Тема 8. Методологія і методика наукових досліджень. Види методів

Поняття методології, методики, методу.

Види методів, прийомів, способів наукових досліджень, систематизації наукових знань, упорядкування й обліку наукової інформації.

Загальнонаукові, приватнонаукові і спеціальні методи. Особливості їх застосування.

Методи емпіричних досліджень, теоретичних досліджень, а також методи, застосовувані як на емпіричному, так і на теоретичному рівні наукового дослідження.

Використання законів формальної і діалектичної логіки.

Тема 9. Заключна стадія наукового дослідження

Узагальнення результатів дослідження, конкретизація висновків. Способи впровадження результатів наукової діяльності (за допомогою опублікування наукової статті, представлення доповіді, повідомлення на наукових конференціях, семінарах і т.п.)

Стадія оформлення результатів дослідження відповідно до встановлених вимог. Оформлення титульного листа, реферату, заключного варіанта курсового завдання, заповнення календарного плану за підсумками фактичного виконання дослідження. Вимоги ДСТУ, необхідність їх дотримання при оформленні науково-довідкового апарата (бібліографічних посилань, списку використаної літератури).

Стадія захисту курсової (дипломної й іншої кваліфікаційної роботи). Вимоги до тексту виступу. Вибір найбільш дискусійних питань. Підготовка відповідей на передбачувані питання аудиторії. Використання правил, прийомів, способів ораторського мистецтва при обробці структури тексту доповіді й у процесі самого виступу. Врахування особливостей аудиторії. Наукові доповіді і повідомлення на наукових конференціях. Студентські наукові суспільства.

Відзив наукового керівника на курсову роботу студента, його відмінність від рецензії. Критерії оцінювання курсових (дипломних і інших) робіт.

Ділова гра «Захист курсової роботи»

Завдання для підготовки студентів до ділової гри видаються в індивідуальному робочому порядку.

5. Методичні рекомендації до вивчення окремих тем курсу

У темі «Предмет і система курсу «Основи наукових досліджень». Наука і наукознавство. Система наукових ступенів і вчених звань в Україні» розкриваються загальнотеоретичні питання наукознавства. Дана тема покликана дати загальні представлення про формування науки як окремої сфери діяльності людини, оскільки кожен фахівець повинний мати уявлення про методику й організацію науково-дослідницької діяльності. Отже, при її вивченні необхідно звернути особливу увагу на теоретичні основи науково-дослідницької діяльності, закономірності функціонування і розвитку науки, її взаємодію з іншими соціальними інститутами, класифікацію наук, що визначає місце кожної науки в системі наукових знань. Варто проаналізувати основні етапи наукового пізнання, результатом якого завжди виступає система нових знань, що існують у формі принципів, закономірностей, законів, основних понять і наукових фактів. Необхідно з'ясувати зміст різних видів наукової діяльності, основний акцент зробивши на науково-дослідній діяльності, тому що саме вона є основою здійснення фундаментальних і прикладних наукових досліджень, які варто відрізняти одне від одного.

Вивчаючи дану тему, необхідно враховувати, що наукознавство покликане забезпечити формування логічно завершеної системи понять, що є вихідними для всіх інших наук. Саме тому варто освоїти понятійний апарат науки, у тому числі і юридичної, її специфічну мову. Потрібно проаналізувати і навчитися розмежовувати такі поняття, як: наукова ідея, гіпотеза, умовивід, судження, закон, концепція, теорія.

Також тема містить у собі вивчення основних результатів наукової діяльності, у тому числі і видів наукових праць. Особливу увагу варто приділити курсовій роботі, як учбово-науковому дослідженню студента, оскільки на першому-четвертому роках навчання студенти виконують саме даний вид роботи. Потрібно також усвідомити відмінність курсової роботи від студентських робіт більш високого рівня, таких як дипломні і магістерські роботи. А їх, у свою чергу, - від кандидатських і докторських дисертацій. Необхідно зрозуміти відмінності в написанні та оформленні кожного з зазначених видів наукових праць, вимоги, що висуваються до них, наслідок захисту кваліфікаційних робіт.

Тема також передбачає вивчення системи наукових ступенів і вчених звань в Україні, умови їх присудження і присвоєння, нормативно-правову базу підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів.

Тема «Система наукових установ в Україні», у першу чергу, передбачає вивчення цілей, задач і принципів діяльності наукових установ в Україні, а також їх класифікацію. З'ясування статусу Національної академії наук України як вищої наукової установи неможливо без ознайомлення з її Статутом, на підставі якого необхідно вивчити структуру Національної академії наук України, принципи діяльності науково-дослідницьких інститутів, органи керування, а також її задачі, координаційні функції і повноваження у відношенні інших наукових установ. Варто з'ясувати статус Національної бібліотеки імені Вернадського як структурного елемента НАН України. Необхідно також звернути увагу на порядок обрання і статус дійсних членів і членів-кореспондентів Національної академії наук України.

У контексті даної теми потрібно також проаналізувати Статут Академії правових наук України, на підставі положень якого визначити її задачі і функції.

Вивчення теми «Підготовча стадія наукового дослідження» необхідно починати з детальної характеристики курсової роботи, її особливостей, структури й основних етапів виконання, оскільки курсова робота покликана закріпити й узагальнити знання, отримані студентами в процесі навчання, виявити здатності студентів із застосування теоретичних знань у процесі комплексного рішення конкретного завдання.

При вивченні даної теми доцільно усвідомити залежність результатів наукового дослідження від вибору проблеми і формулювання теми, оскільки наукова цінність результатів дослідження найчастіше визначається саме інтересом дослідника, його схильностями і мотивацією. У зв'язку з цим варто з'ясувати відмінність і взаємозв'язок понять «тема» і «проблема», правила й особливості формулювання теми наукового дослідження, а також вимоги, що висуваються до неї. Необхідно запам'ятати порядок вибору і реєстрації теми курсової роботи, оскільки найчастіша помилка студентів молодших курсів – це вибір і затвердження теми в можливого керівника без її реєстрації на відповідній кафедрі, що у майбутньому тягне примусове прикріплення студента до іншого керівника з іншою темою дослідження.

Вивчення даної теми передбачає і розмежування таких понять, як мета і задачі дослідження, а також визначення його об'єкта і предмета, тому що результат будь-якого наукового дослідження визначається його метою і предметом. Тому правильне, науково обґрунтоване визначення об'єкта дослідження – це не формальність, а надзвичайно важлива задача, орієнтована на визначення місця і значення предмета дослідження. При цьому необхідно пам'ятати, що ціль дослідження нерозривно пов'язана з його кінцевим результатом, що передбачає вирішення конкретної проблемної ситуації, що відображає протиріччя між типовим станом об'єкта дослідження в реальній практиці і вимогами суспільства до його більш ефективного функціонування.

Тема орієнтована також на складання різних перспективних і робочих планів, у яких і знаходить своє відображення плановість науково-дослідницького процесу. Крім цього, студенти повинні навчитися складати й оформляти календарний план виконання курсової роботи, що у наступному затверджується керівником.

«Дослідницька стадія» наукового дослідження, насамперед, полягає в зборі й аналізі наукових джерел, необхідних для всебічного і повного вивчення певної теми. Відповідно, у контексті даної теми варто опанувати правила роботи з науковою літературою. Нагромадження матеріалу складає важливий етап написання наукової (у тому числі і курсової) роботи, оскільки саме на його підставі формується власна наукова позиція, робляться висновки і пропозиції. Тому необхідно опанувати правила підбору літератури за темою, формування власної картотеки. Завжди потрібно пам'ятати, що значна частина вихідного матеріалу в роботі використана не буде, тому не варто обмежуватися тільки тією кількістю джерел, що визначається як мінімальна в методичних рекомендаціях з виконання курсових робіт. До того ж, обґрунтованість власних висновків завжди залежить від кількості і якості вивчених джерел. При цьому, перевагу необхідно віддавати не навчальній і публіцистичній літературі, а науковій, особливо науковим статтям і монографіям за відповідною темою. Однак, якщо тема досить складна, її дослідження можна починати і з навчальної літератури. У процесі дослідження велику увагу варто приділяти історії питання, аналізу існуючих у науці положень.

У зв'язку з цим, вивчаючи дану тему, необхідно усвідомити, що із себе представляє підручник, монографія, наукова стаття, у чому полягають відмінності між ними, чому особливого значення набувають статті, опубліковані у виданнях ВАК.

Потрібно також опанувати способи систематизації наукової інформації в хронологічному порядку, за тематикою аналізованих питань або за розділами (пунктами) наукової праці. Більш глибокій обробці літератури сприяє освоєння навичок конспектування і реферування досліджуваного матеріалу.

Тема «Методологія і методика наукового дослідження. Види методів» є логічним продовженням попередньої теми, оскільки методика наукової праці завжди визначається на дослідницькій стадії. На підготовчій стадії методи дослідження можна визначити лише приблизно. Однак, питання методології настільки важливі і масштабні, що представляється доцільним виділення їх в окрему тему.

Починати ознайомлення з даною темою найбільш доцільно з визначення і розмежування методології, методики і методу. При цьому метод потрібно відмежувати і від способу пізнання, оскільки метод є більш широким поняттям і складається, як правило, з ряду способів.

Потрібно усвідомити класифікацію методів наукового пізнання на загальнонаукові, приватнонаукові і спеціальні, що обумовлено сферою можливого використання конкретного методу. При цьому, загальнонаукові методи набувають особливого значення в зв'язку з тим, що їх застосування не залежить від галузі наукового знання й особливостей предмета дослідження. Необхідно звернути увагу на розподіл методів на теоретичні, емпіричні, і використовувані як на теоретичному, так і на емпіричному рівні. Існують значні проблеми в зазначеній класифікації методів, оскільки автори схильні відносити різні методи до різних підгруп, що варто мати на увазі при вивченні даної теми.

Написання наукової праці (її логічність, структурованість і обґрунтованість висновків) неможливо без застосування законів і правил формальної логіки, що й обумовлює необхідність їх вивчення.

Тема «Заключна стадія наукового дослідження», насамперед, орієнтує студентів на з'ясування правил викладення матеріалу в науковій праці і її оформлення. Отже, потрібно встановити перелік дій на завершальному етапі. Особливу увагу необхідно приділити стилю роботи, що повинен бути винятково науковим. Велике значення при оцінці роботи надається її оформленню: формату друку, нумерації сторінок, оформленню заголовків і т.д. Саме тому потрібно детально вивчити методичні рекомендації з написання й оформлення курсових робіт, а також нормативні акти, що регламентують оформлення науково-довідкового апарата.

Варто також вивчити способи впровадження результатів наукового дослідження і їх особливості; усвідомити, результати яких робіт вимагають впровадження і які способи для цього є більш прийнятними.

Захист курсової (і іншої наукової праці) є найважливішим етапом, оскільки саме в процесі захисту студент має можливість продемонструвати глибину своїх знань з визначеної теми, значущість його пропозицій і висновків. Виходячи з цього, потрібно детально ознайомитися з правилами, що пред'являються до тексту доповіді при захисті наукової праці, особливо якщо захист здійснюється в рамках наукової студентської конференції, і до тез, що публікуються в збірках студентських наукових праць.