •4. Односторонні похідні
- •5. Нескінченні похідні
- •1. Диференційовність функції
- •2. Похідні елементарних функцій
- •3. Похідна оберненої функції.
- •1. Диференціал функції
- •2. Похідні й диференціали вищих порядків
- •3. Формула Лейбніца для п-ної похідної добутку двох функцій.
- •4. Диференціали вищих порядків.
- •Тема 5. Застосування диференціального числення до дослідження функцій
- •1. Теореми про середнє значення
- •2. Теорема Ферма
- •3. Теорема Ролля
- •4. Теорема Лагранжа
- •5. Теорема Коші
- •1. Розкриття невизначеностей. Правило Лопіталя.
- •2. Застосування правила Лопіталя при розкритті невизначеностей вигляду .
- •1. Формула Тейлора для многочлена. Розглянемо многочлен
- •6.2. Формула Тейлора для довільної функції
- •Звідси одержуємо:
- •1. Ознака монотонності функції
- •3. Необхідні й достатні умови існування екстремуми функції
- •Достатні умови існування екстремуму функції.
- •1. Опуклість та вгнутість кривої. Точки перегину
- •2. Асимптоти графіка функції
- •3. Загальна схема дослідження функцій і побудови їх графіків
- •Тема 7. Інтеграл ньютоналейбніца
- •1. Поняття первісної функції та невизначеного інтеграла
- •2. Основні властивості невизначеного інтеграла
- •3. Таблиця основних інтегралів
- •5. Безпосереднє інтегрування
- •4. Метод підстановки
- •6. Інтегрування частинами
- •1. Подання раціональних дробів у вигляді суми найпростіших дробів
- •2. Інтегрування найпростіших раціональних дробів
- •1. Інтегрування ірраціональних функцій
- •Інтегрування деяких тригонометричних функцій
- •Приклади
2. Інтегрування найпростіших раціональних дробів
Розглянемо інтеграли від найпростіших ірраціональних дробів.
1.
.
2..
3..
Тут многочлен
не має дійсних коренів , отже
.
Виділимо повний квадрат
.
Уведемо підстановку
.
Тоді
.
Далі покладемо
.
Маємо:
.
Перший із інтегралів правої частині, обчислюється безпосередньо
.
Другий інтеграл обчислюється за формулою 4) таблиці основних інтегралів.
-
.
Увівши
підстановку
,
одержимо
.
Покладемо
.
Тоді
.
Перший із інтегралів правої частини легко зводиться до інтегралу 1) таблиці основних інтегралів, а другий інтеграл
обчислюється за рекурентною формулою
.
ЛЕКЦІЯ 25
-
Інтегрування ірраціональних функцій.
-
Інтегрування деяких тригонометричних функцій.
1. Інтегрування ірраціональних функцій
Інтеграл від ірраціональної функції не завжди обчислюється в
скінченному вигляді. Проте деякі типи таких інтегралів за допомогою певних підстановок можна звести до інтегралів від раціональних функцій.
Позначимо
раціональну функцію від змінних
.
Наприклад, функція
є раціональною від
,
тобто
.
Інтеграли
виду
,
де
натуральні числа,
дійсні числа,
причому
(у іншому випадку
стала величина)
обчислюється за допомогою введення
нової змінної
,
де k
спільний знаменник
дробів
.
Приклад 1.
Обчислити
.
Розв’язування.
Зробимо підстановку
.
Одержимо
.
Далі маємо
.
Приклад 2.
Обчислити
.
Розв’язування.
.
Інтеграли
виду
зводяться до інтегралів від раціональних
функцій за допомогою підстановок Ейлера.
Якщо
,
то вводиться нова змінна t :
,
де знаки можна брати у будь-якій послідовності.
Якщо у тричлені
,
то можна використати іншу підстановку
.
У випадку
коли
і тричлен має дійсні різні корені
й
,
то використовується підстановка
або
.
Зазначимо, що підстановки Ейлера часто приводять до досить складних раціональних функцій, а тому на практиці при обчисленні інтегралів цього типу користуються простішими методами.
-
Інтегрування деяких тригонометричних функцій
Розглянемо
деякі типи інтегралів від тригонометричних
функцій, які обчислюються в скінченному
вигляді. До них належать інтеграли від
раціональних функцій відносно функцій
,
,
,
,
,
.
Оскільки функції
,
,
та
раціонально визначаються через
та
,
то мова піде про інтеграли виду
,
(33)
де
– раціональна функція від
та
.
Інтеграли такого виду можна звести до інтегралів від раціональної функції за допомогою так званої універсальної тригонометричної підстановки
.
Справді,
;
.
Крім того,
.
Інтеграл (33) після заміни змінної (34) набуває вигляду
,
де
– раціональна функція від змінної
.
Таким чином, інтеграл виду (33) завдяки підстановці (34) завжди можна обчислити в скінченому вигляді. Однак застосування підстановки (34) не завжди доцільне. В окремих випадках можна використати інші, простіші методи. Це стосується, зокрема, інтегралів виду
;
(35)
,
(36)
де
– ціле число;
та
– раціональні функції від своїх
аргументів.
Для обчислення інтеграла (35) застосуємо підстановку
.
(37)
Матимемо
Отже,
,
де
–
раціональна функція від
.
Аналогічно, якщо скористатися підстановкою
,
то інтеграл (36) набуває вигляду
,
де
– раціональна функція від
.
При обчисленні інтегралів від тригонометричних функцій часто доводиться користуватися відомими формулами тригонометрії.
Розглянемо інтеграли
.
(39)
Для знаходження цих інтегралів застосовують такі формули:
;
;
.
Якщо
,
то перший з інтегралів (39) обчислюють
так:
Аналогічно обчислюють і два інші інтеграли.
При
інтеграли (39) обчислюють так:
;
(40)
;
(41)
.
(42)
Якщо
,
то, використовуючи непарність функції
та парність функції
,
знаходження інтегралів (39) зводиться
до випадку
.
Зауважимо,
що метод обчислення інтегралів (40) і
(42) використовується і для інтегралів
виду
та
.