Тема 7. Розвиток України в умовах утвердження тоталітарного режиму (1920-1939 рр.)

Мета: засвоєння, закріплення, поглиблення і систематизація знань про:

• сутність тоталітаризму як явища світового порядку та особливості його прояву в Радянському Союзі;

• зовнішньополітичне становище українських земель на поч.20-х р.

• результати соціалістичного будівництва в СРСР і Україні;

• політичні процеси в 20-30 ті рр.;

• культурне будівництво на українських землях в 20-30-ті рр.

План вивчення теми

1. Міжнародне визнання України. Зовнішньополітична діяльність уряду УРСР на початку 20-х років.

2. Політичні процеси в Україні в 20-30 роках. Західноукраїнська еміграція в УРСР та її доля.

3. Культурне будівництво в Україні 20-30 роках. Освіта. Ліквідація неписьменності. Професійно-технічна освіта. Вища і середня спеціальна освіта. Політика українізації навчальних закладів та культ установ. Наука, література, театр, музика, кіномистецтво. Розвиток образотворчого мистецтва, архітектури, скульптури.

4. Соціально-економічне і політичне становище західноукраїнських земель у складі Польщі. Буковина в складі Румунії. Автономія Закарпаття в Чехословаччині – “Підкарпатська Русь”. Мюнхенська угода. Вибори до сейму. Карпатська Січ. Окупація Закарпаття Угорщиною.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Вивчаючи перше питання покажіть участь України в роботі Лозаннської, Генуезької конференції, які стосувались режиму роботи чорноморських проток, на фінансово-економічних проблем.

Розглядаючи друге питання треба пам’ятати наступне. Тоталітарний режим, сформований в СРСР у 20-30-ті роки, характеризувався тотальним відчуженням народу від власності й політичної влади, всеосяжним контролем компартійної верхівки над усіма сферами життя суспільства. Домінуючою рисою його була монополія на владу Комуністичної партії. Зрощування партійного і державного апаратів, монополізація політичної влади призвела до утвердження режиму беззаконня і політичного терору. Номенклатурний принцип (призначення та переміщення керівних кадрів з волі “вождя” і “вчителя”) - головний антидемократичний стрижень командно-адміністративної системи управління, який забезпечував особисту залежність кадрів від вищих керівних органів, їх повну непідзвітність народу.

У третьому питанні покажіть зміст політики коренізації, та її українського різновиду – українізації. Держава приділяла велику увагу ліквідації неписьменності, у 1924 р. було запроваджено 4-річну обов’язкову освіту. Для української культури 20-ті стали роками відродження, згадайте діяльність спілки письменників „Плуг”, харківського театру „Березіль”.

У четвертому питанні покажіть становище українців, що перебували у складі Польщі, Чехословаччини та Румунії, розкрийте суть політики поглинання „кресів”, земель національних меншин, державну полонізацію та румунізація населення, розкрийте роль такого чинника, як український націоналізм.

Питання для самоконтролю

1. Чому тоталітаризм як політична система набув світового характеру?

2. У чому полягали об’єктивні і суб’єктивні причини встановлення в СРСР адміністративно-командної системи?

3. Що являв собою сталінізм як теорія та ідеологія?

4. Що являла собою сталінщина як політична система організації суспільства?

5. Який конкретно вплив справляли на характер економічного, суспільно-політичного та духовного розвитку СРСР і Української РСР командно-директивні, силові методи керівництва?

6. Якими наслідками для України 30-х рр. обернулося панування тоталітарного сталінського режиму?

7. У чому полягало ставлення більшовиків до розвитку культури в УРСР ?

8. Якими були головні цілі політики українізації?

9. Охарактеризуйте політику Польщі, Чехословаччини та Румунії на західноукраїнських землях в 20-ті-30-ті роки.

Бібліографічний список

Основна література: 2, 3, 7,9,13,16,19.

Додаткова література: 11, 15, 18, 21, 26, 29, 36, 39,56,62,98.