3.Цикли економічної політики.

Розглянемо країну з ринковою економікою, в якій при владі можуть знаходитися різні політичні сили. Розглянемо таку ситуацію: нехай країна перебуває в точці E_0, в якій безробіття знаходиться на природному рівні. Припустимо, що уряд вирішує проводити політику збільшення робочих місць. Графічно це означає, що економіка країни рухається вгору до точки E₁ . Безробіття скорочується, а інфляція прискорюється (тому дану теорію часто називають теорією прискорення інфляції). Оскільки така політика уряду виявиться ефективною, то уряд вирішує проводити її надалі. Але через деякий період часу люди помічають, що інфляція прискорилась, внаслідок цього короткострокова крива Філіпса зрушується вгору до рівня E_1. Економіка переходить на нову короткострокову криву Філіпса. Безробіття скорочується мало. Оскільки політика стає менш ефективною, уряд вирішує перейти до політики підтримання досягнутого рівня зайнятості, але в наступному періоді, люди знов помічають, що інфляція прискорилась і короткострокова крива продовжує рухатися вгору. Раніше, чи пізніше, настає період, коли люди розуміють, що головна проблема – інфляція. Якщо країна демократична, то відбудуться вибори. Внаслідок цього, до влади приходить інша політична сила, яка проголошує курс боротьби з інфляцією (зменшення державних видатків, скорочення грошової маси, збільшення податків). Внаслідок цього безробіття починає збільшуватися.

Рис.9.8. Наслідки політика експансії ( зменшення норми безробіття) – уповільнення темпів економічного зростання та прискорення інфляції.

Рис.9.9. Зміна курсу економічної політики - перехід до боротьби з інфляцією.

Е₃ Е₄: безробіття зростає інфляція прискорюється.

Е₄ Е₅: безробіття зростає, інфляція уповільнюється.

Рис. 9.10. Завершення антиінфляційної політики і перехід до політики експансії.

Внаслідок таких змін економічної політики в економіці виникають циклічні коливання, що називаються циклами економічної політики. При цьому до початкової точки економіка не повертається і не повторює траєкторію свого руху.

Рис.9.11. Траєкторія руху економіки внаслідок циклів економічної політики.

4.Проблема нерівності в розподілі доходів. Крива Лоренца.

Доходи розподіляються нерівномірно. Цей розподіл доходів можна представити за допомогою кривої Лоренца

Рис.9.12. Крива Лоренца. На вертикальній осі позначається відсоток доходу, а на горизонтальній – відсоток населення. Діагональ АО відображає абсолютно рівний розподіл доходів. ОВА – крива Лоренца

Якби розподіл доходів був абсолютно рівномірний, то він відображався б діагоналлю в цьому квадраті. Наприклад, 5% населення будуть отримувати 5% національного доходу. Але, насправді, розподіл доходів відхиляється від абсолютно рівномірного. Причинами нерівномірності в розподілі доходів є:

• відмінності у здібностях

• рівень освіти та кваліфікації

• працелюбність

• схильність до ризику;

• власність та право на успадкування

• монополізм та бар’єри для входу на ринок;

• дискримінація.

З розподілом доходів пов’язані певні проблеми.

Між вирівнюванням доходів (максимізацією суспільної корисності) та підвищенням ефективності суспільного виробництва (зростанням національного доходу) існує певна суперечність, що складає проблему. Надто високий рівень нерівномірності розподілу сприймається в суспільстві як соціальна несправедливість. Але надто низький рівень диференціації доходів негативно впливає на стимули до праці і зменшує ефективність суспільного виробництва.