
- •Тема 1. Вступ. Дійсні числа
- •1. Вступ
- •2. Елементи теорії множин
- •Поняття відображення або функції.
- •1. Поняття відображення або функції
- •2. Потужність множин
- •3. Зчисленні множини
- •4. Математична індукція
- •1. Дійсні числа
- •1. Аксіоми додавання і множення
- •2. Аксіоми порівняння дійсних чисел
- •Аксіома неперервності дійсних чисел
- •2. Деякі властивості дійсних чисел
- •Із означення множини дійсних чисел випливає, що ця множина впорядкована.
- •1. Поняття ізоморфізму
- •2. Інтерпретація множини дійсних чисел
- •3. Найбільш вживані числові множини
- •4. Межі числових множин
- •5. Абсолютна величина числа
- •Абсолютна величина числа позначається символом .
- •Тема 2. Числові послідовності
- •1. Означення числової послідовності
- •2. Арифметичні дії над числовими послідовностями Нехай задано послідовності і .
- •2. Обмежені і необмежені числові послідовності
- •4. Нескінченно малі і нескінченно великі послідовності.
- •5. Основні властивості нескінченно малих послідовностей
- •1. Збіжні послідовності
- •2. Властивості збіжних послідовностей
- •3. Невизначені вирази.
- •1. Граничний перехід у нерівностях
- •2. Монотонні послідовності
- •3. Число е
- •4. Теорема про вкладені відрізки.
- •1. Теорема про вкладені відрізки.
- •3. Теорема Больцано-Вейєрштрасса
- •4. Критерій Коші збіжності числової послідовності.
- •1. Поняття метричного простору
- •2. Повні метричні простори.
- •3. Доповнення простору.
- •Тема 3. Границя функції однієї змінної
- •1. Границя функції. Означення границі функції за Гейне й за Коші.
- •2. Односторонні границі
- •3. Границя функції на нескінченності
- •4.Теореми про границі функцій
- •1. Визначні границі
- •2. Нескінченно малі й нескінченно великі функції
- •3. Порівняння нескінченно малих функцій. Еквівалентні нескінченно малі функції.
- •Тема 4. Неперервні та рівномірно неперервні функції
- •1. Неперервність функції в точці
- •2. Операції над неперервними функціями
- •1. Поняття рівномірної неперервності функції.
- •2. Теорема Кантора про рівномірну неперервність функції.
- •3. Теорема про неперервність оберненої функції.
- •Тема 5. Диференціальне числення функції однієї змінної
- •1. Задачі, що проводять до поняття похідної
- •Після спрощення одержуємо
- •2. Означення похідної
- •3. Механічний та геометричний зміст похідної
- •4. Односторонні похідні
- •5. Нескінченні похідні
- •1. Диференційовність функції
- •2. Похідні елементарних функцій
- •3. Похідна оберненої функції.
- •1. Диференціал функції
- •2. Похідні й диференціали вищих порядків
- •3. Формула Лейбніца для п-ної похідної добутку двох функцій.
- •4. Диференціали вищих порядків.
- •Тема 5. Застосування диференціального числення до дослідження функцій
- •1. Теореми про середнє значення
- •2. Теорема Ферма
- •3. Теорема Ролля
- •4. Теорема Лагранжа
- •5. Теорема Коші
- •1. Розкриття невизначеностей. Правило Лопіталя.
- •2. Застосування правила Лопіталя при розкритті невизначеностей вигляду .
- •1. Формула Тейлора для многочлена. Розглянемо многочлен
- •6.2. Формула Тейлора для довільної функції
- •Звідси одержуємо:
- •1. Ознака монотонності функції
- •3. Необхідні й достатні умови існування екстремуми функції
- •Достатні умови існування екстремуму функції.
- •1. Опуклість та вгнутість кривої. Точки перегину
- •2. Асимптоти графіка функції
- •3. Загальна схема дослідження функцій і побудови їх графіків
- •Тема 7. Інтеграл ньютоналейбніца
- •1. Поняття первісної функції та невизначеного інтеграла
- •2. Основні властивості невизначеного інтеграла
- •3. Таблиця основних інтегралів
- •5. Безпосереднє інтегрування
- •4. Метод підстановки
- •6. Інтегрування частинами
- •1. Подання раціональних дробів у вигляді суми найпростіших дробів
- •2. Інтегрування найпростіших раціональних дробів
- •1. Інтегрування ірраціональних функцій
- •Інтегрування деяких тригонометричних функцій
- •Приклади
1. Поняття рівномірної неперервності функції.
Нехай
функція
неперервна на деякому проміжку
.
Виберемо довільну точку
.
Тоді за означенням неперервності функції
в точці
для довільного числа
знайдеться число
таке, що нерівність
виконуватиметься для всіх
,
що задовольняють умову
.
Зрозуміло,
що число
залежить як від числа
,
так і від
(див. рис. 10).
Виникає
питання, чи існують неперервні функції,
визначені на певних проміжках, такі, що
для будь-якого числа
знаходилося б
,
незалежне від
,
тобто, щоб
було єдиним для довільного значення
із проміжку визначення функції
(залежне лише від
)
і таким, що нерівність
виконувалася б за умови
.
Розв'язання цього питання приводить до поняття рівномірної неперервності функції.
Функція
називається рівномірно неперервною на
проміжку
,
якщо для будь-якого числа
існує
таке, що для довільних точок
,
які задовольняють умову
,
виконується нерівність
.
2. Теорема Кантора про рівномірну неперервність функції.
Якщо
функція
неперервна на відрізку
,
то вона і рівномірно неперервна на цьому
відрізку.
Доведення.
Нехай для деякого визначеного числа
не існує такого числа
,
про яке йде мова в означенні рівномірної
неперервності. У такому випадку для
будь-якого числа
знайдуться такі два значення
,
що
,
але
.
Візьмемо
послідовність
додатних чисел, збіжну до нуля,
.
Для кожного
знайдуться в
значення
такі, що
,
але
.
Оскільки
кожне
належить відрізку
,
то послідовність
,
про яку йде мова, обмежена. Отже, із неї
можна вибрати підпослідовність, збіжну
до деякої точки
,
яка належить відрізку
.
Для спрощення позначень будемо вважати,
що сама послідовність збігається до
.
Оскільки
,
то і
.
Отже, послідовність
також збігається до
.
Тоді за неперервністю функції
на відрізку
й із того, що
,
випливає:
і
.
Звідси
маємо
,
що суперечить
тому, що за припущенням
для всіх
значень
.
Звернемо
увагу на те, що наведена теорема не
виконується, якщо замість відрізка
узяти інтервал
чи один із півінтервалів
.
Приклад.
Функція
неперервна на інтервалі
,
але вона не є на цьому інтервалі рівномірно
неперервною. Дійсно, нехай
фіксоване. Тоді б яке
ми не взяли, завжди знайдуться точки
,
достатньо близькі до нуля, і такі, що
,
але
.
Наслідок.
Нехай функція
визначена та неперервна на відрізку
.
Тоді за заданим
знайдеться таке
,
що при розбитті відрізка
на частинні відрізки, які не мають
спільних точок або мають єдину спільну
точку і довжини яких менші від
,
коливання функції
на кожному із частинних відрізків буде
меншим від
.
3. Теорема про неперервність оберненої функції.
Нехай
функція
визначена, строго монотонна й неперервна
на деякому проміжку
,
і нехай множина
− множина значень. Тоді на множині
обернена функція
однозначна, строго монотонна та
неперервна.
Доведення.
Нехай для визначеності функція
на множині
зростаюча, тобто для довільних
,
що задовольняють умову
,
виконується нерівність
.
Однозначність
оберненої функції
випливає з того, що, оскільки
зростаюча на
,
справедлива нерівність
при
.
Отже, кожному
відповідає єдине значення
.
Покажемо,
що обернена функція
на множині
зростаюча. Дійсно, якщо
,
то
,
оскільки за умови
виконувалася б умова
,
що суперечить допущенню
.
Установимо
тепер, що функція
на множині
неперервна. Для цього спочатку доведемо
наступну лему.
Лема.
Якщо множина значень монотонно зростаючої
(спадної) функції
,
визначеної на деякій множині
,
знаходиться в деякому проміжку
,
який вона заповнює весь, то функція
в проміжку
неперервна.
Щоб
це довести, візьмемо точку
,
котра не є його правим кінцем, і покажемо,
що в цій точці функція
неперервна справа.
Точка
належить проміжку
і не є його кінцем тому, що є значення
такі, що
і їм відповідають у
значення
.
Нехай
довільне, але настільки мале число, щоб
значення
також належало проміжку
.
Оскільки за припущенням
,
то існує таке значення
,
що
,
причому
(
оскільки при
і
).
Покладемо
,
тобто
.
Якщо тепер
,
тобто
,
то
або
.
Це
і означає, що
.
Тобто функція
неперервна в точці
справа.
Аналогічно
можна встановити неперервність функції
у точці
зліва, якщо
не є лівим кінцем проміжку
.
Звідси в сукупності буде випливати
твердження, що розглядаємо.
Перейдемо
до доведення неперервності функції
.
Оскільки ця функція, як уже встановлено,
монотонна і її значення, згідно з умовою,
заповнюють увесь проміжок
,
то відповідно до леми функція
неперервна.