
- •Тема 1. Вступ. Дійсні числа
- •1. Вступ
- •2. Елементи теорії множин
- •Поняття відображення або функції.
- •1. Поняття відображення або функції
- •2. Потужність множин
- •3. Зчисленні множини
- •4. Математична індукція
- •1. Дійсні числа
- •1. Аксіоми додавання і множення
- •2. Аксіоми порівняння дійсних чисел
- •Аксіома неперервності дійсних чисел
- •2. Деякі властивості дійсних чисел
- •Із означення множини дійсних чисел випливає, що ця множина впорядкована.
- •1. Поняття ізоморфізму
- •2. Інтерпретація множини дійсних чисел
- •3. Найбільш вживані числові множини
- •4. Межі числових множин
- •5. Абсолютна величина числа
- •Абсолютна величина числа позначається символом .
- •Тема 2. Числові послідовності
- •1. Означення числової послідовності
- •2. Арифметичні дії над числовими послідовностями Нехай задано послідовності і .
- •2. Обмежені і необмежені числові послідовності
- •4. Нескінченно малі і нескінченно великі послідовності.
- •5. Основні властивості нескінченно малих послідовностей
- •1. Збіжні послідовності
- •2. Властивості збіжних послідовностей
- •3. Невизначені вирази.
- •1. Граничний перехід у нерівностях
- •2. Монотонні послідовності
- •3. Число е
- •4. Теорема про вкладені відрізки.
- •1. Теорема про вкладені відрізки.
- •3. Теорема Больцано-Вейєрштрасса
- •4. Критерій Коші збіжності числової послідовності.
- •1. Поняття метричного простору
- •2. Повні метричні простори.
- •3. Доповнення простору.
- •Тема 3. Границя функції однієї змінної
- •1. Границя функції. Означення границі функції за Гейне й за Коші.
- •2. Односторонні границі
- •3. Границя функції на нескінченності
- •4.Теореми про границі функцій
- •1. Визначні границі
- •2. Нескінченно малі й нескінченно великі функції
- •3. Порівняння нескінченно малих функцій. Еквівалентні нескінченно малі функції.
- •Тема 4. Неперервні та рівномірно неперервні функції
- •1. Неперервність функції в точці
- •2. Операції над неперервними функціями
- •1. Поняття рівномірної неперервності функції.
- •2. Теорема Кантора про рівномірну неперервність функції.
- •3. Теорема про неперервність оберненої функції.
- •Тема 5. Диференціальне числення функції однієї змінної
- •1. Задачі, що проводять до поняття похідної
- •Після спрощення одержуємо
- •2. Означення похідної
- •3. Механічний та геометричний зміст похідної
- •4. Односторонні похідні
- •5. Нескінченні похідні
- •1. Диференційовність функції
- •2. Похідні елементарних функцій
- •3. Похідна оберненої функції.
- •1. Диференціал функції
- •2. Похідні й диференціали вищих порядків
- •3. Формула Лейбніца для п-ної похідної добутку двох функцій.
- •4. Диференціали вищих порядків.
- •Тема 5. Застосування диференціального числення до дослідження функцій
- •1. Теореми про середнє значення
- •2. Теорема Ферма
- •3. Теорема Ролля
- •4. Теорема Лагранжа
- •5. Теорема Коші
- •1. Розкриття невизначеностей. Правило Лопіталя.
- •2. Застосування правила Лопіталя при розкритті невизначеностей вигляду .
- •1. Формула Тейлора для многочлена. Розглянемо многочлен
- •6.2. Формула Тейлора для довільної функції
- •Звідси одержуємо:
- •1. Ознака монотонності функції
- •3. Необхідні й достатні умови існування екстремуми функції
- •Достатні умови існування екстремуму функції.
- •1. Опуклість та вгнутість кривої. Точки перегину
- •2. Асимптоти графіка функції
- •3. Загальна схема дослідження функцій і побудови їх графіків
- •Тема 7. Інтеграл ньютоналейбніца
- •1. Поняття первісної функції та невизначеного інтеграла
- •2. Основні властивості невизначеного інтеграла
- •3. Таблиця основних інтегралів
- •5. Безпосереднє інтегрування
- •4. Метод підстановки
- •6. Інтегрування частинами
- •1. Подання раціональних дробів у вигляді суми найпростіших дробів
- •2. Інтегрування найпростіших раціональних дробів
- •1. Інтегрування ірраціональних функцій
- •Інтегрування деяких тригонометричних функцій
- •Приклади
Тема 5. Диференціальне числення функції однієї змінної
ЛЕКЦІЯ 15
-
Задачі, що проводять до поняття похідної.
-
Означення похідної.
-
Механічний та геометричний зміст похідної.
-
Односторонні похідні.
-
Нескінченні похідні.
1. Задачі, що проводять до поняття похідної
Задача про миттєву швидкість. Нехай
матеріальна точка
рухається вздовж прямої. Позначимо
відстань точки
до деякої початкової точки
даної прямої в момент часу
через
.
Тоді в момент часу
,
де
- приріст часу, точка
буде знаходитися на відстані від точки
рівній
.
Різницю
назвемо приростом ляху.
Відношення
називається середньою швидкістю руху
точки за проміжок часу
.
Швидкістю руху точки в момент часу
або миттєвою швидкістю називається
границя відношення
при
,
тобто
.
Приклад. Знайти миттєву швидкість
рівномірно прискореного руху матеріальної
точки з початковою швидкістю
і прискоренням
.
Розв'язування. Залежність шляху
від часу
при рівно прискореному русі виражається
формулою
.
Тоді
.
Отже,
.
Після спрощення одержуємо
.
Таким чином
.
Задача про
лінійну густину неоднорідного стержня.
Нехай треба знайти густину неоднорідного
прямолінійного стержня в точці
,
яка знаходиться на відстані
від початкової точки
(див. рис. 11).
Позначимо
величину маси відрізка
.
Візьмемо деяку точку
,
яка знаходиться на відстані
від початкової точки
.
Тоді маса відрізка
буде рівною
.
Отже, маса відрізка
,
яку ми назвемо приростом маси в точці
,
.
Відношення
називається середньою густиною стержня
на відрізку
і позначається
.
Лінійною
густиною стержня в точці
називається границя відношення
при
,
тобто
.
Приклад.
Нехай маса стержня довжини
задається формулою
,
де
- сталі числа. Знайти лінійну густину в
точці
,
яка знаходиться на відстані
від початку стержня.
Розв'язування.
Знайдемо приріст маси в точці
.
Отже,
.
Задача про дотичну до кривої.
Дотичною до кривої
в точці
називається пряма
,
з якою співпадає граничне положення
січної
за умови, що точка
по кривій
прямує до точки
(рис. 12).
З
азначимо,
що не в кожній точці крива може мати
дотичну. В точках, яких крива зазнає
зламу, дотична до кривої не існує. Так,
наприклад, не існують дотичні у точці
кривої
(рис.
13), точці
кривої
(рис.
14), точці
кривої
(рис.
15).
Розглянемо
криву, яка задана в системі координат
рівнянням
,
де
неперервна функція, визначена на деякому
проміжку
.
Поставимо задачу: знайти кутовий
коефіцієнт
дотичної до кривої
в точці
,
де
(рис. 16).
Візьмемо на кривій
точку
.
Через точки
проведемо січну. Нехай вона утворює з
додатним напрямом осі
кут
.
Тоді
.
Якщо точка
по кривій
наближатиметься до точки
,
то координати точки
наближатимуться до координат точки
,
тобто
.
Звідси випливає, що коли точка
,
то
.
З іншого боку, якщо
,
то за неперервністю функції
маємо:
,
тобто
і при цьому
.
Таким чином
.
Розглянуті задачі різні за своїм змістом,
але вони відрізняються одним і тим
способом, якщо в кожній з цих задач
незалежну змінну позначити через
,
а залежну змінну – через
,
то для знаходження розв'язку кожної із
них потрібно знаходити границю відношення
приросту функції до приросту аргументу,
за умови, що приріст аргументу прямує
до нуля, тобто
.