- •Тема 1. Макроекономіка як наука.
- •1. Предмет та функції макроекономіки. Основні макроекономічні проблеми.
- •2. Методологія макроекономічного аналізу. Типи макроекономічних величин.
- •I спосіб.
- •II спосіб.
- •III спосіб.
- •IV спосіб.
- •3. Історія розвитку макроекономвки.
- •Тема 2: Макроекономічні показники в системі національних рахунків. Макроекономічний кругообіг.
- •Показники соціально-економічного стану країни. Суспільний добробут. Індекси людського розвитку та економічної свободи. Рівень глобалізації.
- •Номінальні та реальні величини. Валютний курс та ставка відсотку. Паритет купівельної спроможності валют. Показники рівня цін.
- •Модель кругообігу доходів та видатків. Вилучення та ін’єкції.
- •Основна макроекономічна тотожність та її аналіз. Платіжний баланс країни.
- •Тема 3. Споживання, інвестиції та заощадження. Довгострокова економічна рівновага.
- •Теорії споживання Фішера, Фрідмена та Модильяні.
- •Інвестиційний попит та пропозиція заощаджень: класичне та кейнсіанське трактування. Позичковий ринок у закритій та малій відкритій економіці.
- •Валютний ринок у малій відкритій економіці. Криві чистого експорту та чистих іноземних інвестицій ().
- •Вплив економічної політики на заощадження та інвестиції. Ефект витіснення у закритій економіці.
- •Тема 4. Сукупні видатки та рівноважний обсяг виробництва. Кейнсіанська модель “доходи-видатки” .
- •Видатки та заощадження як функції доходу. Автономні величини та їх чинники. Крива планових видатків.
- •Економічна рівновага: аналіз методами “видатки-випуск” та “вилучення-ін”єкції”. Інфляційний та рецесійний розриви.
- •Мультиплікативний вплив сукупних видатків на валовий внутрішній продукт. Простий мультиплікатор видатків. Мультиплікатор з урахуванням прибуткового податку.
- •Парадокс заощадження.
- •Аналіз фіскальної політики за допомогою моделі “доходи-видатки”. Дискреційна та автоматична політика. Мультиплікатори державних закупівель та чистих податків.
- •Тема 5. Товарний ринок. Модель «сукупний попит-сукупна пропозиція» (ad-as).
- •1. Сукупний попит. Крива сукупного попиту та її екзогенні чинники.
- •2. Сукупна пропозиція у коротко- та довгостроковому періодах. Коротко та довгострокова криві сукупної пропозиції та їх екзогенні чинники.
- •3. Механізм відновлення довгострокової рівноваги в умовах інфляції попиту.
- •4. Механізм відновлення довгострокової рівноваги в умовах інфляції витрат виробництва.
- •5. Механізм наближення до довгострокової рівноваги в умовах зміни природного обсягу виробництва.
- •Тема 6. Грошовий ринок та його взаємодія з товарним ринком. Модель .
- •1. Модель банківської системи. Норма обов”язкових резервів. Депозитний, кредитний та грошовий мультиплікатори.
- •2. Спекулятивний та трансакційний попит на гроші. Рівняння обміну.
- •3. Цілі та інструменти монетарної політики. Криві пропозиції грошей. Дорогі та дешеві гроші. Циклічна асиметрія.
- •4. Механізм досягнення рівноваги на грошовому ринку. Модель грошового ринку та її застосування до аналізу монетарної політики.
- •Тема 7. Ринок праці та його взаємодія з товарним і грошовим ринками.
- •2.Теорія жорсткої реальної заробітної плати.
- •3.Модель ринку праці: класичне та кейсіанське трактування.
- •4.Рівновага трьох ринків. Модель Хікса-Хансена.
- •Тема 8. Інфляційний механізм та розподіл національного доходу.
- •2.Зв’язок безробіття з інфляцією. Коротко- та довгострокова криві Філіпса.
- •3.Цикли економічної політики.
- •4.Проблема нерівності в розподілі доходів. Крива Лоренца.
- •Тема 9.Економічна динаміка. Довгострокове зростання та економічні цикли.
- •2.Модель економічного зростання Солоу. Стійкий рівень капіталоозброєності та золоте правило нагромадження.
- •3.Зростання населення та технічний прогрес у моделі Солоу.
- •Економічні цикли, їх види та причини.
- •Модель «мультиплікатора-акселератора» Самуельсона-Хікса.
- •Тема 10. Держава в системі макроекономічного регулювання. Монетарна та фіскальна політика
- •1.Основні економічні функції держави
- •2. Взаємодія монетарної та фіскальної політики. Проблема дефіциту державного бюджету. Державний борг. Сеньйораж та інфляційний податок.
- •3. Класична та кейнсіанська концепція макроекономічного регулювання. Передавальний механізм. Адаптивні очікування. Монетарне правило.
- •4 Альтернативні уявлення щодо макроекономічного регулювання: теорії раціональних сподівань та економіка пропозиції. Крива Лафера.
- •Тема 11. Валютний ринок.
- •1. Попит на національну валюту за рахунок поточних операцій. Крива попиту та її екзогенні чинники.
- •2. Пропозиція національної валюти за рахунок поточних товарів. Крива пропозиції у випадку високо- та низькоеластичного попиту на імпортні товари. Її екзогенні чинники.
- •3. Чистий попит за рахунком руху капіталів. Крива чистого попиту та її екзогенні чинники.
- •4. Механізм досягнення рівноваги на валютному ринку.
- •5. Валютні режими та валютна інтервенція. Вплив валютної інтервенції на грошову масу. Стерелізація.
- •Тема 12. Зовнішньоекономічна діяльність та зовнішньоекономічна політика.
- •1.Теорії міжнародної торгівлі. Абсолютна та порівняльна переваги. Криві виробничих та торговельних можливостей країни.
- •Протекціоністська зовнішньоторговельна політика. Економічні наслідки запровадженння мита. Дискусія щодо протекціонізму.
- •Механізм досягнення подвійної рівноваги на товарному та грошовому ринках в умовах відкритої економіки. Модель Мандела-Флемінга.
- •Аналіз економічноїї політики за допомогою моделі Мандела-Флемінга. Випадки вільного та фіксованого валютного курсів.
Тема 9.Економічна динаміка. Довгострокове зростання та економічні цикли.
План:
-
Макроекономічна виробнича функція. Розподіл національного доходу між факторами виробництва.
-
Модель економічного зростання Солоу. Стійкий рівень капіталоозброєності та золоте правило нагромадження.
-
Зростання населення та технічний прогрес у моделі Солоу.
-
Економічні цикли, їх види та причини.
-
Модель «мультиплікатора-акселератора»Самуельсона-Хікса.
1.Макроекономічна виробнича функція. Розподіл національного доходу між факторами виробництва
Виробнича функція показує, який обсяг випуску можна створити при повному та раціональному використанні наявних ресурсів.
Y = F(K, L)
де K-основні фонди; L-робоча сила;
П = PY – (rK + wL) ;
П- прибуток; PY-номінальний обсяг виробництва; r-ставка орендної плати за одиницю основних фондів; w-ставка заробітної плати; K-величина основних фондів; L-чисельність робочої сили
Нехай, фірми прагнуть максимізувати прибуток, тоді ми можемо представити прибуток у вигляді функції
П=П(K,L)
Візьмемо перші частинні похідні цієї функції і прирівняємо їх до нуля. При цьому приймемо гіпотезу, що в економіці діє досконала конкуренція. Це означае,що а ні ставка орендної плати, а ні ставка заробітної плати,а ні рівень цін, від обсягів ресурсів не залежать.

- умова максимізації прибутку
на макрорівні ,де
-граничний продукт капіталу MPK
-граничний продукт праці MPL
-реальна ставка заробітної плати
-реальна ставка орендної плати
Отже,граничні продукти ресурсів мають дорівнювати реальним ставкам плати за ці ресурси. Реальна величина прибутку буде дорівнювати
![]()
Припустимо,що в економіці діє сталий ефект масштабу виробництва.
Сталий ефект масштабу виробництва-це ефект, внаслідок якого при пропорційному збільшенні всіх ресурсів випуск продукції збільшується в однаковій пропорції. З математичної точки зору виробнича функція зі сталим ефектом масштабу виробництва називається лінійнооднорідною.
Для лінійнооднорідних функцій справедлива теорема Ейлера
![]()
З економічної точки зору це означає, що весь валовий продукт розкладається на дві частини, що створюється основними фондами, і частину, що створюється робочою силою.
(1)
![]()
Отже, сталий ефект масштабу виробництва прагнення фірм до максимізації прибутку та досконала конкуренція призводить до нульової величини реального економічного прибутку.
На практиці фірми рахують прибуток, але це бухгалтерський прибуток, який складається з економічного прибутку та доходу на капітал. Оскільки при даних припущеннях економічний прибуток дорівнює нулю, то бухгалтерський прибуток за своєю сутністю є доходом на капітал.
Економічний сенс рівняння (1)
Весь національний дохід повністю розподіляється на платежі за капітал та працю відповідно до їх граничної продуктивності.
