
- •Тема 1. Вступ. Дійсні числа
- •1. Вступ
- •2. Елементи теорії множин
- •Поняття відображення або функції.
- •1. Поняття відображення або функції
- •2. Потужність множин
- •3. Зчисленні множини
- •4. Математична індукція
- •1. Дійсні числа
- •1. Аксіоми додавання і множення
- •2. Аксіоми порівняння дійсних чисел
- •Аксіома неперервності дійсних чисел
- •2. Деякі властивості дійсних чисел
- •Із означення множини дійсних чисел випливає, що ця множина впорядкована.
- •1. Поняття ізоморфізму
- •2. Інтерпретація множини дійсних чисел
- •3. Найбільш вживані числові множини
- •4. Межі числових множин
- •5. Абсолютна величина числа
- •Абсолютна величина числа позначається символом .
- •Тема 2. Числові послідовності
- •1. Означення числової послідовності
- •2. Арифметичні дії над числовими послідовностями Нехай задано послідовності і .
- •2. Обмежені і необмежені числові послідовності
- •4. Нескінченно малі і нескінченно великі послідовності.
- •5. Основні властивості нескінченно малих послідовностей
- •1. Збіжні послідовності
- •2. Властивості збіжних послідовностей
- •3. Невизначені вирази.
- •1. Граничний перехід у нерівностях
- •2. Монотонні послідовності
- •3. Число е
- •4. Теорема про вкладені відрізки.
- •1. Теорема про вкладені відрізки.
- •3. Теорема Больцано-Вейєрштрасса
- •4. Критерій Коші збіжності числової послідовності.
- •1. Поняття метричного простору
- •2. Повні метричні простори.
- •3. Доповнення простору.
- •Тема 3. Границя функції однієї змінної
- •1. Границя функції. Означення границі функції за Гейне й за Коші.
- •2. Односторонні границі
- •3. Границя функції на нескінченності
- •4.Теореми про границі функцій
- •1. Визначні границі
- •2. Нескінченно малі й нескінченно великі функції
- •3. Порівняння нескінченно малих функцій. Еквівалентні нескінченно малі функції.
- •Тема 4. Неперервні та рівномірно неперервні функції
- •1. Неперервність функції в точці
- •2. Операції над неперервними функціями
- •1. Поняття рівномірної неперервності функції.
- •2. Теорема Кантора про рівномірну неперервність функції.
- •3. Теорема про неперервність оберненої функції.
- •Тема 5. Диференціальне числення функції однієї змінної
- •1. Задачі, що проводять до поняття похідної
- •Після спрощення одержуємо
- •2. Означення похідної
- •3. Механічний та геометричний зміст похідної
- •4. Односторонні похідні
- •5. Нескінченні похідні
- •1. Диференційовність функції
- •2. Похідні елементарних функцій
- •3. Похідна оберненої функції.
- •1. Диференціал функції
- •2. Похідні й диференціали вищих порядків
- •3. Формула Лейбніца для п-ної похідної добутку двох функцій.
- •4. Диференціали вищих порядків.
- •Тема 5. Застосування диференціального числення до дослідження функцій
- •1. Теореми про середнє значення
- •2. Теорема Ферма
- •3. Теорема Ролля
- •4. Теорема Лагранжа
- •5. Теорема Коші
- •1. Розкриття невизначеностей. Правило Лопіталя.
- •2. Застосування правила Лопіталя при розкритті невизначеностей вигляду .
- •1. Формула Тейлора для многочлена. Розглянемо многочлен
- •6.2. Формула Тейлора для довільної функції
- •Звідси одержуємо:
- •1. Ознака монотонності функції
- •3. Необхідні й достатні умови існування екстремуми функції
- •Достатні умови існування екстремуму функції.
- •1. Опуклість та вгнутість кривої. Точки перегину
- •2. Асимптоти графіка функції
- •3. Загальна схема дослідження функцій і побудови їх графіків
- •Тема 7. Інтеграл ньютоналейбніца
- •1. Поняття первісної функції та невизначеного інтеграла
- •2. Основні властивості невизначеного інтеграла
- •3. Таблиця основних інтегралів
- •5. Безпосереднє інтегрування
- •4. Метод підстановки
- •6. Інтегрування частинами
- •1. Подання раціональних дробів у вигляді суми найпростіших дробів
- •2. Інтегрування найпростіших раціональних дробів
- •1. Інтегрування ірраціональних функцій
- •Інтегрування деяких тригонометричних функцій
- •Приклади
2. Означення похідної
Нехай в деякому проміжку
визначена функція
.
Виберемо довільну точку
і надамо
приросту
такого, що
.
Зазначимо,
що
може бути як додатним, так і від'ємним.
При цьому функція одержить приріст
.
Нехай в точці
існує границя
.
Похідною
функції
в точці
називається границя відношення приросту
функції до приросту аргументу за умови,
що приріст аргументу прямує до нуля.
Похідну
функції
в точці
позначають так:
або
.
Отже, за означенням
.
Якщо функція
має похідну в кожній точці
,
то похідна є функцією від
і в цьому випадку позначається так:
або
.
3. Механічний та геометричний зміст похідної
Механічний
зміст похідної випливає із задачі про
миттєву швидкість, а саме: похідна від
пройденого шляху
по часу
дорівнює миттєвій швидкості
в момент часу
,
тобто
.
Геометричний
зміст похідної розкрито у задачі про
дотичну: похідна
,
якщо вона існує, дорівнює кутовому
коефіцієнту дотичної, проведеної до
графіка функції
в точці з координатами
,
.
4. Односторонні похідні
Використовуючи
означення правої і лівої границі, введемо
поняття правої і лівої похідної функції
в точці
.
Правою (лівою)
похідною функції
в точці
називається права (ліва) границя
відношення
при
(за умови, що ця границя існує).
Права похідна
позначається так:
,
а ліва
.
Якщо функція
в точці
має похідну, то вона має як праву, так і
ліву похідну і ці похідні рівні між
собою. Проте не в кожній точці
,
у якій існують права і ліва похідні,
існує похідна функції. Так, наприклад,
функція
в точці
має праву похідну
і ліву
,
але похідної в точці
функція
не має, оскільки
.
5. Нескінченні похідні
Якщо відношення
при
прямує до
або
,
то це невласне число називається
нескінченою похідною.
Геометричний
зміст похідної як кутового коефіцієнта
дотичної розповсюджується і на цей
випадок. Тут дотична паралельна вісі
(рис. 17, 18, 19).
Рис. 17 Рис. 18 Рис. 19
різних за знаком односторонніх
нескінченних похідних забезпечує
існування єдиної вертикальної дотичної.
ЛЕКЦІЯ 16
-
Диференційовність функції.
-
Похідні елементарних функцій.
-
Похідна оберненої функції.
1. Диференційовність функції
Функція
називається диференційованою в точці
,
якщо її приріст у цій точці можна подати
у вигляді
,
(1)
де
- деяке число, не залежне від
,
а
- нескінчено мала функція при
,
тобто
.
Зв'язок між
диференційованістю функції
в точці
і існуванням похідної даної функції в
цій точці установлюється наступною
теоремою.
Теорема.
Для того, щоб функція функції
була диференційована в точці
,
необхідно і достатньо, щоб вона мала в
цій точці скінчену похідну.
Доведення.
Необхідність. Нехай функція
диференційована в точці
,
тобто її приріст можна подати у вигляді
(1). Тоді
.
Звідси випливає, що в точці
існує похідна
.
Достатність.
Нехай функція
має в точці
похідну
.
За означенням похідної маємо
.
За властивістю границі
є нескінченно малою функцією при
.
Отже,
,
тобто
,
де
деяке число, а
.
Зауваження.
Вираз
не визначений при
,
а отже, за цієї умови не визначений вираз
(1). Щоб позбутися цієї невизначеності
достатньо покласти
.
Зв'язок між диференційованістю і неперервністю функції розкривається в наступній теоремі.
Теорема .
Якщо функція
диференційована в точці
,
то вона в цій точці неперервна.
Доведення.
Так як функція
диференційована в точці
,
то її приріст в цій точці можна подати
у вигляді
.
Тоді
.
Отже, в точці
,
де функція
диференційована, нескінченно малому
приросту аргументу відповідає нескінченно
малий приріст функції, а це означає, що
в точці
функція
неперервна.
Наслідок.
Якщо функція
в кожній точці деякого проміжку має
скінчену похідну, то на цьому проміжку
вона неперервна.
Зауваження.
Неперервність функції в даній точці
не є достатньою умовою її диференційованості.
Наприклад, функція
неперервна в точці
,
але в цій точці, як було показано в
пункті 1.2. вона не диференційована.