
- •Тема 1. Вступ. Дійсні числа
- •1. Вступ
- •2. Елементи теорії множин
- •Поняття відображення або функції.
- •1. Поняття відображення або функції
- •2. Потужність множин
- •3. Зчисленні множини
- •4. Математична індукція
- •1. Дійсні числа
- •1. Аксіоми додавання і множення
- •2. Аксіоми порівняння дійсних чисел
- •Аксіома неперервності дійсних чисел
- •2. Деякі властивості дійсних чисел
- •Із означення множини дійсних чисел випливає, що ця множина впорядкована.
- •1. Поняття ізоморфізму
- •2. Інтерпретація множини дійсних чисел
- •3. Найбільш вживані числові множини
- •4. Межі числових множин
- •5. Абсолютна величина числа
- •Абсолютна величина числа позначається символом .
- •Тема 2. Числові послідовності
- •1. Означення числової послідовності
- •2. Арифметичні дії над числовими послідовностями Нехай задано послідовності і .
- •2. Обмежені і необмежені числові послідовності
- •4. Нескінченно малі і нескінченно великі послідовності.
- •5. Основні властивості нескінченно малих послідовностей
- •1. Збіжні послідовності
- •2. Властивості збіжних послідовностей
- •3. Невизначені вирази.
- •1. Граничний перехід у нерівностях
- •2. Монотонні послідовності
- •3. Число е
- •4. Теорема про вкладені відрізки.
- •1. Теорема про вкладені відрізки.
- •3. Теорема Больцано-Вейєрштрасса
- •4. Критерій Коші збіжності числової послідовності.
- •1. Поняття метричного простору
- •2. Повні метричні простори.
- •3. Доповнення простору.
- •Тема 3. Границя функції однієї змінної
- •1. Границя функції. Означення границі функції за Гейне й за Коші.
- •2. Односторонні границі
- •3. Границя функції на нескінченності
- •4.Теореми про границі функцій
- •1. Визначні границі
- •2. Нескінченно малі й нескінченно великі функції
- •3. Порівняння нескінченно малих функцій. Еквівалентні нескінченно малі функції.
- •Тема 4. Неперервні та рівномірно неперервні функції
- •1. Неперервність функції в точці
- •2. Операції над неперервними функціями
- •1. Поняття рівномірної неперервності функції.
- •2. Теорема Кантора про рівномірну неперервність функції.
- •3. Теорема про неперервність оберненої функції.
- •Тема 5. Диференціальне числення функції однієї змінної
- •1. Задачі, що проводять до поняття похідної
- •Після спрощення одержуємо
- •2. Означення похідної
- •3. Механічний та геометричний зміст похідної
- •4. Односторонні похідні
- •5. Нескінченні похідні
- •1. Диференційовність функції
- •2. Похідні елементарних функцій
- •3. Похідна оберненої функції.
- •1. Диференціал функції
- •2. Похідні й диференціали вищих порядків
- •3. Формула Лейбніца для п-ної похідної добутку двох функцій.
- •4. Диференціали вищих порядків.
- •Тема 5. Застосування диференціального числення до дослідження функцій
- •1. Теореми про середнє значення
- •2. Теорема Ферма
- •3. Теорема Ролля
- •4. Теорема Лагранжа
- •5. Теорема Коші
- •1. Розкриття невизначеностей. Правило Лопіталя.
- •2. Застосування правила Лопіталя при розкритті невизначеностей вигляду .
- •1. Формула Тейлора для многочлена. Розглянемо многочлен
- •6.2. Формула Тейлора для довільної функції
- •Звідси одержуємо:
- •1. Ознака монотонності функції
- •3. Необхідні й достатні умови існування екстремуми функції
- •Достатні умови існування екстремуму функції.
- •1. Опуклість та вгнутість кривої. Точки перегину
- •2. Асимптоти графіка функції
- •3. Загальна схема дослідження функцій і побудови їх графіків
- •Тема 7. Інтеграл ньютоналейбніца
- •1. Поняття первісної функції та невизначеного інтеграла
- •2. Основні властивості невизначеного інтеграла
- •3. Таблиця основних інтегралів
- •5. Безпосереднє інтегрування
- •4. Метод підстановки
- •6. Інтегрування частинами
- •1. Подання раціональних дробів у вигляді суми найпростіших дробів
- •2. Інтегрування найпростіших раціональних дробів
- •1. Інтегрування ірраціональних функцій
- •Інтегрування деяких тригонометричних функцій
- •Приклади
1. Опуклість та вгнутість кривої. Точки перегину
Нехай функція
визначена на інтервалі
і в кожній точці цього інтервалу має
скінчену похідну. Тоді в кожній точці
графіка цієї функції можна провести
дотичну, не паралельну осі
.
Крива, яка є графіком цієї функції,
називається гладкою.
Якщо крива,
яка є графіком функції
,
розміщена не нижче будь-якої дотичної
на інтервалі
,
то вона називається вгнутою догори або
просто вгнутою на цьому інтервалі. Іноді
її ще називають опуклою вниз (рис. 25).
Якщо крива,
яка є графіком функції
,
розміщена не вище будь-якої дотичної
на інтервалі
,
то вона називається вгнутою донизу або
просто опуклою на цьому інтервалі. Таку
криву ще називають опуклою вгору (рис.
26).
Точка
називається точкою перегину гладкої
кривої
,
якщо існує
-окіл
точки
такий, що в інтервалах
і
крива
має опуклість різних напрямків (рис.
27).
У цьому
випадку графік функції
в інтервалах
і
лежить по різні боки від дотичної,
проведеної в точці
.
Теорема.
Нехай функція
визначена на інтервалі
і в кожній точці цього інтервалу має
похідні до другого порядку включно.
Тоді, якщо
у всіх точках
,
то графік функції
на інтервалі
вгнутий (опуклий вниз), якщо ж
у всіх точках
,
то графік функції
на інтервалі
опуклий (опуклий вгору).
Доведення.
в інтервалах
і
лежить по різні боки від дотичної,
проведеної в точці
.
Нехай
.
Виберемо точку
і покажемо, що графік функції
лежить не нижче дотичної, яка проходить
через точку
.
Щоб відрізняти ординату графіка функції
і ординату дотичної, останню будемо
позначати буквою
.
Запишемо рівняння дотичної в точці
:
(1)
Оскільки функція
має похідні до другого порядку включно,
то згідно формули Тейлора (при
)
маємо:
(2)
де
.
Віднімемо від рівності (2) рівність (1)
.
Оскільки
,
то
,
тобто
.
Отже, графік функції
у будь-якій, відмінній від
,
точці
лежить вище дотичної, проведеної до
нього в точці з абсцисою
.
Аналогічно
доводиться теорема для випадку
.
Установимо
необхідну умову існування точки перегину
графіка функції
.
Нехай функція
визначена і має неперервні похідні до
другого порядку включно на інтервалі
.
Тоді. Якщо в кожній точці
,
то графік функції
на інтервалі
вгнутий (опуклий вниз). Якщо
,
,
то графік опуклий
(опуклий вгору).
Отже, якщо
на інтервалі
,
то графік функції
точок перегину на цьому інтервалі не
має. Таким чином, точка
,
де
може бути точкою перегину графіка
функції
лише в тому випадку, коли
.
Отже, умова
є необхідною, для того, щоб точка
була точкою перегину графіка функції
.
Покажемо,
що не всяка точка
за умови
є точкою перегину. Розглянемо такий
приклад: Нехай
.
Тоді
при
.
Але точка
не
є точкою перегину графіка функції
(рис.
28).
Установимо
достатню умову існування точки перегину
графіка функції
.
Нехай точка
така, що
й існує таке
,
що в інтервалах
і
друга похідна
має різні знаки. Тоді точка
є точкою перегину. Дійсно, за вказаних
умов у інтервалах
і
крива
має опуклість різних напрямків. Отже,
точка
є точкою перегину цієї кривої.
Зауваження.
Точка
є точкою перегину графіка функції
і в тому випадку, коли в точці
існує дотична до графіка функції
,
друга похідна в самій точці
не існує, але існує в деякому
-околі
точки
,
причому в інтервалах
і
має різні знаки.
Це установлюється аналогічно попередньому.
Приклад.
Нехай
.
Ця функція в точці
має нескінченну похідну першого порядку
й дотична до її графіка в точці
співпадає з віссю
.
Друга похідна в точці
не існує. Графік функції
в точці
має перегин, оскільки справа і зліва
від точки
друга похідна
має різні знаки (рис. 29).