
- •Тема 1. Вступ. Дійсні числа
- •1. Вступ
- •2. Елементи теорії множин
- •Поняття відображення або функції.
- •1. Поняття відображення або функції
- •2. Потужність множин
- •3. Зчисленні множини
- •4. Математична індукція
- •1. Дійсні числа
- •1. Аксіоми додавання і множення
- •2. Аксіоми порівняння дійсних чисел
- •Аксіома неперервності дійсних чисел
- •2. Деякі властивості дійсних чисел
- •Із означення множини дійсних чисел випливає, що ця множина впорядкована.
- •1. Поняття ізоморфізму
- •2. Інтерпретація множини дійсних чисел
- •3. Найбільш вживані числові множини
- •4. Межі числових множин
- •5. Абсолютна величина числа
- •Абсолютна величина числа позначається символом .
- •Тема 2. Числові послідовності
- •1. Означення числової послідовності
- •2. Арифметичні дії над числовими послідовностями Нехай задано послідовності і .
- •2. Обмежені і необмежені числові послідовності
- •4. Нескінченно малі і нескінченно великі послідовності.
- •5. Основні властивості нескінченно малих послідовностей
- •1. Збіжні послідовності
- •2. Властивості збіжних послідовностей
- •3. Невизначені вирази.
- •1. Граничний перехід у нерівностях
- •2. Монотонні послідовності
- •3. Число е
- •4. Теорема про вкладені відрізки.
- •1. Теорема про вкладені відрізки.
- •3. Теорема Больцано-Вейєрштрасса
- •4. Критерій Коші збіжності числової послідовності.
- •1. Поняття метричного простору
- •2. Повні метричні простори.
- •3. Доповнення простору.
- •Тема 3. Границя функції однієї змінної
- •1. Границя функції. Означення границі функції за Гейне й за Коші.
- •2. Односторонні границі
- •3. Границя функції на нескінченності
- •4.Теореми про границі функцій
- •1. Визначні границі
- •2. Нескінченно малі й нескінченно великі функції
- •3. Порівняння нескінченно малих функцій. Еквівалентні нескінченно малі функції.
- •Тема 4. Неперервні та рівномірно неперервні функції
- •1. Неперервність функції в точці
- •2. Операції над неперервними функціями
- •1. Поняття рівномірної неперервності функції.
- •2. Теорема Кантора про рівномірну неперервність функції.
- •3. Теорема про неперервність оберненої функції.
- •Тема 5. Диференціальне числення функції однієї змінної
- •1. Задачі, що проводять до поняття похідної
- •Після спрощення одержуємо
- •2. Означення похідної
- •3. Механічний та геометричний зміст похідної
- •4. Односторонні похідні
- •5. Нескінченні похідні
- •1. Диференційовність функції
- •2. Похідні елементарних функцій
- •3. Похідна оберненої функції.
- •1. Диференціал функції
- •2. Похідні й диференціали вищих порядків
- •3. Формула Лейбніца для п-ної похідної добутку двох функцій.
- •4. Диференціали вищих порядків.
- •Тема 5. Застосування диференціального числення до дослідження функцій
- •1. Теореми про середнє значення
- •2. Теорема Ферма
- •3. Теорема Ролля
- •4. Теорема Лагранжа
- •5. Теорема Коші
- •1. Розкриття невизначеностей. Правило Лопіталя.
- •2. Застосування правила Лопіталя при розкритті невизначеностей вигляду .
- •1. Формула Тейлора для многочлена. Розглянемо многочлен
- •6.2. Формула Тейлора для довільної функції
- •Звідси одержуємо:
- •1. Ознака монотонності функції
- •3. Необхідні й достатні умови існування екстремуми функції
- •Достатні умови існування екстремуму функції.
- •1. Опуклість та вгнутість кривої. Точки перегину
- •2. Асимптоти графіка функції
- •3. Загальна схема дослідження функцій і побудови їх графіків
- •Тема 7. Інтеграл ньютоналейбніца
- •1. Поняття первісної функції та невизначеного інтеграла
- •2. Основні властивості невизначеного інтеграла
- •3. Таблиця основних інтегралів
- •5. Безпосереднє інтегрування
- •4. Метод підстановки
- •6. Інтегрування частинами
- •1. Подання раціональних дробів у вигляді суми найпростіших дробів
- •2. Інтегрування найпростіших раціональних дробів
- •1. Інтегрування ірраціональних функцій
- •Інтегрування деяких тригонометричних функцій
- •Приклади
2. Теорема Ферма
Теорема. Нехай функція
визначена на інтервалі
і в деякій точці
має найбільше або найменше значення.
Тоді, якщо в цій точці існує похідна
,
то вона рівна нулю, тобто
.
Доведення. Нехай для визначеності
функція функція
в точці
приймає найбільше значення, тобто
для всіх
.
За означенням похідної
,
причому ця
границя не залежить від того, як
буде прямувати до
.
Якщо
і
,
то
,
а тому
.
Якщо ж
і
,
то
.
Отже,
.
Звідси випливає, що
.
Аналогічно розглядається випадок, коли
в точці
функція
досягає найменшого значення.
Обертання в нуль похідної в точці
,
означає, що дотична до графіка функції
в точці з абсцисою
паралельна вісі
(рис.
22).
Зауваження.
Теорема Ферма справедлива, коли
,
і неправильна, коли замість інтервалу
розглядати відрізок
.
Наприклад, функція
на відрізку
приймає найменше значення в точці
,
а найбільше в точці
.
Проте в жодній із цих точок похідна в
нуль не обертається.
3. Теорема Ролля
Теорема. Якщо функція
визначена на відрізку
і вона
-
неперервна в кожній точці відрізка
.
-
диференційована на інтервалі
.
-
на кінцях відрізка
приймає рівні значення
,
то існує точка
така, що
.
Доведення. Оскільки функція
неперервна на відрізку
,
то за другою теоремою Вейєрштрасса
існують точки
,
в яких функція приймає найменше
і найбільше
значення, тобто
і
.
Якщо
,
то функція
на відрізку
приймає постійне значення, оскільки
.
Тому
в будь-якій точці інтервалу
.
Якщо
,
то принаймні одне із значень
або
функція приймає у деякій точці
,
тобто на кінцях відрізка
(
оскільки
).
Так як функція
диференційована в точці
,
то за теоремою Ферма
.
Із теореми Ролля випливає, що для функції
неперервної на відрізку
,
диференційованої на інтервалі
і такої, що
,
існує точка
така, що дотична до графіка функції
у точці
паралельна вісі
(рис.
23).
4. Теорема Лагранжа
Якщо функція
визначена на відрізку
і вона
-
неперервна в кожній точці відрізка
,
-
диференційована на інтервалі
, то існує точка
така, що
.
Доведення. Розглянемо допоміжну функцію
.
Ця функція визначена на відрізку
і задовольняє всім умовам теореми Ролля.
Дійсно,
-
оскільки
і
неперервні функції на відрізку
, то і функція
також неперервна на
.
-
функція
диференційована на інтервалі
:
.
-
на кінцях відрізку
функція
має рівні значення
.
За теоремою Ролля існує точка
така, що
,
тобто
.
Звідси маємо
.
Зауваження. Якщо функція
на відрізку
задовольняє умовам теореми Лагранжа,
то із останньої формули одержуємо
.
Ця формула називається формулою скінчених
приростів або формулою Лагранжа. Якщо
в цій формулі покласти
,
то одержимо
,
де
.
Геометричний зміст теореми Лагранжа
полягає в наступному. Якщо функція
задовольняє умовам теореми Лагранжа,
то існує точка
така, що дотична до графіка функції
у точці
паралельна хорді, проведеній через
точки
(рис. 24).
Наслідки з теореми Лагранжа.
-
Якщо функція
на відрізку
, має похідну
, то на відрізку
стала.
Враховуючи, що похідна від сталої функції дорівнює нулю, що було установлено раніше, і сформульований щойно наслідок. можна сформулювати критерій сталості диференційованої на заданому проміжку функції:
Для того, щоб функція
,
диференційована на проміжку
,
була сталою, необхідно і достатньо, щоб
її похідна
була рівною нулю в усіх точках цього
проміжку.
-
Якщо функції
і
неперервні на проміжку
і при будь-якому
, то функція
є сталою, тобто
, де
.