
- •Тема 1. Вступ. Дійсні числа
- •1. Вступ
- •2. Елементи теорії множин
- •Поняття відображення або функції.
- •1. Поняття відображення або функції
- •2. Потужність множин
- •3. Зчисленні множини
- •4. Математична індукція
- •1. Дійсні числа
- •1. Аксіоми додавання і множення
- •2. Аксіоми порівняння дійсних чисел
- •Аксіома неперервності дійсних чисел
- •2. Деякі властивості дійсних чисел
- •Із означення множини дійсних чисел випливає, що ця множина впорядкована.
- •1. Поняття ізоморфізму
- •2. Інтерпретація множини дійсних чисел
- •3. Найбільш вживані числові множини
- •4. Межі числових множин
- •5. Абсолютна величина числа
- •Абсолютна величина числа позначається символом .
- •Тема 2. Числові послідовності
- •1. Означення числової послідовності
- •2. Арифметичні дії над числовими послідовностями Нехай задано послідовності і .
- •2. Обмежені і необмежені числові послідовності
- •4. Нескінченно малі і нескінченно великі послідовності.
- •5. Основні властивості нескінченно малих послідовностей
- •1. Збіжні послідовності
- •2. Властивості збіжних послідовностей
- •3. Невизначені вирази.
- •1. Граничний перехід у нерівностях
- •2. Монотонні послідовності
- •3. Число е
- •4. Теорема про вкладені відрізки.
- •1. Теорема про вкладені відрізки.
- •3. Теорема Больцано-Вейєрштрасса
- •4. Критерій Коші збіжності числової послідовності.
- •1. Поняття метричного простору
- •2. Повні метричні простори.
- •3. Доповнення простору.
- •Тема 3. Границя функції однієї змінної
- •1. Границя функції. Означення границі функції за Гейне й за Коші.
- •2. Односторонні границі
- •3. Границя функції на нескінченності
- •4.Теореми про границі функцій
- •1. Визначні границі
- •2. Нескінченно малі й нескінченно великі функції
- •3. Порівняння нескінченно малих функцій. Еквівалентні нескінченно малі функції.
- •Тема 4. Неперервні та рівномірно неперервні функції
- •1. Неперервність функції в точці
- •2. Операції над неперервними функціями
- •1. Поняття рівномірної неперервності функції.
- •2. Теорема Кантора про рівномірну неперервність функції.
- •3. Теорема про неперервність оберненої функції.
- •Тема 5. Диференціальне числення функції однієї змінної
- •1. Задачі, що проводять до поняття похідної
- •Після спрощення одержуємо
- •2. Означення похідної
- •3. Механічний та геометричний зміст похідної
- •4. Односторонні похідні
- •5. Нескінченні похідні
- •1. Диференційовність функції
- •2. Похідні елементарних функцій
- •3. Похідна оберненої функції.
- •1. Диференціал функції
- •2. Похідні й диференціали вищих порядків
- •3. Формула Лейбніца для п-ної похідної добутку двох функцій.
- •4. Диференціали вищих порядків.
- •Тема 5. Застосування диференціального числення до дослідження функцій
- •1. Теореми про середнє значення
- •2. Теорема Ферма
- •3. Теорема Ролля
- •4. Теорема Лагранжа
- •5. Теорема Коші
- •1. Розкриття невизначеностей. Правило Лопіталя.
- •2. Застосування правила Лопіталя при розкритті невизначеностей вигляду .
- •1. Формула Тейлора для многочлена. Розглянемо многочлен
- •6.2. Формула Тейлора для довільної функції
- •Звідси одержуємо:
- •1. Ознака монотонності функції
- •3. Необхідні й достатні умови існування екстремуми функції
- •Достатні умови існування екстремуму функції.
- •1. Опуклість та вгнутість кривої. Точки перегину
- •2. Асимптоти графіка функції
- •3. Загальна схема дослідження функцій і побудови їх графіків
- •Тема 7. Інтеграл ньютоналейбніца
- •1. Поняття первісної функції та невизначеного інтеграла
- •2. Основні властивості невизначеного інтеграла
- •3. Таблиця основних інтегралів
- •5. Безпосереднє інтегрування
- •4. Метод підстановки
- •6. Інтегрування частинами
- •1. Подання раціональних дробів у вигляді суми найпростіших дробів
- •2. Інтегрування найпростіших раціональних дробів
- •1. Інтегрування ірраціональних функцій
- •Інтегрування деяких тригонометричних функцій
- •Приклади
4. Метод підстановки
В основі методу підстановки (методу заміни змінної) лежить формула диференціювання складеної функції. Якщо F ′( x) = f(x), х(a, b), то для довільної диференційованої на проміжку (, ) функції x= (t), де (t) (a, b), якщо t (, ) маємо:
(F((t)))′ = F ′( x) ′(t) = f(x) ′(t) = f((t)) ′(t).
Таким чином,
,
тобто
.
Приклади.
1.
Обчислити інтеграл
.
Розв’язування.
Покладемо
,
.
Тоді
.
2.
Обчислити інтеграл
.
Розв’язування.
Покладемо
.
Отже,
.
6. Інтегрування частинами
Нехай
функції
і
визначені й диференційовані на
деякому проміжку Х. Тоді
.
Звідси маємо
.
Припустимо,
що інтеграл
існує. Тоді
.
Оскільки
,
то
.
(1)
Довільну
сталу С включає в себе інтеграл
.
Формула (1) називається формулою інтегрування частинами.
За цією формулою обчислюються , зокрема інтеграли виду
1)
,
,
,
де
многочлен n-ного
степеня відносно х,
.
Тут слід прийняти
.
2),
,
,
,
Тут також
многочлен n-ного
степеня відносно х. У
цих інтегралах
.
Приклади.
.
.
ЛЕКЦІЯ 24
-
Подання раціональних дробів у вигляді суми найпростіших дробів.
-
Інтегрування найпростіших раціональних дробів.
1. Подання раціональних дробів у вигляді суми найпростіших дробів
Розглянемо дробово-раціональну функцію
,
де
многочлен
n-го степеня, а
многочлен k-го
степеня. Якщо n
k,
то, виконавши ділення, одержимо
,
де r < k. Наприклад,
.
У вищій алгебрі доводиться, що кожний многочлен можна подати у вигляді добутку
,
(1)
де А
коефіцієнт при
старшому членові многочлена
,
а
корені рівняння
=
0. Множники
називаються елементарними. Якщо серед
них є однакові, то групуючи їх, одержимо
,
(2)
де
.
Числа
називаються
кратностями коренів
.
Серед коренів
можуть
бути й комплексні. Якщо
r-кратний
комплексний корінь многочлена з
дійсними коефіцієнтами, то цей многочлен
має також спряжений з
r-кратний
корінь
.
Отже, якщо формула (2) містить множник
,
де
,
то вона також містить і множник
.
Перемноживши ці множники, одержимо
=
,
де
,
,
p,
q
дійсні числа.
Ураховуючи всі комплексні корені
многочлена
,
формулу (2) можна записати у вигляді
,
де
дійсні числа.
Дріб
, де r
< n
називається правильним раціональним
дробом.
Теорема.
Правильний раціональний дріб
,
де
можна єдиним чином подати у вигляді суми найпростіших дробів
,
де
дійсні числа.
Подання, про яке йдеться у наведеній теоремі, можна виконати методом невизначених коефіцієнтів, котрий розглянемо на наступному прикладі.
Приклад. Розкласти на найпростіші дроби
.
Розв’язування. Згідно з наведеною теоремою маємо:
,
де
поки що невідомі числа.
Зведемо праву частину останньої рівності до спільного знаменника.
Два многочлени тотожно
рівні між собою тоді й тільки тоді, коли
рівні між собою коефіцієнти при однакових
степенях х. Тому для визначення
коефіцієнтів
складемо систему
Розв’язавши цю систему, одержимо:
.
Отже,
.