- •Тема 1. Макроекономіка як наука.
- •1. Предмет та функції макроекономіки. Основні макроекономічні проблеми.
- •2. Методологія макроекономічного аналізу. Типи макроекономічних величин.
- •I спосіб.
- •II спосіб.
- •III спосіб.
- •IV спосіб.
- •3. Історія розвитку макроекономвки.
- •Тема 2: Макроекономічні показники в системі національних рахунків. Макроекономічний кругообіг.
- •Показники соціально-економічного стану країни. Суспільний добробут. Індекси людського розвитку та економічної свободи. Рівень глобалізації.
- •Номінальні та реальні величини. Валютний курс та ставка відсотку. Паритет купівельної спроможності валют. Показники рівня цін.
- •Модель кругообігу доходів та видатків. Вилучення та ін’єкції.
- •Основна макроекономічна тотожність та її аналіз. Платіжний баланс країни.
- •Тема 3. Споживання, інвестиції та заощадження. Довгострокова економічна рівновага.
- •Теорії споживання Фішера, Фрідмена та Модильяні.
- •Інвестиційний попит та пропозиція заощаджень: класичне та кейнсіанське трактування. Позичковий ринок у закритій та малій відкритій економіці.
- •Валютний ринок у малій відкритій економіці. Криві чистого експорту та чистих іноземних інвестицій ().
- •Вплив економічної політики на заощадження та інвестиції. Ефект витіснення у закритій економіці.
- •Тема 4. Сукупні видатки та рівноважний обсяг виробництва. Кейнсіанська модель “доходи-видатки” .
- •Видатки та заощадження як функції доходу. Автономні величини та їх чинники. Крива планових видатків.
- •Економічна рівновага: аналіз методами “видатки-випуск” та “вилучення-ін”єкції”. Інфляційний та рецесійний розриви.
- •Мультиплікативний вплив сукупних видатків на валовий внутрішній продукт. Простий мультиплікатор видатків. Мультиплікатор з урахуванням прибуткового податку.
- •Парадокс заощадження.
- •Аналіз фіскальної політики за допомогою моделі “доходи-видатки”. Дискреційна та автоматична політика. Мультиплікатори державних закупівель та чистих податків.
- •Тема 5. Товарний ринок. Модель «сукупний попит-сукупна пропозиція» (ad-as).
- •1. Сукупний попит. Крива сукупного попиту та її екзогенні чинники.
- •2. Сукупна пропозиція у коротко- та довгостроковому періодах. Коротко та довгострокова криві сукупної пропозиції та їх екзогенні чинники.
- •3. Механізм відновлення довгострокової рівноваги в умовах інфляції попиту.
- •4. Механізм відновлення довгострокової рівноваги в умовах інфляції витрат виробництва.
- •5. Механізм наближення до довгострокової рівноваги в умовах зміни природного обсягу виробництва.
- •Тема 6. Грошовий ринок та його взаємодія з товарним ринком. Модель .
- •1. Модель банківської системи. Норма обов”язкових резервів. Депозитний, кредитний та грошовий мультиплікатори.
- •2. Спекулятивний та трансакційний попит на гроші. Рівняння обміну.
- •3. Цілі та інструменти монетарної політики. Криві пропозиції грошей. Дорогі та дешеві гроші. Циклічна асиметрія.
- •4. Механізм досягнення рівноваги на грошовому ринку. Модель грошового ринку та її застосування до аналізу монетарної політики.
- •Тема 7. Ринок праці та його взаємодія з товарним і грошовим ринками.
- •2.Теорія жорсткої реальної заробітної плати.
- •3.Модель ринку праці: класичне та кейсіанське трактування.
- •4.Рівновага трьох ринків. Модель Хікса-Хансена.
- •Тема 8. Інфляційний механізм та розподіл національного доходу.
- •2.Зв’язок безробіття з інфляцією. Коротко- та довгострокова криві Філіпса.
- •3.Цикли економічної політики.
- •4.Проблема нерівності в розподілі доходів. Крива Лоренца.
- •Тема 9.Економічна динаміка. Довгострокове зростання та економічні цикли.
- •2.Модель економічного зростання Солоу. Стійкий рівень капіталоозброєності та золоте правило нагромадження.
- •3.Зростання населення та технічний прогрес у моделі Солоу.
- •Економічні цикли, їх види та причини.
- •Модель «мультиплікатора-акселератора» Самуельсона-Хікса.
- •Тема 10. Держава в системі макроекономічного регулювання. Монетарна та фіскальна політика
- •1.Основні економічні функції держави
- •2. Взаємодія монетарної та фіскальної політики. Проблема дефіциту державного бюджету. Державний борг. Сеньйораж та інфляційний податок.
- •3. Класична та кейнсіанська концепція макроекономічного регулювання. Передавальний механізм. Адаптивні очікування. Монетарне правило.
- •4 Альтернативні уявлення щодо макроекономічного регулювання: теорії раціональних сподівань та економіка пропозиції. Крива Лафера.
- •Тема 11. Валютний ринок.
- •1. Попит на національну валюту за рахунок поточних операцій. Крива попиту та її екзогенні чинники.
- •2. Пропозиція національної валюти за рахунок поточних товарів. Крива пропозиції у випадку високо- та низькоеластичного попиту на імпортні товари. Її екзогенні чинники.
- •3. Чистий попит за рахунком руху капіталів. Крива чистого попиту та її екзогенні чинники.
- •4. Механізм досягнення рівноваги на валютному ринку.
- •5. Валютні режими та валютна інтервенція. Вплив валютної інтервенції на грошову масу. Стерелізація.
- •Тема 12. Зовнішньоекономічна діяльність та зовнішньоекономічна політика.
- •1.Теорії міжнародної торгівлі. Абсолютна та порівняльна переваги. Криві виробничих та торговельних можливостей країни.
- •Протекціоністська зовнішньоторговельна політика. Економічні наслідки запровадженння мита. Дискусія щодо протекціонізму.
- •Механізм досягнення подвійної рівноваги на товарному та грошовому ринках в умовах відкритої економіки. Модель Мандела-Флемінга.
- •Аналіз економічноїї політики за допомогою моделі Мандела-Флемінга. Випадки вільного та фіксованого валютного курсів.
-
Модель «мультиплікатора-акселератора» Самуельсона-Хікса.
Тема 10. Держава в системі макроекономічного регулювання. Монетарна та фіскальна політика
План:
1.Основні економічні функції держави
2.Взаємодія монетарної та фіскальної політики. Проблема дефіциту державного бюджету. Державний борг. Сеньйораж та інфляційний податок.
3. Класична та кейнсіанська концепції макроекономічного регулювання. Передавальний механізм. Адаптивні сподівання. Монетарне правило.
4.Альтернативні уявлення щодо макроекономічного регулювання: теорії раціональних сподівань та економіка пропозиції. Крива Лафера.
1.Основні економічні функції держави
Економічна політика держави має дві основні цілі, кожна з яких конкретизується у певних функціях та реалізується за допомогою відповідних методів.
Перща мета економічної політики держави полягає в тому, щоб підтримувати та полегшувати функціонування ринкової економіки. Ця мета реалізується через відповідні функції: забезпечення правої бази та суспільної атмосфери, що сприяють ефективному функціонуванню ринкової системи; захист конкуренції. Перша з цих функцій реалізується за допомогою таких методів:
-
визначення прав приватної власності;
-
гарантування виконання контрактів;
-
захист громадського порядку;
-
запровадження стандартів ваги та якості продукції;
-
створення грошової системи;
-
запровадження правил, що регулюють відносини виробників зі споживачами, менеджерів із працівниками.
Друга функція реалізується за допомогою таких методів:
-
регулювання природних монополій в сфері транспорту, зв’язку, виробництві та постачанні електроенергії та інших сферах суспільного користування;
-
антимонопольне законодавство.
Друга мета полягає в тому, щоб підсилити та модифікувати функціонування ринкової економіки. Ця мета реалізується через відповідні функції:
- перерозподіл національного доходу та багатства.
Ця функція реалізуються за допомогою таких методів:
-
трансфертні платежі;
-
регулювання (гарантування) цін на сільськогосподарську продукцію;
-
визначення мінімальної ставки заробітної плати.
Всі ці методи зменшують нерівність, що виникає через різні природні здібності, спадщину та освіту.
- коректування розподілу ресурсів з метою змінити структуру національного продукту.
Ця функція пов’язана із нерівністю побічних ефектів. Побічні ефекти – це вигоди та втрати, що дістаються суб’єктам, які не є учасниками ринкової угоди. Наприклад втрати внаслідок забруднення навколишнього середовища. Це був приклад негативного побічного ефекту, а вигоди від освіти, це приклад позитивного побічного ефекту. В процесі корегування розподілу ресурсів держава повинна забезпечувати створення суспільних благ. Суспільні блага – це такі блага, які є неподільними, тобто не можуть бути передані індивідуальним споживачам. Вигоди від таких благ дістаються суспільству не в результаті купівлі, а внаслідок виробництва і створення цих благ. Таким чином люди можуть користуватися вигодами таких благ, не здійснюючи жодних витрат на їх виробництво. Наприклад оборона – суто суспільне благо. А такі блага, як шляхи, вулиці, охорона порядку, медицина, бібліотеки є квазісуспільними благами (майже суспільними), тобто до таких благ може бути застосований принцип виключення. Однак ринкова система не виробляє ці блага в достатній кількості і тому держава сприяє їх додатковому створенню.